Ухвала суду № 79020234, 29.12.2018, Болградський районний суд Одеської області

29.12.2018

Справа № 497/1070/18 Провадження № 1-кс/497/679/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2018 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючого – слідчого судді Раца В.А.

секретаря – Божевої І.Д.

за участю: прокурора – Русанжик В.П.,

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання першого заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160270000165 від 21.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який перебуває на посаді Болградського міського голови, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

27.12.2018 року перший заступник керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури радник юстиції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1Одночасно із застосуванням відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту покласти на нього такі обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; 2) не відлучатися з м.Болград Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні поза межами здійснення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

З клопотання вбачається, що у відповідності до статті 12 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ОСОБА_1, як Болградський міський голова, є головною посадовою особою територіальної громади міста Болграда.

Так, відповідно до рішення тендерного комітету Болградський міської ради Одеської області № 58 від 12.07.2017 року проведено процедури відкриття торгів на закупівлю товару – автогідропійомника АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ-3307, переможцем яких стало ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ». На виконання зазначеного рішення тендерного комітету 18.08.2017 року між Болградським міським головою ОСОБА_1 та ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» в особі його директора ОСОБА_4 укладено договір поставки № 203. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» зобов'язується поставити Болградській міській раді автогідропідйомник АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307. При цьому стан обладнання автогідропідйомника АП-18 визначено як новий та технічно справний. З урахуванням даної обставини його вартість визначена в розмірі 504 000 грн.

У той же день Болградський міський голова ОСОБА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з директором ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» ОСОБА_5, здійснив ряд незаконних дій, спрямованих на розтрату бюджетних коштів Болградської міської громади, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на розтрату бюджетних коштів, ОСОБА_1, будучи достеменно обізнаним про відсутність у м. Болграді вказаного автогідропідйомнику АП-18 на базі шасі автомобіля ГАЗ 3307, 18.08.2017 у невстановлений слідством час у м. Болграді Одеської області підписав та завірив печаткою Болградської міської ради Одеської області завідомо неправдивий офіційний документ - товарну накладну НОМЕР_1 БМР на автогідропідйомник АП-18 на базі автомобіля ГАЗ-3307 з кабіною «ДУЕТ» на суму 504000 грн., згідно якої ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» відпустив, а Болградська міська рада отримала автогідропідйомник АП-18 на базі автомобіля ГАЗ-3307 з кабіною «ДУЕТ». Вказаний документ не відповідав дійсності, оскільки станом на 18.08.2017 транспортний засіб з даними характеристиками Болградській міській раді не передавався.

На підставі договору № 203 від 18.08.2017, товарної накладної № 2017081401-БМР від 18.08.2017 та меморіального ордеру № 6 за серпень 2017 року Болградською міською радою платіжним дорученням № 956 від 18.08.2017 на рахунок ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Харків 23.08.2017 перераховано грошові кошти в розмірі 504000 грн. за автогідропідйомник АП-18.

У подальшому, з метою уникнення відповідальності Болградський міський голова ОСОБА_1 07.07.2018 уклав трьохсторонній договір купівлі-продажу транспортного засобу ГАЗ-3307 реєстраційний номер НОМЕР_2, шасі № 33070010818380, кузов №33070010023207 з ОСОБА_6, який виступав в якості продавця вказаного транспортного засобу та з директором ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» ОСОБА_4, який виступив в якості платника.

У цей же день, згідно акту прийому-передачі від 07.07.2018 ОСОБА_6 передав на виконання умов договору від 07.07.2018 Болградській міській раді в особі Болградського міського голови ОСОБА_1 вищезазначений транспортний засіб марки ГАЗ-3307.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1, будучи службовою особою, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 розтратив бюджетні кошти Болградської міської ради, шляхом зловживання службовим становищем,на загальну суму 504000 грн., чим спричинив збиток Болградській міській раді на вказану суму.

З метою приховування злочину та створення уяви про нібито поставлений 18.08.2017 Болградській міській раді Одеської області транспортний засіб, Болградський міський голова ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та місці підписав та завірив підписом і печаткою Болградської міської ради з одного боку, а ОСОБА_4, як директор ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», завірив підписом та печаткою підприємства з другого боку, наступні завідомо неправдиві офіційні документи: акт приймання-передачі Товару до Договору поставки № 1 від 18.08.2017 складений у м. Болград та Договір № 1 від 18.08.2017 про відповідальне зберігання, складений у м. Харків.

