Постанова № 7902339, 04.02.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04 лютого 2010 р. м. Чернівці           Справа № 2а-302/10/2470

          17:40

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

при секретарі судового засідання Маркуц Х.М..

за участю представників сторін:

позивача - Савицький Ю.В., за довіреністю;

відповідача - Чмола І.І., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомМалого приватного підприємства "Джокер"доДержавної податкової інспекції у м. Чернівціпро визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Джокер» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції у м. Чернівці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013262304/0 від 20.10.2008 р. в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, працівниками ДПА Чернівецької області було проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Гакмана, 3, за результатами якої складено акт перевірки від 10.10.2008 р. без номера. На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесене оскаржуване рішення, яке, на думку позивача, підлягають скасуванню, в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн., оскільки суперечать Закону № 268/95-ВР та постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що гральні автомати, які використовуються позивачем не забезпечують реалізацію фіскальних функцій, що є порушенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.

Судовим розглядом встановлено, що Мале приватне підприємство «Джокер» (58000, м. Чернівці вул. Шалом-Алейхема, 17, ідентифікаційний код 32726279 зареєстроване виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 20.11.2003 як юридична особа (а.с. 11, 12).

Відповідно до плану перевірок на жовтень 2008 р., затвердженого виконуючим обов’язки голови ДПА Чернівецької області та направлень від 08.10.2008 р. за № 4283 та № 4284 працівниками ДПА Чернівецької області проведено перевірку належного позивачеві залу гральних автоматів, що розташований за адресою: м. Чернівці, вул. Гакмана, 3, за результатами якої складено акт перевірки від 10.10.2008 р. без номера (а.с. 9-10, 87 -89).

Вході перевірки встановлено, що в приміщенні залу гральних автоматів за адресою: м. Чернівці, вул. Гакмана, 3, позивач використовує 6 гральних автоматів, які приводяться в дію за допомогою ключа, але не обладнані запам’ятовуючими пристроями (фіскальної пам’яті), чим порушено вимоги п. 1, 2, 3, 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі висновків акта перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення від 20.10.2008 р. № 0013262304/0 про застосування штрафних (фінансових) санкції в сумі 2380,00 грн. (а.с. 8).

Позивач погоджується з рішеннями ДПІ у м. Чернівці в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340,00 грн., однак не погоджується із застосуванням штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн. нарахованих відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення ст. 3 цього Закону.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265).

Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти (ст. 1 Закону № 265).

Згідно п. 1 ст. 3 цього Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Відповідно до абз. 2 ст. 2 Закону № 265 реєстратор розрахункових операцій – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Згідно ст. 12 цього Закону на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пункт 9 ст. 2 Закону № 265 визначає, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які відповідають вимогам нормативних актів України, сертифіковані у державній системі сертифікації на відповідність вимогам діючих державних стандартів і дозволені для застосування у сфері, визначеній цим Законом.

Згідно п. 3 ст. 3 Закону № 265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Статтею 11 Закону № 265 визначено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 ч. 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31.12.2006 р. всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу ДПА України від 01.07.2008 р. № 430 «Про затвердження державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції» (наказ втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 10 вересня 2008 року № 581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи.

Розкриваючи ширше поняття «фіскалізації» та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом № 265:

- фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

- фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Представники відповідача стверджували, що у зв’язку із включенням наказом ДПА України від 01.07.08 № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касову систему «Фіскал» позивач був зобов’язаний використовувати її.

Проте в судовому засіданні представники відповідача не зуміли пояснити яким же чином з 01.07.2008р. слід впроваджувати комп’ютерно-касову систему «Фіскал», не надали суду будь-яких технічних висновків, можливостей її використання та доказів того, що дана система забезпечує повне виконання фіскальних функцій кожного окремого грального автомата.

Суд вважає, що комп’ютерно-касова система «Фіскал» не може бути пріоритетною в використанні суб’єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що внесені до Державного реєстру реєстраторів.

Стосовно застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій суд зазначає настуне.

Статтею 17 Закону № 265 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну;

4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій;

5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну;

6) п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

7) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті;

8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника.

З аналізу положень ст. 17 та інших норм Закону № 265 вбачається, що вказаний Закон не передбачає застосування до суб’єктів підприємницької діяльності штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомату, не оснащеного фіскальною функцією, а тому суд вважає, що у відповідача не було правових підстав застосовувати до позивача штрафні санкцій.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 ГК України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 ГК України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з метою недопущення порушення правил здійснення господарської діяльності звертався до ДПА України (вих. № 17/17/1 від 17.07.2008 р.) з проханням надати роз’яснювальну інформацію щодо застосування в сфері грального бізнесу вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. № 121 (а.с. 61). Крім того, позивачем було направлено запит до виробника гральних автоматів ГА-2М - ПП Андрушко С.О. (вих. № 05/09/2 від 05.09.2008 р.), з проханням повідомити про можливість встановлення системи «Фіскал» на гральні автомати, які використовуються позивачем (а.с. 63). Згідно відповіді виробника гральних автоматів, вбачається, що немає технічної можливості підключити до гральних автоматів ГА-2М систему «Фіскал» у зв’язку з принциповою відмінністю та несумісністю даних систем (JACKPOT Extrema v.50 та «Фіскал»), а також через відсутність на гральних автоматах кредитних та текстових електронних замків, купюро приймачів.

Таким чином, суд вважає, що позивач вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому, загальновідомо, що не існує обов’язку виконати неможливе чи обов’язок зробити неможливе не має сили. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач по суті був покараний за невиконання неможливого.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб’єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено порушення зазначених критеріїв Державною податковою інспекцією у м. Чернівці при винесенні оскаржуваного рішення, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

          Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеному припису норми процесуального права, відповідач при розгляді судом спору не довів технічної можливості використання комп’ютерно-касової системи «Фіскал» з тими гральними автоматами, які використовувалися позивачем та були введені ним в експлуатацію до включення зазначеної системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій не можна визнати обґрунтованим. Крім того, відповідач не довів належними доказами, що гральні автомати, які використовував позивач є реєстраторами розрахункових операцій, в розумінні норм Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також не навів правових підстав правомірності застосування до позивача штрафних санкцій передбачених цим Законом за використання гральних автоматів не оснащених фіскальними функціями.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим оскаржуване рішення № 0013262304/0 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 2040,00 грн. підлягає скасуванню.

Частина 1 ст. 94 КАС України визначає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Матеріали справи підтверджують понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі 3,40 грн. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 94 КАС України зазначена сума судових витрат підлягає стягненню з Державного бюджету на користь позивача

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Чернівці № 0013262304/0 від 20.10.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 2040,00 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача малого приватного підприємства «Джокер» (58000, м. Чернівці, вул. Шалом-Алейхема, 17, код ЄДРПОУ 32726279) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 лютого 2010 р.

Суддя /підпис/ В.К. Левицький

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя В.К. Левицький