Рішення № 79017765, 26.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №372/3072/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

26 грудня 2018 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.,

секретар судового засідання Мисько С.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (адреса: 02222, м. Київ, вул. Сабурова 1-А, 44; РНОКПП: НОМЕР_1) до Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819) про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до АТ «Ідея Банк» про захист права власності шляхом скасування обтяження рухомого майна на транспортний засіб KIA Mohave номер шасі (кузова, рами) KNAKN811DA5045260, 2009 року випуску, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

В обґрунтування позову вказала, що 28.03.2015 року між нею та ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_5 укладено договір купівлі продажу транспортного засобу – автомобіля КІА MOHAVE номер шасі (кузова, рами) KNAKN811DA5045260, 2009 року випуску д.н.з. НОМЕР_2, що належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 389774 виданого 13.09.2014 року Центром ДАІ 8006.

28.03.2015 року позивач та ОСОБА_4, прибули до Центру ДАІ відділення №8011 з метою зняття та постановки транспортного засобу на нового власника. Транспортний засіб КІА MOHAVE було оглянуті експертом та проведено перевірку щодо наявності чи відсутності обтяжень-обмежень на транспортний засіб, а також перевірено повноваження громадянина ОСОБА_4 на відчуження та зняття з обліку транспортного засобу.

Оскільки щодо даного майна станом на 28.03.2015 жодні обтяження обмеженні були відсутні – вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем ОСОБА_2 відповідно до процедури державної реєстрації (перереєстрації).

Тобто, вважає, що нею було вжито в повній мірі всіх заходів для перевірки як правомочностей продавця на відчуження майна, так і перевірку щодо наявності обтяжень обмежень на зазначене майно, оскільки у випадку наявності будь-яких обмежень чи обтяжень на майно, станом на дату укладання договору, перереєстрація транспортного засобу на нового власника була б неможливою.

У жовтні 2016 року позивач вирішила продати належний їй на праві власності автомобіль КІА MOHAVE. 18.10.2018 Територіальним сервісним центром № НОМЕР_3 МВС в м. Києві вказаний транспортний засіб було знято з реєстрації.

В подальшому позивач мав намір реалізувати вказаний транспортний засіб, однак звернувшись до адміністратора сервісного центру МВС останньому стало відомо, що на даний автомобіль реєстратором Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.03.2015 зареєстроване обтяження (застава рухомого майна).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підставою обтяження є договір застави транспортного засобу № 910.70049 від 04.02.2010 укладеного між боржником ОСОБА_6 та ПАТ «Плюс Банк».

В подальшому автомобіль КІА MOHAVE, який належав ОСОБА_6, 23.08.2014 був переєстрований за довідкою-рахунок на нового власника ОСОБА_7 ОСОБА_6 вказаний транспортний засіб був проданий ОСОБА_5 в якого 28.03.2015, як вказувалося вище позивач його придбав.

Тому позивач вважає, що на момент, а саме 11.03.2015 боржник ОСОБА_6 не мав жодного відношення до автомобіля, який належить іншій особі, а від так і ПАТ «Плюс Банк» не мав права звертатися до Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.03.2015 з відповідною заявою про внесення відомостей про обтяження рухомого майна, а саме автомобіля КІА MOHAVE.

Таким чином наявність зазначеного обтяження позбавляє позивача, як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.

11 грудня 2018 року на адресу суду від відповідача АТ «Ідея Банк» надійшов відзив на позов, згідно якого такий вважають безпідставним та необґрунтованим, зокрема зазначили, що 04.02.2010 року між Банком та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 910.70049. В якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором, 04 лютого 2010 року між ОСОБА_6 та Банком також було укладено договір застави транспортного засобу. Також 23.02.2010 обтяження транспортного засобу КІА MOHAVE було зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, з початковим терміном дії обтяження до 23.02.2015. На даний момент ОСОБА_6 не виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 910.70049 від 04.02.2010, а відтак договір застави транспортного засобу від 04 лютого 2010 року та право застави, зареєстроване обтяження предмету застави продовжує діяти і на сьогодні. 28.03.2015 предмет застави – транспортний засіб марки КІА MOHAVE придбала ОСОБА_2, тобто уже після передачі такого у заставу Банку та під час наявності відомостей про обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, тому зареєстроване обтяження вказаного автомобіля зберегло силу також для позивача і вона набула право власності на такий з обтяженням. На сьогодні зобов'язанням за кредитним договором № 910.70049, які забезпечені предметом застави за договором застави, не є припиненими, оскільки заборгованість за цим договором залишається не погашеною. Таким чином, просять відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив такі задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, а тому згідно ст.223 ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у його відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов'язки та взаємовідносини сторін; постановити по справі заочне рішення.

Суд, заслухавши виступ представника позивача, повно та всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженими в судовому засіданні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

04.02.2010 року між ПАТ "Банк Плюс" (АТ "Ідея Банк") та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 910.70049.

В якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором, 04 лютого 2010 року між ОСОБА_6 та Банком також було укладено договір застави транспортного засобу, а саме транспортний засіб марки КІА, моделі MOHAVE KN811D, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_4, реєстраційний № НОМЕР_5, зареєстрований ВРЕР № і ГУМВСУ Харків 02.02.2010.

Також 23.02.2010 р. обтяження транспортного засобу КІА MOHAVE KN811D, (легковий універсал - В), сірий колір, САА364363, 2009 року, номер кузова: KNAKN811DА5045260 було зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (надалі - Державний реєстр), з початковим терміном дії обтяження до 23.02.2015 (про що свідчить копія Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі).

