Рішення № 79017609, 02.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1774/18

Провадження № 2/288/193/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2019 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну ділянку (пай) за спадкоємцем,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (відповідач – 1), Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області (відповідач – 2) про визнання права на земельну ділянку (пай) за спадкоємцем, в якому вказує, що 03 червня 2004 року помер ОСОБА_3, з яким вона проживала однією сім’єю з 1980 року до дня смерті.

Після його смерті відкрилась спадщина.

До складу спадкового майна входить: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського товариства) «Ленінська правда», смт. Корнин, Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) виданого на ім’я «Нечипоренко Степана Яковича».

Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 лютого 2017 року встановлено факт належності вказаного сертифікату спадкодавцю - ОСОБА_3.

Позивач являється спадкоємцем четвертої черги, постільки проживала з спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини.

Позивач являється такою, що прийняла спадщину, так як проживала із спадкодавцем за однією адресою.

Крім позивача, інші спадкоємці, відсутні.

На майно померлого ОСОБА_3 заведена спадкова справа № 272 від 05.12.2018 року. Інформація щодо заповітів від імені спадкодавця відсутня.

Сертифікат було загублено, на прохання позивача до Попільнянської РДА видати дублікат втраченого документу, вона отримала усне роз’яснення, що дані документи на померлих не видаються.

Позивач звернулась у місцеві засоби масової інформації (газета «Перемога») з оголошенням, маючи надію відшукати сертифікат, проте марно.

Державний нотаріус також відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) через відсутність оригіналу сертифікату.

Позивач просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_3, померлого 03 червня 2004 року, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власної колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) «Ленінська правда», смт. Корнин, Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0130139, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією 30 липня 1997 року на ім’я спадкодавця, на підставі рішення Попільнянської райдержадміністрації від 20 червня 1997 року № 178, зареєстрованого 30 липня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 239, судові витрати віднести на її рахунок.

Позивач в підготовче судове засідання не з’явилась, в позовній заяві просила справу слухати у її відсутність та судові витрати покласти на неї.

Представники Попільнянської РДА Житомирської області та Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, в судове засідання не з’явились, надали до суду заяви, в яких просили справу розглядати без участі їх представників, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії І-ТП № 248917, виданого 04 червня 2004 року Корнинською селищною радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 помер 03 червня 2004 року, запис за № 52.

Відповідно до рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 грудня 2016 року встановлено факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживала зі спадкодавцем ОСОБА_3, померлим 03.06.2004 року, однією сім’єю за адресою: смт. Корнин, вулиця Шкільна, 70, Попільнянського району, Житомирської області, не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини, тобто з 25 червня 1980 року по день смерті.

Згідно рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 10 лютого 2017 року встановлено факт належності ОСОБА_3, померлому 03.06.2004 року, сертифікату про право на землю частку (пай) серії ЖТ № 0130139, виданого Попільнянською РДА 30 липня 1997 року ОСОБА_4.

Як вбачається з Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0130139, виданого 30 липня 1997 року Попільнянською РДА, право на земельну частку (пай) у землі розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) належить ОСОБА_4 на підставі рішення Попільнянської РДА від 20.06.1997 року № 178.

Довідкою № 2581 від 03 грудня 2018 року Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області визначено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, був зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 до дня його смерті 03 червня 2004 року. Разом з померлим на день його смерті і протягом шести місяців після смерті була зареєстрована та проживала співмешканка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно оголошення в газеті «Перемога» від 07 грудня 2018 року вбачається, що ОСОБА_2 зверталась у місцеві засоби масової інформації з оголошенням про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого на ім’я ОСОБА_3, маючи надію його відшукати.

Відповідно до повідомлення № 130/02-31 від 06 грудня 2018 року Попільнянської державної нотаріальної контори в Житомирській області, ОСОБА_2 відмовлено у оформлені спадкових прав і у видачі свідоцтва про право на спадщину за земельну частку (пай) розташовану на території Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області, який належав ОСОБА_3, померлому 03.06.2004 року, через відсутність оригіналу сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0130139, виданого Попільнянською РДА 30.07.1997 року зареєстрованого в органах державної реєстрації.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі виданого 05 грудня 2018 року Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області, до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про спадкову справу, номер: 63437580, спадкодавцем вказаний ОСОБА_3.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) виданої 05 грудня 2018 року Попільнянською державною нотаріальною конторою в Житомирській області, у Спадковому реєстрі відсутня інформація про заповіт ОСОБА_3.

Статтею 131 Земельного Кодексу України вказано, що громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Відповідно до частини 3 Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», право на земельну частку (пай) є об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов'язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зазначені обставини у їх системному зв’язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_2 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1216-1218, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 189-200, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, Корнинської селищної ради Попільнянського району Житомирської області про визнання права на земельну ділянку (пай) за спадкоємцем - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, як спадкоємцем за законом на майно ОСОБА_3, померлого 03 червня 2004 року, право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власної колективного сільськогосподарського підприємства (сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства) «Ленінська правда», смт. Корнин, Корнинської селищної ради, Попільнянського району, Житомирської області, розміром 5,03 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що стверджується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0130139, виданого Попільнянською районною державною адміністрацією 30 липня 1997 року на ім’я спадкодавця, на підставі рішення Попільнянської райдержадміністрації від 20 червня 1997 року № 178, зареєстрованого 30 липня 1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за номером 239.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_5