Ухвала суду № 79028401, 16.10.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/11020/18

н/п 1-м/766/18/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Зубова О.С., при секретарі Хандусенко О.Є., за участю прокурора Лазуткіна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні зали суду м.Херсона клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Московського районного суду міста Чебоксари Чуваської Республіки щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м.Херсона, громадянка України, українка, ІНФОРМАЦІЯ_2, одружена, має на утриманні малолітню дитину, не працююча, раніше не судима, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженої по п.п. «а», «г» ч.4 ст.228.1; п.п. «а», «г» ч.4 ст.228.1; ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1, ч.3 ст.69 КК РФ до 11 років позбавлення волі,

В С Т А Н О В И В:

Міністерство юстиції України звернулось до суду з клопотанням про приведення у відповідність із законодавством України вироку суду Російської Федерації, посилаючись на те, що 13 квітня 2018 року наказом Міністерства юстиції України №1155/5 прийнято рішення про прийняття в Україну засудженої вироком російського суду громадянку України ОСОБА_1

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 засуджено вироком Московського районного суду м.Чебоксари від 31.05.2017 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного суду Чуваської Республікивід 12.09. 2017 року, визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого п.п. «а», «г» ч.4 ст.228.1; КК РФ (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж(включаючи мережу «Інтернет»), організованою групою, у великому розмірі; 2 епізоди), ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК РФ(замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж(включаючи мережу «Інтернет»), організованою групою, у особливо великому розмірі) Кримінального кодексу Російської Федерації та призначено їй остаточне покарання у виді 11 років позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму, строк відбування покарання зазначено вираховувати з 31 травня 2017 року, та зарахувати у строк відбування покарання час тримання під вартою з 27.05.2015 року по 30.05.2017 року.

На теперішній час, ОСОБА_1 відбуває покарання в ФКУ «Виправна колонія №2 УФСВП Росії по Чуваській Республіці - Чувашії». Кінець строку відбуття покарання 26.05.2026 року.

Станом на 29.12.2017 року відбута частина покарання засудженого складає 02 роки 07 місяців 3 днів, не відбута частина відповідно складає 8 років 04 місяців 27 днів, що підтверджується довідкою про відбуття покарання.

В клопотанні також заявлено прохання розглядати його у судовому засіданні без участі представника Міністерства юстиції України, участь якого згідно з ч.1 ст.610 КПК України не є обов'язковою.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, який вважав, що клопотання підлягає задоволенню, суд приходить до наступного.

Так, статтею 9 Конституції України передбачено що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Пунктом "b" ч.1 ст.9 Європейської конвенції про передачу засуджених осіб визначено, що компетентні власті органи держави виконання вироку визнають вирок і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі визначення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст.11 Конвенції.

Пунктами "а","d" ч.1 ст.11 Конвенції про передачу засуджених осіб встановлено, що при заміні вироку мають враховуватися зроблені щодо фактів висновки, які ясно викладені або припускаються в рішенні, ухваленому державою винесення вироку, не може замінювати міру покарання, що передбачає позбавлення волі, грошовим штрафом; повинен зарахувати у строк покарання весь період, впродовж якого засуджена особа була позбавлена волі; і не повинен посилювати кримінальне покарання засудженої особи і не повинен вважати обов'язковими жодні мінімальні строки позбавлення волі, які законодавство держави виконання вироку може передбачати за вчинення злочину або злочинів.

Як слідує з ч.1 ст.10 Конвенції про передачу засуджених осіб, у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Відповідно до вимог ч.3 ст.609 КПК України, Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.

ОСОБА_1 було засуджено за п.п.«а», «г» ч.4 ст.228.1; КК РФ (незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж(включаючи мережу «Інтернет»), організованою групою, у великому розмірі; 2 епізоди), ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений з використанням електронних або інформаційно-телекомунікаційних мереж (включаючи мережу «Інтернет»), організованою групою, у особливо великому розмірі), що також є карним діянням відповідно до законодавства України про кримінальну відповідальність, що відповідає ч.3 ст.307 КК України (незаконний збут психотропних речовин, вчинений організованою групою у великому розмірі (4,768г. епізод 26.05.2015р.); ч.3 ст.307 КК України (незаконний збут психотропних речовин, вчинений організованою групою у особливо великому розмірі (57,172г. епізод 27.05.2015р.), ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України (замах на незаконний збут психотропних речовин, вчинений організованою групою у особливо великому розмірі).

ОСОБА_1 має місце проживання в Україні:АДРЕСА_1.

Засуджена ОСОБА_1 подала заяву, в якій особисто виклала бажання продовжити подальше відбування покарання на території України та просила перевести її для подальшого відбуття покарання в Україну, громадянкою якої вона є.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення даного клопотання Міністерства юстиції України, так як дотримані вимоги ст.3 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року та ч.2 ст.610 КПК України, тому є всі достатні та законні підстави для приведення зазначеного вироку Російської Федерації у відповідність з кримінальним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 606, 607, 609, 610 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Клопотання Міністерства юстиції України – задовольнити.

Привести вирок Московського районного суду м.Чебоксари від 31.05.2017 з урахуванням змін, внесених апеляційною ухвалою судової колегії у кримінальних справах Верховного суду Чуваської Республіки від 12.09.2017 року відносно засудженої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність із законодавством України та вважати, її засудженою

-за ч.3 ст.307 КК України до 11 (одинадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна з поміщенням її до кримінально-виконавчої установи закритого типу;

-за ч.2 ст.15, ч.3 ст.307 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі без конфіскації майна з поміщенням її до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання більш суворого покарання менш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі без конфіскації майна з поміщенням її до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Строк відбування покарання засудженої ОСОБА_1 обчислювати з 31.05.2017року.

Зарахувати засудженій ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 27.05.2015р. по 12.09.2017р., з урахуванням один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом семи днів з дня її проголошення органом, що подав клопотання, особою, щодо якої вирішено питання про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України, та прокурором.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

СуддяОСОБА_2