В подальшому автомобіль КІА MOHAVE, який належав ОСОБА_6, 23.08.2014 був переєстрований за довідкою-рахунком на нового власника ОСОБА_7 у ВРЕР № 1 м. Запоріжжя. Далі вказаний транспортний засіб був проданий ОСОБА_5

28.03.2015 року ОСОБА_2 між громадянином ОСОБА_4, що діяв від імені ОСОБА_5 на підставі довіреності укладено договір купівлі продажу транспортного засобу – автомобіля КІА MOHAVE, що належав ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу СХХ 389774 виданого 13.09.2014 року Центром ДАІ 8006.

Оскільки і транспортний засіб і відповідні документи відповідали вимогам чинним нормативних актів України, щодо даного майна станом на 28.03.2015 року жодні обтяження обмеженні були відсутні – вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано за позивачем ОСОБА_2 відповідно до процедури державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих н шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків д.н.з. транспортного засобу після реєстрації АА 2292 ВІ.

Таким чином суд приходить до переконання, що позивачем було вжито в повній мірі всіх заходів для перевірки як правомочностей продавця на відчуження майна, так і перевірку щодо наявності обтяжень обмежень на зазначене майно, оскільки у випадку наявності будь-яких обмежень чи обтяжень на майно, станом на дату укладання договору, перереєстрація транспортного засобу на нового власника була б неможливою.

Відтак, позивач фактично є добросовісним набувачем даного автомобіля, так-як, придбав його з дотриманням відповідних норм чинного законодавств України.

У жовтні 2016 року позивач вирішила продати належний їй на праві власності автомобіля КІА MOHAVE, у зв'язку із чим, звернулася до територіального сервісного центру № НОМЕР_3 МВС в м. Києві із заявою про зняття з обліку для реалізації даного транспортного засобу.

До заяви позивачем було надано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 50536498 від 18.10.2016, виконаний приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8, згідно якого інформація щодо обтяжень рухомого майна, в тому числі, за д.н.з. НОМЕР_6 відсутня.

Крім того, позивач в порядку проведення всіх необхідних реєстраційних дій надала висновок експертного дослідження даного автомобіля від 18.10.2016 з якого вбачається:

1) номер кузова НОМЕР_4, номер двигуна НОМЕР_7 ідентифікатор Y6DKN811DA5045260, наданого на дослідження транспортного засобу KL MOHAVE, номерний знак НОМЕР_6, не змінювався;

2) бланк наданий для дослідження документа «Свідоцтво про реєстрацію ТЗ серія СХХ № 944081 відповідає бланкам, які знаходяться в офіційному обігу.

18.10.2018 Територіальним сервісним центром № НОМЕР_3 МВС в м. Києві вказаний транспортний засіб було знято з реєстрації.

В подальшому позивач мав намір реалізувати вказаний транспортний засіб, однак звернувшись до адміністратора сервісного центру МВС останньому стало відомо, що на даний автомобіль реєстратором Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.03.2015 р. зареєстроване обтяження (застава рухомого майна).

Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 року № 1255-IV, обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.5 даного Закону предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. У разі обмеження права розпорядження рухомим майном згодою іншої особи така ж згода необхідна для його обтяження.

Частинами 1-3 статті 42 зазначеного Закону встановлено, що Держателем Державного реєстру є уповноважений центральний орган виконавчої влади. Порядок ведення Державного реєстру визначає Кабінет Міністрів України. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження. Відомості, внесені до Державного реєстру, є відкритими для всіх юридичних та фізичних осіб. Держатель Державного реєстру виконує такі функції: 1) організує ведення Державного реєстру; 2) приймає заяви і вносить записи до Державного реєстру про виникнення, зміну, припинення обтяжень рухомого майна, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; 3) забезпечує вільний доступ будь-яких осіб до внесених до Державного реєстру відомостей про обтяження цілодобово протягом семи днів на тиждень; 4) надає витяги з Державного реєстру про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна; 5) стягує плату за внесення записів до Державного реєстру та надання витягів з нього.

Згідно ч. 5 ст. 43 вказаного Закону відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Відповідно до ч.3 ст.44 даного Закону після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Статтею 28 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 року № 2654-XII, застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов'язань, установлених законом.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підставою обтяження є договір застави транспортного засобу № 910.70049 від 04.02.2010 укладеного між боржником ОСОБА_6 та ПАТ «Плюс Банк».

Таким чином, на момент 11.03.2015 року боржник ОСОБА_6 не мав жодного відношення до автомобіля, який належить іншій особі, а від так і ПАТ «Плюс Банк» не мав права звертатися до Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України 11.03.2015 р. з відповідною заявою про внесення відомостей про обтяження рухомого майна, а саме автомобіля КІА MOHAVE.

Таким чином наявність зазначеного обтяження позбавляє позивача, як власника рухомого майна, володіти та розпоряджатися своєю власністю.

Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають до задоволення.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та на підставі ст.ст. 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Скасувати накладене обтяження відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №15252976 від 11.03.2015 року, внесене реєстратором Львівської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на транспортний засіб KIA Mohave номер шасі (кузова, рами) KNAKN811DA5045260, 2009 року випуску, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11; ЄДРПОУ: 19390819) на користь ОСОБА_2 (адреса: 02222, м. Київ, вул. Сабурова 1-А, 44; РНОКПП: НОМЕР_1) 704,80 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 січня 2019 року.

Суддя І.Р.Волоско.