Рішення № 79020440, 28.12.2018, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

28.12.2018

ЄУН №266/1162/18

Провадження №2/389/482/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року м.Знам’янка

Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Б.Б.

за участю секретаря судового засідання Шевченко В.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції в приміщенні суду міста Знам'янка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.10.2006 відповідач уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» договір кредиту №431/074-ФО1. Відповідно до договору кредиту відповідач отримала кредит у сумі 6800 доларів США на умовах, визначених договором, та зобов’язалася повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. В порушення норм закону та умов договору відповідач зобов'язання належним чином не виконувала, в результаті чого станом на 21.11.2017 має заборгованість в сумі 14805,21 доларів США (що еквівалентно 391998,73 грн.), яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5867,21 доларів США (що еквівалентно 155346,59 грн.), заборгованості за відсотками у розмірі 6493,64 доларів США (що еквівалентно 171932,63 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 794,92 доларів США (що еквівалентно 21047,16 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1649,44 доларів США (що еквівалентно 43672,35 грн.). На даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав банку. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 391998 грн. 73 коп. та судові витрати по справі.

24.10.2018 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги відповідач не визнав, просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач в порушення ст.1056-1 ЦК України самостійно без повідомлення відповідача з 29.10.2008 підвищив процентну ставку за користування кредитом з 13,25% до 14%, що призвело до незаконного нарахування заборгованості. Крім того, відповідач більше чотирьох років тому втратила та не користується кредитною карткою, наданою їй по даному кредитному договору, платежів не сплачувала. Таким чином, позивачем при подачі даного позову до суду було пропущено строк як загальної так і спеціальної позовної давності (що стосується стягнення штрафів), що є підставою для відмови у позові.

07.11.2018 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій представник банку просила задовольнити позовні вимоги та відхилити заперечення представника відповідача, мотивуючи тим, що останнім пропущено встановлений судом строк для подання відзиву, а також дана заява не відповідає вимогам ЦПК України. Крім того, як аргумент щодо заперечень відповідача про одноособове підвищення позивачем процентної ставки, зазначила, що 20.10.2008 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006, відповідно до п.1.1 якої сторонами погоджено встановлення процентної ставки за користування кредитом на рівні 14% річних з 20.10.2008. Що стосується заяви представника відповідача про застосування позовної давності, то згідно з вищевказаним договором кредиту датою остаточного повернення кредиту є 12.10.2023, а отже з саме цієї дати і розпочнеться перебіг строку позовної давності. Крім того, останній платіж відповідачем був здійснений 28.04.2017 в сумі 100 доларів США, що є дією відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України, яка свідчить про визнання відповідачем свого боргу та відповідно перериває строк позовної давності щодо прострочених щомісячних платежів. Що стосується спеціального строку позовної давності, то позивачем пред’явлено позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені), обмежуючись останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, тобто в межах зазначеного строку. Жодних вимог до відповідача про стягнення штрафів позивач не пред’являє.

Окрім того, представник відповідача просила відхилити наведені представником відповідача аргументи щодо втрати та не користування відповідачем кредитною карткою, наданою їй по зазначеному кредитному договору, мотивуючи тим, що згідно з п.п.1.1, 2.1 договору кредиту від 13.10.2006 кредит був наданий відповідачу шляхом видачі готівки з її позичкового рахунку №22334431245651 в сумі 6800,00 доларів США на придбання будинку. Кредитна картка згідно з вказаним договором відповідачу не оформлювалася та не видавалася, кошті були надані готівкою одноразово однією сумою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

13.10.2006 відповідач уклала з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (який 14.06.2010 переменовано на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») договір кредиту №431/074-ФО1, відповідно до умов якого отримала кредит в сумі 6800,00 доларів США зі сплатою 13,25% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості 12.10.2023 на умовах, визначених цим договором. Кредит був наданий відповідачу на придбання будинку. Відповідач зобов’язалася прийняти, використати за цільовим призначенням та повернути кредит в повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредитом та можливі штрафні санкції, на умовах та в строки, визначені договором. Погашення за кредитом повинно здійснюватися згідно з графіком погашення кредиту, викладеного у п.1.1.1 договору кредиту.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі та порядку, встановленому договором.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 зазначеного договору видача кредиту відповідачу проводилася шляхом видачі готівки з позичкового рахунку позичальника №22334431245651 на цілі, визначені п.1.2 цього договору. Моментом (днем) надання кредиту вважається день видачі позичальнику готівки або день першої оплати з позичкового рахунку позичальника розрахункових документів позичальника в повній або частковій сумі кредиту.

Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді (28-29-30-31/365-360), щомісячно останнього робочого дня місяця, при розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту (п.2.4 договору).

Згідно з п.п.2.5, 2.6.2 зазначеного договору сторонами погоджено, що у випадку зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління або Комітету по управлінню активами та пасивами АКБ «Укрсоцбанк» кредитор має право ініціювати зміну процентної ставки за надання кредиту, визначеної цим договором.

У випадку, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром відсоткової ставки кредитора, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору.

Як встановлено судом, 20.10.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006, відповідно до п.1.1 якої сторонами погоджено встановлення процентної ставки за користування кредитом на рівні 14% річних з 20.10.2008. Ця додаткова угода набула чинності з дати підписання, тобто з 20.10.2008, та є невід’ємною частиною договору кредиту.

26.06.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006, згідно з якою сторони прийшли до взаємної згоди щодо внесення відповідних змін до умов кредитування, визначених договором. Так, згідно з п.1.1 та п.п.1.1.1 погашення кредиту здійснюється до 20 числа включно кожного місяця, починаючи з 20.10.2010 (останній платіж 12.10.2023) відповідно до викладеного у підпункті 1.1.1 графіку.

Сторони домовилися, що у разі порушення позичальником строків сплати процентів, визначених договором, та/або кредиту як в повному обсязі, так і частково, більш ніж на 30 календарних днів, позичальник зобов’язаний достроково погасити кредит, нараховані проценти та можливі штрафні санкції у повному обсязі (п.3 додаткової угоди).

Інші умови договору залишаються незмінними і діють в частині, що не суперечить даній додатковій угоді, при цьому сторони підтверджують за ними свої зобов’язання (п.4 додаткової угоди).

Ця додаткова угода набула чинності з моменту підписання її сторонами, тобто з 26.06.2009, та є невід’ємною частиною договору кредиту.

Згідно з п.4.2 договору кредиту відповідач погодилася, що у випадку прострочення нею строків сплати відсотків, а також прострочення строків повернення кредиту, вона сплачує кредиторові пеню в розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період.

З розрахунку заборгованості за вищевказаним договором кредиту, виписки по рахунку відповідача та меморіальних ордерів за 2017 рік вбачається, що відповідач скористалася наданими їй позивачем кредитними коштами та періодично сплачувала платежі до 28.04.2017 включно, проте належним чином в повному обсязі свої зобов’язання не виконувала і станом на 21.11.2017 має заборгованість в сумі 14805,21 доларів США (що еквівалентно 391998,73 грн.), яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 5867,21 доларів США (що еквівалентно 155346,59 грн.), заборгованості за відсотками у розмірі 6493,64 доларів США (що еквівалентно 171932,63 грн.), пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 794,92 доларів США (що еквівалентно 21047,16 грн.), пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 1649,44 доларів США (що еквівалентно 43672,35 грн.).

Згідно з п.3.3.9 договору кредиту відповідач повинна повернути в повному обсязі кредит з нарахованими відсотками за фактичний час його використання та можливими штрафними санкціями у термін, визначений цим договором.

Пунктом 4.4 договору кредиту визначено, що у випадку невиконання позичальником зобов’язань, визначених п.п.3.3.2 – п.п.3.3.11 цього договору, протягом більше сорока п’яти днів, термін надання кредиту вважається таким, що закінчився та, відповідно позичальник зобов’язаний погасити кредит та сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, договір кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006, додаткова угода №1 до договору кредиту від 20.10.2008 та додаткова угода №1 від 26.06.2009 про внесення змін до зазначеного договору кредиту, які є невід’ємними частинами договору кредиту, укладені у письмовій формі та підписані сторонами.

