Ухвала суду № 79029388, 28.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/839/18 Справа № 712/13361/15-к Категорія: ст. 128 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретаріОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2018 року, якою повернуто прокурору обвинувальний акт відносно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4, працює рятувальником Черкаської аварійно-рятувальної служби, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що він 28.03.2015 близько 17 год. 00 хв. знаходився на території КУ «ЧМКАРС» ЧМР, розташованому по вул. Гагаріна, 5, в м. Черкаси, де зі своїм знайомим ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, діючи із злочинною необережністю у вигляді злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання в результаті своїх протиправних дій суспільно-небезпечних наслідків, а саме спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11, та не бажаючи їх настання, які за обставинами події повинен був і міг передбачити, вступив з ним в боротьбу, в ході якої заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нижньої третини правої великогомілкової кістки, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2188 від 18.11.2015 відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2018 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 повернуто прокурору, у зв’язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Вказану ухвалу суд першої інстанції мотивував тим, що в обвинувальному акті при формулюванні обвинувачення зазначено, що «ОСОБА_7 вступив у боротьбу з ОСОБА_11, в ході якої заподіяв останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я», проте не було зазначено які конкретні дії ОСОБА_7 призвели до настання цих ушкоджень. Тобто, в обвинувальному акті не конкретизовано обвинувачення відносно ОСОБА_7

Це порушення було також відображене в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 року з посиланням на практику Європейського суду з прав людини (справа «Маттоціа проти Італії» від 25.07.2000 року). Крім того, обвинуваченим ОСОБА_7 було заявлене клопотання про проведення слідчого експерименту за його участі та призначення додаткової судово-медичної експертизи, у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено, а висновок судово-медичної експертизи ґрунтується на даних медичної документації, згідно яких встановлено факт отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я, та протоколу слідчого експерименту за участю лише потерпілого, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Не погодившись з ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2018 р. та направити обвинувальний акт на новий судовий розгляд в суд першої інстанції. У якості мотивів своєї скарги прокурор указує, що ухвала суду про повернення обвинувального акту є незаконною, у зв'язку із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вказує, що в обвинувальному акті містяться усі передбачені п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України відомості, а саме: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. А тому обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а саме ч. 2 ст. 291 КПК України, що судом першої інстанції при ухваленні рішення про повернення обвинувального акту враховано не було.

Необґрунтоване повернення обвинувального акту прокурору тягне за собою порушення вимог ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також вимоги ч. 5 ст. 28 КПК України, згідно з якими кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або, щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд тим самим, в порушення вимог ч. 5 ст. 28 КПК України, створює затягування судового розгляду вказаного кримінального провадження.

Вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні послався на постанову Верховного Суду від 12.06.2018 року, мотивуючи це тим, що в обвинувальному акті не конкретизоване обвинувачення, що зазначено у вказаному рішенні, яким в свою чергу вирок суду першої інстанції про визнання винним ОСОБА_7 та ухвалу апеляційного суду, якою залишено вказаний вирок в силі, було скасовано і призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Проте, Верховний Суд в своїй постанові від 12.06.2018 зазначив, що суд першої інстанції в мотивувальній частині обвинувального вироку в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України не сформував конкретне обвинувачення.

Також, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що обвинувачуваним ОСОБА_7 було заявлено клопотання про проведення слідчого експерименту за його участі та призначення додатково судово-медичної експертизи, однак останньому у задоволенні вказаних клопотань було відмовлено. Але в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 вказано, що обвинувачуваним ОСОБА_7 заявлялися вищевказані клопотання в ході розгляду проваджень в судах першої та апеляційної інстанцій, проте у задоволенні цих клопотань останньому було безпідставно відмовлено, що в свою чергу вплинуло на захист ОСОБА_7

Таким чином, на підставі вищевикладеного вважає, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.10.2018 не відповідає вимогам закону, постановлена з істотним порушенням норм КПК України, є необґрунтованою, підстави для повернення обвинувального акту прокурору є лише формальними й такими, що не сприяють гарантуванню задекларованих законодавством принципам верховенства права, законності та невідворотності кримінальної відповідальності. Вказана ухвала підлягає скасуванню, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з мотивів, які в ній наведені.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти апеляційної скарги прокурора, просили її відхилити.

Потерпілий подав заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доповідача, думки учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Згідно ч. 1-3 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

В указаній вище постанові Верховного Суду чітко й однозначно вказано, що, на думку суду касаційної інстанції, наявне обвинувачення у справі є неконкретизованим (а.с. 208). Ця вказівка за змістом постанови стосується саме змісту висунутого особі обвинувачення, а не формулювання обвинувачення у вироку, як на це вказує прокурор. Тобто, як на це вказує Верховний Суду, в обвинувальному акті фактично відсутнє формулювання обвинувачення, що є невід’ємною частиною обвинувального акту.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією місцевого суду щодо обґрунтованості повернення прокурору обвинувального акту. Інші доводи прокурора, зокрема щодо клопотання обвинуваченого про проведення слідчого експерименту за його участі та призначення додатково судово-медичної експертизи, за указаних вище обставин втрачають свою актуальність.

Щодо посилань прокурора не необхідність розгляду справи у розумний строк, колегія суддів вбачає їх слушними, однак вбачає, що право особи чітко знати, в чому вона обвинувачується, щоб мати змогу ефективно реалізувати своє право на захист, в цьому контексті є більш пріоритетним.

Виходячи з указаного вище, а також керуючись ст. ст. 407, 409 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2018 року про повернення прокурору обвинувального акта відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :