Ухвала суду № 79029849, 28.12.2018, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

28.12.2018 227/1016/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Здоровиці О.В.

за участю

секретаря Сисенко Ю.В.

прокурора Філімановського М.А.

захисника ОСОБА_1

обвинувачених ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні питання доцільності продовження строку тримання під вартою в рамках об»єднаного кримінального провадження (справа 227/1016/18) відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ

На розгляді Добропільського міськрайонного суду Донецької області знаходиться об»єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України та ОСОБА_3 за ч.2,3 ст.185 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді Добропільського міськрайонного суду від 14.11.2018 року, був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.01.2019 року.

В підготовчому провадженні 28.12.2018 року судом встановлено, що розгляд вказаного кримінального провадження до 12.01.2019 року не може бути завершеним з об»єктивних причин (обвинуваченим ОСОБА_3 в підготовчому провадженні заявлено клопотання про залучення до участі у справі захисника за призначенням, що потребує вчинення певних процесуальних дій та певного часу).

Враховуючи наведене судом було ініційовано питання щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_2 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор звернувся з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який спливає 12.01.2019 року, строком на 60 днів, посилаючись на те, що останній обґрунтовано обвинувачується у злочинах, які йому інкримінують. Зазначав, що обґрунтованість обвинувачення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами. Вказував, що на даний час залишаються існувати ризики, які існували під час обрання ОСОБА_2, на стадії досудового розслідування, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Тому враховуючи кількість злочинів, які інкримінуються ОСОБА_2, їх тяжкість, період їх вчинення, особу ОСОБА_2, який не має джерел для власного існування, є особою, що залежна від опіатів та каннабіноїдів, вважав існування ризику продовження обвинуваченим вчинення аналогічних корисливих злочинів не виключається. Прокурор вказував, що менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт або особисте зобов»язання не зможуть забезпечити уникнення існуючого ризику та не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду.

Захисник ОСОБА_1 заперечувала проти продовження підзахисному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити вказаний запобіжний захід на домашній арешт, вважаючи, що доводи прокурора є необґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав свого захисника і просив змінити йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Суд заслухав думку учасників процесу вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні ряду корисливих злочинів проти власності, які відносяться до злочинів середньої тяжкості.

На даний час судовий розгляд не може бути завершений, оскільки судом були об»єднані кримінальні провадження щодо обвинуваченого і в одному з об»єднаних кримінальних проваджень ще не проведено підготовче провадження.

Також на даний час, у суду відсутні підстави вважати, що обвинувачення щодо ОСОБА_2 є необґрунтованим.

З досліджених судом матеріалів судом встановлено, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_4, останнім були вчиненні в тому числі і в період, коли відносно останнього кримінальні провадження були вже направлені до суду для розгляду, але не зважаючи на це, останній продовжив вчиняти аналогічні злочини. Вказане свідчить про те, що після направлення обвинувальних актів до суду ОСОБА_2 для себе належних висновків не зробив та продовжив систематично вчиняти кримінальні правопорушення.

В ході розгляду даного питання судом також вивчалась особа обвинуваченого, який не має стійких соціальних зв’язків, до затримання не працюючого, тобто не маючий постійного джерела доходів, не одружений, знаходиться на обліку у лікаря нарколога і фактично є наркозалежною особою. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 є раніше судимою особою, судимість якого не є погашеною або знятою, що свідчить про те, що останній є особою схильною до протиправної поведінки.

З»ясовані в ході судового розгляду обставини, дають суду підстави вважати, що на час розгляду вказаного питання, ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не зменшився.

Тому, враховуючи вимоги ст..177, 183, 199, 331 КПК України суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і строк тримання під вартою обвинуваченого повинен бути продовжений, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що до обвинуваченого можливо застосувати менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою, а саме домашній арешт або особисте зобов»язання, які зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час розгляду справи судом, а також зможуть запобігти спробам обвинуваченого вчинити інші кримінальні правопорушення.

Що стосується клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, то суд, враховуючи вищевикладене, вважає, що більш м’який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити дотримання обвинуваченим належної процесуальної поведінки та запобіганню вищевказаним ризикам, тому у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт слід відмовити. Крім того суд зазначає, що заявляючи клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, захисником взагалі не надано суду будь-яких доказів, які б підтверджували його доводи.

Керуючись ст.ст.177, 331, 369 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 в рамках об»єднаного кримінального провадження (справа 227/1016/18) – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України, продовжити строком на 60 днів, з утриманням останнього в Державній установі «Бахмутська УВП № 6», починаючи з 28 грудня 2018 року по 25 лютого 2019 року.

Дана ухвала діє до 25 лютого 2019 року включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Бахмутська УВП № 6» та ІТТ № 3 ГУ НП в Донецькій області м.Покровськ.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

Ухвала суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти даної ухвали може бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.

Вступна та резолютивна частина ухвали оголошена 28.12.2018 року. Повний текст ухвали буде оголошенно 29 грудня 2018 року.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Судді О.В.Здоровиця