Відповідачем здійснювалося погашення кредиту, що свідчить про факт укладення кредитного договору та визнання нею зобов’язань щодо погашення заборгованості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

В силу п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання договірних зобов’язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту та наявності кредитної заборгованості.

Що стосується доводів представника відповідача щодо самостійного, без повідомлення відповідача з 29.10.2008 підвищення позивачем процентної ставки за користування кредитом з 13,25% до 14%, що призвело до незаконного нарахування заборгованості, то вказані доводи не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Як вбачається з п.п.2.5 договору кредиту, зазначеним договором визначено змінюваний тип процентної ставки, оскільки сторонами погоджено, що у випадку зміни процентних ставок на кредитному ринку України, в тому числі внаслідок прийняття компетентними державними органами України рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України, а також за рішенням Правління або Комітету по управлінню активами та пасивами АКБ «Укрсоцбанк» кредитор має право ініціювати зміну процентної ставки за надання кредиту, визначеної цим договором.

Відповідно до п.п.2.6.2 зазначеного договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо позичальник погодиться зі зміненим розміром відсоткової ставки кредитора, він зобов’язаний протягом п’яти робочих днів підписати надану кредитором додаткову угоду про внесення змін до цього договору та повернути її кредитору.

На підтвердження погодження відповідачем зі зміненим розміром відсоткової ставки кредитора 20.10.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006, відповідно до п.1.1 якої з 20.10.2008 встановлено процентну ставку за користування кредитом на рівні 14% річних.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що відповідач давно втратила та не користується кредитною карткою, наданою їй по зазначеному договору кредиту, оскільки згідно з п.2.1 договору видача кредиту відповідачу була проведена шляхом видачі готівки з її позичкового рахунку одноразово однією сумою, кредитна картка згідно з вказаним договором відповідачу не оформлювалася та не видавалася, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частиною 1 статті 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Так, п.1.1 договору кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006 та п.п.1.1.1 додаткової угоди №1 від 26.06.2009 про внесення змін до зазначеного договору кредиту визначено, що кінцевий термін повернення заборгованості є 12.10.2023. Окрім того, останній платіж в рахунок погашення заборгованості відповідачем був здійснений 28.04.2017 в сумі 100 доларів США.

Крім того, ч.1 ст.258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивачем пред’явлено позовні вимоги про стягнення неустойки (пені), обмежуючись останніми 12 місяцями, що передують дню здійснення розрахунку.

Таким чином судом встановлено, що сторонами погоджено кінцевий термін повернення заборгованості, яким є 12.10.2023, останній платіж в рахунок погашення заборгованості відповідачем був вчинений 28.04.2017 і ця дія свідчить про визнання нею свого боргу, позивачем пред’явлено позовні вимоги про стягнення неустойки (пені), обмежуючись останніми 12 місяцями, що передують дню здійснення розрахунку, до суду позивач звернувся 14.03.2018, тобто в межах строків позовної давності.

Враховуючи викладене, суд не може погодитися з клопотанням представника відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, а тому воно задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредиту №431/074-ФО1 від 13.10.2006 щодо повернення кредитних коштів, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову.

На підставі викладеного, ст.ст.11, 12, 207, 256, 257, 258, 261, 264, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 628, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №431/074-ФО1 від 13 жовтня 2006 в сумі 391998 (триста дев’яносто одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 73 коп., з яких: 155346 грн. 59 коп. заборгованість за кредитом, 171932 грн. 63 коп. заборгованість за відсотками, 21047 грн. 16 коп. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 43672 грн. 35 коп. пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» судовий збір в сумі 5879 (п’ять тисяч вісімсот сімдесят дев’ять) грн. 98 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місце знаходження: вул.Ковпака,29, м.Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00039019.

Відповідач: ОСОБА_3, місце реєстрації: вул.Володимира Винниченка,8, м.Знам'янка Кіровоградської області, 27400, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Повне рішення суду складено 04 січня 2019 року.

Суддя Знам’янського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_4