Постанова № 7901757, 05.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-44832/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Саченко Н.С.,

представника позивача - Бухало С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку"до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києвапро скасування рішення від 13.03.2009 № 736, -

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2009 року Акціонерний комерційний "Промислово-фінансовий банк"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києвапро скасування рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду страхових внесків, фінансових санкцій від 13.03.2009 №736.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що накладення на Київську філію позивача фінансових санкцій на підставі пункту 2 частини 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не відповідає правильному застосуванню цієї норми, оскільки вона передбачає застосування штрафу лише до банків, а не до їх філій зокрема. Також позивач посилався на положення пункту 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 за № 22 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, відповідно до якого банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів; відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просив суд їх задовольнити.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що маються докази в матеріалах справи. Не виконав відповідач і вимог суду, викладених в ухвалі від 11 грудня 2009 року, що дає суду підстави вирішувати справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески /пункт 6 частини 2 статті 17 вказаного Закону/.

11.12.2008 Державним підприємством заводом “Арсенал” до Київської філії Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку"подано грошовий чек ЛГ 7968219 на виплату заробітної плати за першу половину листопада 2008 року разом з платіжними дорученнями від 11.12.2008 № 2043 та № 2038 на загальну суму 1000 грн про повний перерахунок страхових внесків із заробітної плати за першу половину листопада 2008 року до пенсійного фонду в розмірі 2% та 33,2% відповідно. При цьому виплата заробітної плати за першу половину листопада 2008 року проводилась частинами в період з 11.12.2008 по 06.02.2009 на підставі грошових чеків, в яких цілями витрат було зазначено «заробітна плата за першу половину листопада 2008 року».

Листом Управління Пенсійного України в Печерському районі м. Києва від 26.02.2009 № 2844/02 позивач був повідомлений про те, що під час проведення документальної перевірки ДП заводу “Арсенал” виявлено, що підприємство надає банку платіжні доручення про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, які не відповідають готівковим сумам на виплату заробітної плати.

19.03.2009 на адресу позивача надійшов лист від Державного підприємства заводу “Арсенал” за № 34/142, згідно якого заборгованість ДП заводу “Арсенал” перед Пенсійним фондом України становить 890000,00 грн та підприємство зобов’язується погасити вказану суму заборгованості в строк до 27.03.2009.

13.03.2009 Управлінням Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва прийнято рішення № 736, яким до Київської філії Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку" /ідентифікаційний код 36176322/ застосовані фінансові санкції за порушення вимог частини 12 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме: накладено штраф у розмірі 186587,58 грн.

Відповідно до вимоги пункту 12 частини 1 статті 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум.

Згідно з пунктом 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976, в редакції від 18.10.2006, банк не перевіряє правильність нарахування (обчислення) платежів, утриманих із заробітної плати/доходу і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів/страхових внесків до державних цільових фондів; відповідальність за правильність нарахування (обчислення) цих платежів несе платник /абзац 4/.

Узгоджуються наведені норми і з нормами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", який є спеціальним законом у сфері функціонування платіжних систем в Україні, що визначає загальні засади функціонування платіжних систем, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів в межах України, а також встановлює відповідальність суб'єктів переказу.

Пунктом 22.6 статті 22 цього Закону на банки покладено обов'язок перевіряти відповідність номера рахунка платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім того, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Пунктом 33.2 статті 33 цього ж Закону встановлено, що платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ; платник має відшкодувати банку або іншій установі –члену платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Таким чином, зазначені норми свідчать, що у страхувальника відсутній обов’язок надавати, а у банку – право вимагати відомості про розмір заробітної плати, виходячи з якого обчислюються страхові внески; обов'язок щодо обчислення та сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі законом покладено на страхувальника і відповідно останній з цього приводу несе відповідальність; банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів/страхових внесків (обов'язкових платежів); відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник.

Звідси можна дійти висновку, що саме у випадку порушення банком встановленої законом вимоги щодо виплати (перерахування, видачі) заробітної плати за умови одночасного подання платіжних документів про перерахування відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, тобто у разі неподання вказаних документів та наявного факту виплати заробітної плати, до банку в силу положень пункту 2 частини 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується штраф в розмірі суми страхових внесків, яка підлягає сплаті страхувальником.

Також слід відзначити, що частина 10 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що фінансові санкції застосовуються виконавчими органами Пенсійного фонду до банків.

За визначенням статті 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк - юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб, а філія банку – відокремлений структурний підрозділ банку, що не має статусу юридичної особи і здійснює банківську діяльність від імені банку.

За правилом статті 80 Цивільного кодексу України цивільною правоздатністю і дієздатністю наділяється юридична особа.

Таким чином, фінансової санкції не можуть застосовуватися до філії банку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що наведені в позовній заяві та в судовому процесі доводи Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку" є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку" до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про скасування рішення від 13.03.2009 №736 задовольнити.

Скасувати рішення про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду страхових внесків, фінансових санкцій Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 13.03.2009 №736.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного комерційного "Промислово-фінансового банку" (квартал 278, 22-б, м. Кременчук, код ЄДРПОУ 25292831) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3грн 40 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

           Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк