Рішення № 79033451, 28.12.2018, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 рокуСправа № 916/1567/18 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 916/1567/18

за позовом: АТ "Молделектромонтаж", MD-2023, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Узинелор, 64

до: Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", 27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63

про часткове розірвання специфікації та стягнення 93226,00 доларів США

Представники:

від позивача - Колесніченко Б.В., довіреність № б/н від 03.10.18;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АТ "Молделектромонтаж" звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Посейдон Інжиніринг" (ТОВ "Посейдон Інжиніринг") та до Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром") про визнання специфікації від 15.08.2014 № 16 до договору на поставку продукції виробничо - технічного призначення від 13.03.2013 № 12 розірваною в частині товару, що не був переданий, згідно переліку, зазначеного позивачем у прохальній частині позову, та про стягнення з відповідачів солідарно суми передоплати за договором на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 13.03.2013 № 12 у розмірі 10000,00 дол США, що за курсом НБУ станом на 01.08.2018 становить 268700,00 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач повідомив про порушення зі сторони ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" строку поставки товару за договором, внаслідок чого позивач на підставі, зокрема, ст. ст. 651, 693 Цивільного кодексу України, вимагає розірвання специфікації до договору в частині непоставленого товару та повернення попередньо сплачених коштів за товар. Позовні вимоги до "Посейдон Інжиніринг" ґрунтуються на укладеному договорі поруки від 01.09.2017.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1567/18. Ухвалено розглядати справу №916/1567/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.10.2018, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

В підготовчому засіданні 09.10.2018 представники сторін участі не приймали. В підготовчому засіданні 09.10.2018 господарським судом постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі № 916/1567/18 та відкладено підготовче засідання на 15.11.2018.

В підготовчому засіданні 15.11.2018, яке проведено за участю представників АТ "Молделектромонтаж" і ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром", продовжено відповідачам строк для подання відзиву на позов та відкладено підготовче засідання на 03.12.2018, про що постановлено відповідну ухвалу.

28.11.2018 від ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого позовні вимоги заперечено з підстав наступного: обраний позивачем спосіб захисту порушеного права про визнання специфікації розірваною не відповідає законодавчо визначеним способам захисту; позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки виходячи з дати оплати відповідач повинен був виготовити продукцію за договором до 07.11.2014, а отже позивачеві про порушення його прав стало відомо 08.11.2014; за умовами договору поставка продукції здійснюється після 100% оплати її вартості, а отже строк поставки не порушено внаслідок відсутності такої оплати; відповідач 2 повідомляв позивача листом від 26.06.2018 про наявність виготовленої продукції, окрім того, такі повідомлення здійснювались в усній формі засобами телефонного зв'язку, що не суперечить умовам договору (том І а.с. 175-177).

03.12.2018 від АТ "Молделектромонтаж" надійшла заява про відмову від позовних вимог до ТОВ "Посейдон Інжиніринг" та про збільшення позовних вимог до ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (том І а.с. 206-208, 211). В заяві про збільшення позовних вимог позивач залишає без змін вимогу про визнання специфікації від 15.08.2014 № 16 розірваною та просить стягнути з ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" суми передоплати за договором на поставку продукції виробничо-технічного призначення від 13.03.2013 № 12 у розмірі 93226,00 дол США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2018 становить 2 630 837,72 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

За подання заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем доплачено відповідну суму судового збору.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2018 заяву АТ "Молделектромонтаж" від 03.12.2018 про відмову від позовних вимог до ТОВ "Посейдон Інжиніринг" прийнято та закрито провадження у справі № 916/1567/18 в частині позовних вимог до ТОВ "Посейдон Інжиніринг".

В підготовчому засіданні 03.12.2018 господарським судом прийнято заяву АТ "Молделектромонтаж" від 03.12.2018 про збільшення розміру позовних вимог до ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій, про що постановлено відповідну ухвалу.

В підготовчому засіданні 03.12.2018 закрито підготовче провадження у справі № 916/1567/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2018.

11.12.2018 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи № 916/1567/18 по суті.

В судовому засіданні 11.12.2018 постановлено ухвалу про визнання поважними причини неподання ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" доказів в установлений строк та приєднано до матеріалів справи докази, подані згідно клопотання ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" від 10.12.2018 (том І а.с. 225-229).

В судовому засіданні 11.12.2018 представником позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримано повністю; представником відповідача заперечено проти задоволення позову у відповідності до обставин. викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 11.12.2018 оголошено перерву до 28.12.2018 та на підставі ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України сторонам надано можливість подати письмові пояснення щодо строку дії договору і специфікації, а також позивачу - щодо дотримання строку позовної давності.

26.12.2018 від АТ "Молделектромонтаж" надійшли письмові пояснення стосовно строку позовної давності, строку дії договору, пояснення щодо специфікації до договору як окремого правочину (том ІІ а.с. 1-21). Вказані пояснення подано з доказами їх направлення на адресу ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

Господарський суд долучає зазначені пояснення з доказами до матеріалів справи та враховує їх під час розгляду справи по суті.

28.12.2018 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 28.12.2018 прийняв участь представник позивача. Представник ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в судове засідання 28.12.2018 не з'явився та на адресу суду засобами факсимільного зв'язку надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представників прибути до суду через погані погодні умови.

Присутній в судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначивши, що у разі відкладення розгляду справи на іншу дату будуть обмежені права позивача на представництво його інтересів в суді, оскільки з 01.01.2019 року вводяться в дію положення законодавства щодо здійснення представництва в судах виключно адвокатами, тоді як діючий представник позивача не є адвокатом. Представником позивача зазначено, що позивач є іноземною особою, що ускладнює оформлення документів на представництво, тоді як справа в суді відкрита провадженням ще з вересня 2018 року. Також представником позивача звернуто увагу на те, що згідно наданих документів місцем проживання представників відповідача є м. Кременчук, тоді як в клопотанні повідомлено про неможливість доїхати дорожнім транспортом до м. Кропивницький з смт. Власівка.

При розгляді клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оцінки повідомлених причин неможливості явки представника відповідача в судове засідання господарський суд враховує наступне.

Згідно положень ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Мотивуючи поважність причин неможливості явки в судове засідання, яке призначено на 28.12.2018, представником позивача повідомлено, що у зв'язку з поганими погодними умовами перекрито шляхи сполучення через смт. Павлиш та між містами Олександрія і Знам"янка, а тому доїхати дорожнім транспортом з смт. Власівка в м. Кропивницький неможливо.

Разом з цим, будь-які докази на підтвердження обставин перекриття шляхів відповідачем не надано. Інформація на веб-сайті Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на яку посилається відповідач в клопотанні, містить попередження про ожеледицю на території області, наведено карту доріг, на якій рух 27.12.2018 було обмежено. Разом з цим, такі відомості не виключать можливість руху на автошляхах України та Кіровоградської області. Окрім того, як слідує з наданих до матеріалів справи документів, місцем проживання представників відповідача є м. Кременчук Полтавської області, тоді як представник відповідача повідомляє про неможливість виїзду з смт. Власівка, м. Світловодськ, що є адресою відповідача у справі. При цьому не наведено жодних пояснень щодо фактичного місцезнаходження представників відповідача за адресою ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" та не надано жодних доказів на підтвердження вказаного.

Господарський суд враховує, що місцезнаходженням представника позивача є м. Одеса, тобто не місцезнаходження господарського суду, який розглядає справу, однак представник позивач мав можливість прибути до м. Кропивницький для участі в судовому засіданні.

Також господарський суд враховує пояснення представника позивача стосовно того, що внаслідок введення в дію з 01.01.2019 положень законодавства щодо здійснення представництва в судах виключно адвокатами, АТ "Молделектромонтаж" при відкладенні розгляду справи на січень 2019 року буде позбавлено можливості представництва в суді через діючого представника, оскільки такий представник не є адвокатом, тоді як оформлення документів на нового представника-адвоката є ускладненим через місцезнаходження позивача на території іноземної держави - Республіка Молдова.

З підстав вищенаведеного господарський суд не оцінює повідомлені представником відповідача в клопотанні причини неявки поважними, у зв'язку з чим таке клопотання відхиляється судом та у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається в судовому засіданні 28.12.2018 за відсутності представника ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром".

В судовому засіданні 28.12.2018 досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав позову та заперечень проти позовних вимог, дослідивши докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.03.2013 між АТ "Молделектромонтаж" (Покупець) та Заводом металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (Продавець) укладено договір № 12 на поставку продукції виробничо-технічного призначення (надалі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Продавець зобов'язався виготовити та поставити Покупцю металеві вироби (надалі - Продукція) - типи, асортимент, кількість, специфікація, вартість та креслення яких погоджуються сторонами і передбачені в додатках, які є невід'ємною частиною Договору, а Покупець - оплатити та прийняти Продукцію на умов Договору, всіх додатків і додаткових угод до нього.

Відповідно до умов Договору загальна сума Договору складається із сум всіх специфікацій і всіх додатків до Договору (пункт 2.4.). Валюта Договору і валюта платежу - долар США (пункт 3.2.). Порядок розрахунку - 75% вартості відповідної партії Продукції в якості попередньої оплати; 25% - протягом 5 банківських днів з дати отримання повідомлення Продавця про готовність партії Продукції до відвантаження (пункти 2.1., 3.3. Договору).

Згідно з пунктами 4.1. - 4.3. Договору Продукція виготовлюється і постачається в адрес Покупця окремими партіями виключно на підставі письмових заявок (замовлень) Покупця. Виготовлення і поставку конкретної партії Продукції Продавець зобов'язується здійснити в строк, який не перевищує 20 банківських днів з дати отримання письмової заяви (замовлення) Покупця, за умови здійснення оплати даної партії Продукції у відповідності до пунктів 2.1., 3.3. Договору. Поставка конкретної партії Продукції здійснюється в будь-якому випадку лише за умови її 100% оплати Покупцем.

Наведені вище та інші умови Договору погоджені між сторонами шляхом підписання Договору та скріплення печатками підприємств.

Строк дії Договору за змістом пункту 11.1. Договору встановлено до грудня 2013 року.

Згідно наданих позивачем 26.12.2018 пояснень з доказами щодо строку дії Договору встановлено, що до Договору між сторонами укладались додаткові угоди, згідно яких продовжувався строк Договору (том ІІ а.с. 7-10). Так, відповідно до додаткових угод № 2 від 25.12.2013, № 4 від 30.12.2014, № 6 від 25.05.2016, № 8 від 18.01.2017 Договір продовжено, відповідно: до 31.12.2014, до 31.12.2015, до 31.12.2016, до 31.12.2017.

До Договору між сторонами підписувалися специфікації, в яких узгоджувались найменування та ціна Продукції, що підлягала виготовленню і поставці за Договором (том І а.с. 33, том ІІ а.с. 12-14).

Спір між сторонами виник з приводу виконання специфікації від 15.08.2014 (Додаток № 16 до Договору № 12 від 13.03.2013) (надалі - специфікація № 16 від 15.08.2014) (том І а.с. 33). Як стверджує позивач та що не заперечується відповідачем, будь-які спори з приводу виконання інших специфікацій до Договору між сторонами відсутні.

Згідно специфікації № 16 від 15.08.2014 погоджено виготовлення та поставку Продукції на загальну суму 300 693,91 доларів США. В специфікації узгоджено форму оплати - 75% передоплати. Кінцевий розрахунок - по факту готовності Продукції, але не пізніше ніж за 3 дні до моменту відвантаження. Термін виготовлення - протягом 45 банківських днів з моменту отримання передоплати на розрахунковий рахунок Продавця. Поставка замовлення здійснюється автомобільним транспортом на умовах FCA - м. Світловодськ згідно Інкотермс-2010.

Специфікація № 16 від 15.08.2014 підписана та скріплена печатками підприємств Продавця і Покупця.

Як зазначає позивач, Покупцем на рахунок Продавця у відповідності до специфікації № 16 від 15.08.2014 здійснено попередню оплату в загальному розмірі 259 007,50 доларів США.

Вказані оплати підтверджуються наданими позивачем до справи наступними платіжними дорученнями:

від 05.09.2014 на суму 225 520,00 доларів США;

від 03.06.2015 на суму 5 400,00 доларів США;

від 06.07.2015 на суму 8 587,50 доларів США;

від 15.07.2015 на суму 5 000,00 доларів США;

від 22.07.2015 на суму 14 500,00 доларів США (том І а.с. 39-42).

Зазначені оплати підтверджується також довідкою банку від 20.02.2018 № 13/01-08/517, визнаються Продавцем в акті звірки розрахунків (том І а.с. 34, 57).

За повідомленням позивача, відповідачем здійснено виготовлення та поставку Продукції за специфікацією № 16 від 15.08.2014 на загальну суму 141 822,81 доларів США. Поставка іншої частини Продукції відповідачем не здійснена, внаслідок чого позивач надсилав до ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій відповідні претензії та листом від 30.05.2018 № 24/34 повідомив про часткову відмову від зобов'язання в частині придбання Продукції, яка не була поставлена, і вимагав повернення сплачених за таку Продукцію грошових коштів.

Відповідач під час розгляду справи не заперечив повідомлені позивачем обставини щодо укладення та виконання Договору і специфікації № 16 від 15.08.2014 в зазначених позивачем об'ємах. Однак, заперечив наявність підстав для розірвання специфікації і повернення грошових коштів, з підстав невідповідності обраного способу захисту в частині розірвання специфікації вимогам законодавства, відсутності прострочення строку поставки Продукції, пропуск позивачем строку позовної давності.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами; зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1 Закону).

До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать, зокрема експорт товарів, що є продажом товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (ст. ст. 1, 4 Закону).

Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України (ст. 6 Закону).

Спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України (ст. 38 Закону).

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 73 наведеного Закону суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону (виключна підсудність).

Згідно пункту 7.3. Договору сторони погодили, що у разі виникнення між Продавцем та Покупцем розбіжностей по Договору, то вони намагаються їх врегулювати шляхом переговорів. Якщо таке врегулювання неможливо, то всі спори, пов'язанні з виконанням Договору, передаються на вирішення до компетентної судової інстанції країни відповідача, із застосуванням матеріального та процесуального права останнього.

Згідно положень Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст. ст. 173, 174).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з умов укладеного між сторонами Договору, господарський суд дійшов висновку, що такий Договір є змішаним, оскільки містить в собі елементи різних договорів, а саме договір підряду, так як передбачено виготовлення Продукції, та договір поставки, оскільки передбачено строки та порядок постачання такої Продукції.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором підряду, як передбачає ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної норми договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно загальних вимог виконання зобов'язань, які виникають у тому числі з договорів, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Однією з умов належного виконання зобов'язання є виконання його у встановлений строк.

Частина перші ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу, зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

При укладенні Договору сторони погодили, що виготовлення і поставка конкретної партії Продукції здійснюється в строк, який не перевищує 20 банківських днів з дати отримання письмової заявки (замовлення) Покупця при умові здійснення Покупцем оплати даної партії Продукції у відповідності з додатками і пунктами 2.1., 3.3. Договору.

У специфікації № 16 від 15.08.2014 сторони встановили строк виготовлення Продукції - протягом 45 банківських днів з моменту надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця.

