Ухвала суду № 7902965, 04.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-4186/09 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"04" лютого 2010 р. м. Київ

<Текст >Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Шостака О.О.,

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 4.12.2008 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Юнімілк»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

- про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача №0002531510/0 від 13.02.2008 року, №0002531510/1 від 4.04.2008 року, №0002531510/2 від 17.06.2008 року, №0002531510/3 від 6.08.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду від 4.12.2008 року вказаний позов задоволений у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у Дніпровському районі м.Києва була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності сплати податку на прибуток за 9 місяців 2007 року, за результатами якої складено акт від 1.02.2008 року №690-15/33543684.

Згідно висновків вказаного акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата узгодженої суми податку на прибуток –граничний термін сплати 19.11.2007 року, фактично сплачено платіжним дорученням від 21.11.2007 року.

На підставі акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення орган державної податкової служби виніс податкове повідомлення податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 13.02.2008 року №02531510/0, яким відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за затримку на 2 календарні дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов»язання у розмірі 185737,40 грн., зобов»язав позивача сплатити штраф у розмірі 10% - 18573,74 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем даного податкового повідомлення-рішення, його скарги залишені без задоволення. Органом державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення №0002531510/1 від 4.04.2008 року, №0002531510/2 від 17.06.2008 року, №0002531510/3 від 6.08.2008 року про зобов»язання останнього сплатити зазначену вище суму штрафу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності нарахування відповідачем штрафних санкцій та наявності правових підстав для задоволення вимог позову, з наступних підстав.

5.11.2007 року позивач подав до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва декларацію з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2007 року, в якій при перенесенні в рядок 15 Декларації за 9 місяців показників рядка 14 «Податкове зобов»язання звітного періоду»декларації попереднього звітного періоду (півріччя 2007 року) у рядку 17 Декларації (сума податку до сплати) помилково зазначив суму 715975 грн., що призвело до завищення показника даного рядка на 189107 грн.

В рядку 17 Декларації повинна була бути відображена сума 526868 грн., яка з урахуванням переплати сплачена позивачем до бюджету до закінчення граничного терміну сплати платіжним дорученням від 6.11.2007 року №2546.

Дана помилка виправлена останнім до проведення податковим органом невиїзної перевірки, шляхом подання до ДПІ 24.12.2007 року уточнюючого розрахунку податкового зобов»язання у зв»язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період 9 місяців 2007 року. У рядку 7.1 (сума недоплати або переплати, нарахованої у зв»язку з виправленням помилки) зазначено загальну суму від»ємного значення «-189107 грн.». В рядку 7.2 (сума виправленого (вірного) податкового зобов»язання звітного періоду, при розрахунку якого виявлена помилка) зазначено загальну суму 1545124 грн.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини та враховуючи наведені вище обставини справи, зокрема факт оплати вірної суми податку на прибуток до закінчення граничного строку її сплати, колегія суддів вважає, що внаслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку зі зменшенням розміру податкового зобов»язання, у спірний період погашення податкового боргу не відбулося, оскільки здійснено лише виправлення самостійно виправленої помилки.

За таких обставин, сума погашеного боргу для подальшого визначення суми штрафної санкції відсутня. Сума у розмірі 185737,40 грн., сплачена позивачем платіжним дорученням від 21.11.2007 року, фактично є переплатою та для визначення суми штрафної санкції, передбаченої пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не враховується.

Суд першої інстанції дав належну оцінку вищевказаним обставинам, об»єктивно оцінив зібрані по справі докази, правильно застосував норми матеріального права та ухвалив рішення, яке відповідає Закону.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 4.12.2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 9.02.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді: