Рішення № 79023017, 04.01.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 04.01.2019 Справа № 554/10608/18

Провадження № 2-а/554/31/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

4 січня 2019 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 Державної міграційної служби України в Полтавській області (юридична адреса: 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, 63, ЄДРПОУ 37829297) до ОСОБА_3 Кенеді Нгуме (місце перебування: Чернігівський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, с. Розсудів, Ріпкинського району, Чернігівської області, вул. Лісна, 5)про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 Державної міграційної служби України в Полтавській області звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 Кенеді Нгуме про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач, в письмовій заяві наданій суду, відмовився їхати до суду для участі в засіданні в режимі відеоконфренції, посилаючись на погане самопочуття, що суд розцінює як спосіб перешкодити суду розглянути справу та прийняти рішення

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 4 липня 2018 по справі № 554/5108/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 Державної міграційної служби України в Полтавській області до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме. Затримано строком на шість місяців для ідентифікації громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме, з поміщенням його до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні. Примусово видворено за межі території України громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме після завершення процедури його ідентифікації. Рішення допущено до негайного виконання. Виконання рішення покладено на УДМС України в Полтавській області.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

За вказаним рішенням суду першої інстанції громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме 5 липня 2018 року було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, що підтверджуться протоколом про адміністративне затримання від 4 липня 2018 року та актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 5 липня 2018 року (а. с. 7-8).

Шестимісячний строк, на який може бути затримано та поміщено особу, спливає 5 січня 2018 року.

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

Тобто Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод відмежовує «затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну» (перша частина цього положення) та «затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» (друга частина цього положення).

При цьому, перелік винятків із права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті положення пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 42 рішення Європейського суду з прав людини «Ливада проти України»).

Так, частиною 11 ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Виходячи з правового аналізу ст. 289 КАС України можна стверджувати, що інститут продовження строку затримання застосовується адміністративним судом, ВИКЛЮЧНО, у разі наявності умов, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи у зазначений строк, якими є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

П. 2.7 Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 р. № 353/271/150 детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців та передбачає, що:

- у разі відсутності в іноземця документів, що посвідчують особу, територіальний орган, територіальний підрозділ ДМС, орган СБУ або орган охорони державного кордону України вживають заходів щодо їх ідентифікації та документування (запити до дипломатичних представництв або консульських установ із долученням двох кольорових фотокарток на кожну особу);

- у разі відсутності акредитованого в Україні дипломатичного представництва або консульської установи країни походження іноземця запити до компетентних органів відповідної країни щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС. У разі відсутності відповіді від компетентних органів країни походження іноземця запити щодо його ідентифікації надсилаються через Департамент консульської служби МЗС України повторно.

Частиною 7 ст. 289 КАС України зазначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Судом встановлено, що з метою виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 4 липня 2018 року, ОСОБА_2 ДМС України в Полтавській області звернулося з повідомленням до Директора Департаменту консульської служби МЗС України ОСОБА_5, в якому повідомило, що особу, яка назвалася громадянином ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме, ІНФОРМАЦІЯ_1, затримано та поміщено до Чернігівського ПТПІ з метою забезпечення примусового видворення за межі України, а тому просили підтвердити факт належності до громадянства ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме, та надати документи для повернення його до країни походження. Запити направлялися неодноразово (а.с.9-11).

На даний час отримано відповідь, відповідно до якої відсутні наразі можливості підтвердити наявність громадянства відповідача (а.с.13).

Таким чином, питання щодо забезпечення примусового видворення відповідача не вирішено, так як відсутня інформація з країни громадянської належності відповідача, необхідна для ідентифікації особи, відсутня співпраця з боку самого відповідача в питанні його повернення до країни його походження, дані обставини є умовами, за яких неможливо забезпечити примусове видворення особи, то відповідно до законодавства є підстави для продовження строку перебування іноземця в пункті тимчасового перебування іноземців.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову та продовження строку перебування громадянина ОСОБА_3 Кенеді Нгуме в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, на шість місяців.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

З урахуванням вищезазначеного, дану постанову слід звернути до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 23-25, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_2 Державної міграційної служби України в Полтавській області до ОСОБА_3 Кенеді Нгуме про продовження строку затримання в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України - задовольнити.

Продовжити строк затримання на шість місяців до 4 липня 2019 року громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_3 Кенеді Нгуме, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення примусового видворення за межі території України.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави в десятиденний строк з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Г. Савченко