Таким чином, специфікацією № 16 від 15.08.2014 встановлено окремий строк для виготовлення передбаченої специфікацією Продукції, який становить 45 банківських днів з моменту надходження на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів в розмірі 75% вартості замовлення.

Враховуючи загальну вартість замовлення, передбаченого специфікацією № 16 від 15.08.2014 та яка становить 300 693,91 доларів США, 75% попередньої оплати становить 225520,43 доларів США. При цьому, умови специфікації, як і умови Договору, не встановлюють граничного строку сплати Покупцем попередньої оплати.

Як встановлено матеріалами справи, 05.09.2014 позивачем було сплачено на рахунок відповідача з призначенням платежу: "Аванс за електричні товари, Договір від 13.03.2013, додаткова угода № 2 від 25.12.13, додаток № 16 від 15.08.2014" - 225 520,00 доларів США. 03.06.2015 позивачем з аналогічним призначенням платежу сплачено 5 400,00 доларів США. Тобто, 75% (включаючи 0,43 доларів США) повністю сплачено позивачем 03.06.2015. Крім того, позивач в подальшому з тим самим призначенням платежу сплатив відповідачеві ще грошові коштів. Всього, як зазначено вище, на виконання Договору та специфікації № 16 від 15.08.2014 позивачем сплачено 259 007,50 доларів США.

Виходячи з дати здійснення повної оплати попередньої оплати в розмірі 75% вартості замовлення та оскільки відповідач не повідомляє про іншу дату зарахування грошових коштів, ніж та, яка зазначена в наданих позивачем платіжних дорученнях, перебіг строку виготовлення Продукції починається після зарахування грошових коштів, сплачених згідно платіжного доручення від 03.06.2015.

Як повідомляє позивач та що не заперечує відповідач, на виконання Договору та специфікації № 16 від 15.08.2014 відповідачем було виготовлено та поставлено позивачеві обумовлену специфікацією Продукцію на загальну суму 141 822,81 доларів США. В іншій частині Продукції, виготовлення та поставка якої передбачена специфікацією № 16 від 15.08.2014, поставка Продукції відсутня.

За положеннями ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено пунктом 4.3. Договору, поставка конкретної партії Продукції на адресу Покупця здійснюється лише за умови її 100% оплати Покупцем. Згідно з умовами специфікації № 16 від 15.08.2014 кінцевий розрахунок здійснюється по факту готовності Продукції, але не пізніше ніж за 3 дні до моменту відвантаження.

Тобто, згідно наведеного вище, умовами поставки партії Продукції є її 100% оплата. Позивач у поданому позові не повідомляє, що сплачені ним грошові кошти в сумі 259 007,50 доларів США є повною вартістю конкретної партії Продукції. З викладеного суд робить висновок, що така партія Продукції є сукупністю одиниць Продукції, визначеної в специфікації № 16 від 15.08.2014. Між тим, в матеріалах справи відсутні докази повної сплати позивачем вартості Продукції згідно специфікації № 16 від 15.08.2014.

З підстави викладеного, строк поставки Продукції згідно Договору та специфікації № 16 від 15.08.2014 не порушено.

Разом з цим, як встановлено вище, укладений між сторонами Договір є змішаним договором та містить елементи договору підряду і договору поставки. Як встановлено, умови специфікації № 16 від 15.08.2018 встановлюють строк виготовлення Продукції. Докази дотримання відповідачем строку виготовлення Продукції, встановленого специфікацією № 16 від 15.08.2014, в матеріалах справи відсутні.

Так, за наявним в матеріалах справи листуванням між сторонами встановлено, що 18.08.2016 АТ "Молделектромонтаж" направило на адресу ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій претензію з вимогою повернути 93 226,05 доларів США зі сплаченого авансу у зв'язку з відсутністю поставки (том І а.с. 83-86).