Згідно вказаних документів Болградський міський голова ОСОБА_1 18.08.2017 отримав від ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ» транспортний засіб ГАЗ-3307 реєстраційний номер НОМЕР_2, двигун № 51300Н11023894, шасі № 33070010818380, кузов № НОМЕР_3 та цього ж дня передав його на відповідальне зберігання ТОВ «Завод автогідропідйомників «ВЕРХ», що не відповідало дійсності, оскільки станом на 18.08.2017 автомобіль ГАЗ-3307 з такими технічно-ідентифікаційними характеристиками перебував у власності ОСОБА_7, який не являвся стороною вищевказаних договірних відносин, та мав державний реєстраційний номер НОМЕР_4.

Крім того, 23.05.2018 на виконання рішення міської ради № 339 від 29.11.2016 «Про затвердження комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул. Болгарських ополченців у місті Болграді та архітектурних типів тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності» для демонтажу споруд на вул. Болгарських ополченців у місті Болграді Одеської області прибула належна ФОП ОСОБА_8 будівельна техніка, яку залучено за усною вказівкою міського голови ОСОБА_1

Не погоджуючись з цим рішенням Болградської міської ради, ОСОБА_9 з метою перешкоджання техніці у проведенні демонтажу належних йому споруд приблизно о 20:20 год. ліг на загальнодоступну частину вулиці Болгарських ополченців, на шляху руху автомобіля MAN (кран-маніпулятор) реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_8, висловлюючи таким чином протест проти дій міського головиОСОБА_1 та невстановлених осіб, які також перебували за вказаною адресою.

Приблизно о 20:30 годині 23.05.2018 року ОСОБА_1, знаходячись біля міського ринку на вул. Болгарських ополченців у місті Болграді Одеської області, діючи умисно, групою осіб разом із невстановленими особами, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими правилами поведінки, бажаючи виявити свою грубу фізичну силу та протиставити її існуючим у суспільстві нормам моралі і моральності, чим довести свою значимість, діючи з особливою зухвалістю, умисно з хуліганських спонукань безпричинно нанесли ОСОБА_9, який лежав на землі та не міг захищатися і здійснювати опір, декілька (не менш п’яти) ударів ногами та руками в область тулубу, спини та голови.

Як наслідок, ОСОБА_9 відповідно до висновку експерта заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми в вигляді струсу головного мозку, «множинних забоїв тканин голови», забою правої нирки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, а такожтілесні ушкодження у вигляді саден на спині, садна в ділянці правої ключиці, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дані факти внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за об’єднаним № 12018160270000165 від 21.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.296 КК України.

27.12.2018 року по кримінальному провадженні за № 12018160270000165 від 21.03.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.296 КК України.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, яке кваліфікується як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб, за ч.5 ст.191 КК України, яке кваліфікується як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст.296 КК України, яке кваліфікується як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб; з яких злочин, передбачений ч.5 ст.191 КК України за класифікацією є особо тяжким злочином, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з додатковим покаранням у вигляді конфіскації майна.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту пов’язано з необхідністю запобіганню переховуванню від органу досудового розслідування, знищити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також може вчинити дії, спрямовані на приховування речей та відчуження майна.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, вважає необхідним застосувати відносно підозрюваного цілодобовий домашній арешт строком на шістдесят діб із забороною залишати житло. Також зауважив, що підозру ОСОБА_1 було вручено належним чином та відповідно до діючого законодавства, так як прокурор Булгар В.П. входить до групи прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, підозра є обґрунтованою, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, саме в грудні його було повідомлення про статус підозрюваного, що може спонукати на ризики передбачені ст.177 КПК України, тому він вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 саме цілодобовий домашній арешт строком на шістдесят діб із забороною залишати житло.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судовому засіданні не погодилися із застосуванням до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Посилалися на те, що при пред’явленні підозри слідчим органом не було дотримано вимог ст.481 КПК України, тому ОСОБА_1 не може вважатися повідомленим про підозру, також те, що клопотання про застосування запобіжного заходу не відповідає вимогам ст.184 КПК України, а саме не містить посилання на матеріали, що підтверджують обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, не містить посилання на матеріали, що підтверджують обставини наявності одного або кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Окрім цього ОСОБА_1 зазначив, що цю справу було сфальсифіковано та вона має замовний політичний характер. Ніякої розтрати міського бюджету не має, автогідропідйомник є в наявності та знаходиться в КП «Горводоканал», хоча він арештований та не може виконувати свої функції, від чого страждає тільки місто. ОСОБА_1 не згодний з висновком експерта, відповідно до якого вартість автомобіля складає біля 300 000 гривень, такий автомобіль на даний час коштує більш 679 000 гривень. Також ОСОБА_1 зазначив, що він дуже відповідально відноситься до коштів міського бюджету, протягом багатьох років займається благодійністю, саме з цих підстав він не бажаний для деяких осіб.

Захисник ОСОБА_2 окрім цього зазначив, що підозра є не обґрунтованою, ці відносини є господарськими та з них не вбачається кримінального правопорушення. Слідство триває дев’ять місяців, але клопотання заявлено саме зараз. Всі докази були вилучені з міської ради, а тому не зрозуміло, які ще докази ОСОБА_1 може знищити. Захисник вважає що це політична замова, так як голова міста забезпечена людина, який займається благодійністю у місті, тому не бажаний для деяких осіб. Окрім цього не має жодного ризику, а саме з березня місяця він не переховується від слідства, а навпаки з’являється до органів слідства на перший виклик, має міцні соціальні зв’язки: двох неповнолітніх дітей, дружину, мати пенсіонерку, має постійне місце проживання. Також протягом дев’яти місяців слідства він мав можливість вплинути на свідків, а тому захисник вважає клопотання про застосування запобіжного заходу не обґрунтованим та просить відмовити в його задоволенні.

Слідчий суддя перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думки усіх учасників даного кримінального провадження дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що Болградським відділенням поліції Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування об’єднаного кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160270000165 від 21.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 296, частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з постанови прокурора Одеської області Жученко О.Д. від 27 грудня 2018 про зміну групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні в її склад входять прокурор Одеської області Жученко О.Д., прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_10 та інші.

Відповідно до повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 27 грудня 2018 року, яку підписав прокурор Одеської області Жученко О.Д., а письмове повідомлення про підозру вручив прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_10, громадянин ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.296 КК України , тобто у вчиненні умисних дій, які виразилися у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за попередньою змовою групою осіб та як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.

Так, відповідно до ч.1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

Стаття 481 КПК України зазначає що письмове повідомлення про підозру здійснюється: 1) адвокату, депутату місцевої ради, депутату Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Повідомлення має містити такі відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Статтею 278 КПК України чітко регламентовано порядок вручення письмового повідомлення про підозру. Зокрема, відповідно до ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Порядок здійснення виклику у кримінальному провадженні регулюється ст.135 КПК України. Зокрема, шляхом: надіслання поштою, електронною поштою; врученням під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає «для передання»; врученням житлово-експлуатаційної організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

27.12.2018 року письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_1 прокурором Булгар В.П., хоча повідомлення було складено та підписане прокурором Одеської області Жученко О.Д., як того вимагає законодавство.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 184 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При цьому, частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Адже, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ст. 22 КПК України).

ОСОБА_9 сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 26 КПК України).

У той час, як слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом, тобто здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні з метою дотримання завдань кримінального провадження щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2, п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 26 КПК України) та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення з урахуванням того, що жоден доказ не має наперед встановленої сили (ст. 94 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування, знищити речі або документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, передбачені ст. 177 КПК України, окрім цього може вчинити дії, спрямовані на приховуванні речей та відчуження майна, яке може бути конфісковане у разі визнання його винуватим та просить покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; 2) не відлучатися з м.Болград Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні поза межами здійснення досудового розслідування, або не під час судового засідання, тобто за відсутності слідчого, прокурора, слідчого судді; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

При цьому слідчим суддею приймаються до уваги положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, яка встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права, а саме вимоги пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечепорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, п.32 Series А, № 182), а також пункту 1 частини 1 статті 178 КПК України, згідно з яким слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Оцінивши обставини визначені ст. 178 КПК України, а саме, ОСОБА_1 є головою Болградської міської ради, одружений та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які можуть гарантувати його належну поведінку, раніше не судимий, позитивно характеризується, протягом багатьох років вносив вагомий вклад у розвиток міста Болграда, надаючи матеріальну допомогу, що підтверджується численними грамотами та подяками, суд дійшов висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим, але підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не відповідним даним ризикам та вважає необхідним застосувати відносно ОСОБА_1 більш м’який запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, з покладенням на нього обов'язків: 1) прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-179,181,184,193,194,196,395 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання першого заступника керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160270000165 від 21.03.2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.5 ст.191, ч.2 ст.296 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання та покласти на нього наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою до прокурора чи суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.2 ст. 179 КПК України, що в разі невиконання зазначених судом обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали до 24 лютого 2019 року.

У задоволенні іншої частини клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 03.01.2019 року.

Слідчий суддя В.А. Раца