В листі від 28.11.2016 ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій повідомило позивача про те, що внаслідок відсутності заявок Покупця на виготовлення Продукції, для всіх відвантажень з квітня 2015 року металопродукція вироблялась з металопрокату і антикорозійного покриття, закуплених по курсу долара США майже в два рази дорожче, ніж була отримана попередня оплата, внаслідок чого Продавець зазнав збитків (том І а.с. 74-75). В даному листі відповідач повідомив про наявність продукції, яка входить в додаток № 16 від 15.08.2014 - траверс Т-2-К 0,4 кВ на суму 9270,80 доларів США.

В листах від 17.08.2017 та від 02.11.2017 ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій повідомило позивача, що у зв'язку з тяжким фінансовим станом і економічною ситуацією, яке склалось на підприємстві, немає можливості вчасно виконати зобов'язання в повному об'ємі за специфікаціями № 16 від 15.08.2014 та № 23 від 21.08.2015, у зв'язку з чим запропонувано поставити товарну продукцію, а частину заборгованості (попередньої оплати, здійсненої згідно вказаних специфікацій) перевести на підприємство з більш стабільним фінансово-господарським положенням (том І а.с. 76, 78).

На вказані листи АТ "Молделектромонтаж" просило надати конкретні пропозиції по врегулюванню спору (том І а.с. 81). Докази надання відповідних пропозицій в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами підтверджено пропуск відповідачем строку виготовлення Продукції згідно специфікації № 16 від 15.08.2014, підписаної до Договору № 12 від 13.03.2013.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, за наведеною нормою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивач згідно поданого позову просить визнати розірваною специфікацію № 16 від 15.08.2014 до Договору № 12 від 13.03.2013 в частині непоставленої Продукції на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України внаслідок допущеного відповідачем істотного порушення такої специфікації. При цьому, позивач кваліфікує таку специфікацію як окремий договір, в якому погоджено всі істотні умови договору.

Господарський суд зазначає, що згідно умов Договору всі додатки до Договору, у тому числі специфікації, є невід'ємними частинами Договору. Тобто, специфікація № 16 від 15.08.2014 є частиною Договору, а не окремим Договором.

Як встановлено матеріалами справи, згідно додаткової угоди № 8 від 18.01.2017 внесено зміни до пункту 11 Договору, згідно з якими Договір та всі додаткові угоди до Договору вступають в силу з моменту підписання їх сторонами і діють до 31 грудня 2017 року (том ІІ а.с. 10).

Таким чином, згідно зазначених змін строк дії Договору та, відповідно, всіх додатків до Договору, визначено сторонами до 31.12.2017. Умови Договору та специфікації не містять примітки, що договір діє до повного виконання сторонами договору всіх своїх зобов'язань.

З огляду на викладене та враховуючи, що специфікація № 16 від 15.08.2014 є невід'ємною частиною Договору, господарський суд дійшов висновку про закінчення строку дії Договору з усіма його невід'ємними частинами, у тому числі, специфікацією № 16 від 15.08.2014.

З підстав викладеного, враховуючи закінчення строку дії Договору та обставини того, що специфікація № 16 від 15.08.2014 є невід'ємною частиною договору, яку не може бути розірвано окремо без договору, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання специфікації від 15.08.2014 № 16 до договору на поставку продукції виробничо - технічного призначення від 13.03.2013 № 12 розірваною в частині товару, що не був переданий, згідно переліку, зазначеного позивачем у прохальній частині позову.

Стосовно вимоги позивача про стягнення 93226,00 доларів США господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено вище, виходячи з положень п. 4.3. Договору і специфікації № 16 від 15.08.2014 та з огляду на відсутність зі сторони Покупця 100% оплати партії Продукції, твердження позивача про пропуск ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій строку поставки є безпідставним. З підстав викладеного, відсутні підстави для повернення грошових коштів на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, оскільки мовою застосування вказаної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю.

Також господарський суд враховує, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

Так, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

За загальним правилом зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов'язку.

Разом з цим, як встановлено матеріалами справи, зі сторони відповідача мало місце прострочення строку виготовлення Продукції згідно специфікації № 16 від 15.08.2014.

30.05.2018 АТ "Молделектромонтаж" надіслало на адресу ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій повідомлення № 24/34 про часткову відмову від зобов'язання (том І а.с. 63-67).

Згідно зазначеного повідомлення, АТ "Молделектромонтаж" повідомило про відмову від зобов'язання придбання продукції, яка не була поставлена згідно специфікації № 16 від 15.08.2014, та вимагало повернути грошові кошти у розмірі 93 226,00 доларів США. Іншу частину грошових коштів позивач просив зарахувати в рахунок сплати в межах домовленостей за іншою поставкою продукції.

Вказаний лист отримано відповідачем, свідченням чого є надання відповіді на такий лист (том І а.с. 73).

Положеннями ст. 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Отже, одностороння відмова від зобов'язання не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його припинення. Реалізація такого правА можливе якщо право на односторонню відмову встановлено договором або законом.

Господарський суд зазначає, що у правовідносинах підряду частиною 2 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Окрім того, приписи ст. 612 Цивільного кодексу України визначають наслідки прострочення боржника, зокрема за частиною 3 наведеної норми Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов'язання; збитки; причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками; вина.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Матеріалами справи підтверджено, що сплативши відповідачу на виконання умов Договору та специфікації № 16 від 15.08.2014 попередню оплату, тоді як відповідач свого зобов'язання за умовами Договору і специфікації в установлений строк не виконав (не виготовив Продукцію на суму 300 693,91 доларів США), чим порушив право позивача отримати відповідну Продукцію, АТ "Молделектромонтаж" понесено збитки у розмірі сплаченої суми попередньої оплати, на яку відсутня поставка Продукції.

Відтак, оскільки є доведеним факт неналежного виконання ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" в особі Заводу металевих конструкцій умов Договору і специфікації № 16 від 15.08.2014 щодо виготовлення Продукції в установлений строк, враховуючи реалізацію АТ "Молделектромонтаж" свого права на односторонню відмову від зобов'язання, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення сплаченої суми авансу в розмірі 93 226,00 доларів США, як збитків.

При цьому господарський суд зазначає, що застосування інших норм законодавства, ніж посилається позивач, не є виходом за межі позовних вимог. Також суд враховує, що згідно офіційного сайту НБУ 93226,00 дол США станом на 03.12.2018 становить 2 631 089,43 грн.

З приводу посилання відповідача на пропуск строку позовної давності, господарський суд зазначає, що за встановлених вище обставин, право на стягнення грошових коштів виникло у позивача після здійснення односторонньої відмови від зобов'язання, а тому строк позовної давності в даному випадку не порушений.

З підстав викладеного вище позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 93226,00 дол США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2018 становить 2 631 089,43 грн. У задоволенні позову про визнання специфікації № 16 від 15.08.2014 розірваною господарський суд відмовляє.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається за вимогою про визнання розірваною специфікації на позивача, та за вимогою про стягнення заборгованості - на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63; код ЄДР 14276579) в особі Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Єгорова, 93) на користь АТ "Молделектромонтаж" (ф/к 1002600026461; MD-2023, Республіка Молдова, м. Кишинів, вул. Узинелор, 64) 93 226,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 03.12.2018 становить 2 631 089,43 грн, а також 39 466,34 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити АТ "Молделектромонтаж" за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 26, корпус 1, кв. 81; Товариству з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" за адресою: 27552, Кіровоградська область, м. Світловодськ, смт. Власівка, вул. Молодіжна, 63 та Заводу металевих конструкцій ТДВ "Об'єднання Дніпроенергобудпром" за адресою: 27552, Кіровоградська область, м Світловодськ, смт. Власівка, вул. Єгорова, 93.

Повне рішення складено 08.01.2019.

Суддя В.В.Тимошевська