Постанова № 7901603, 01.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.02.10Справа №2а-12572/09/0/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТОВ «Курсив »

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю представників:

від позивача – Марченко Д.О. –пред-к, дов. від 05.01.2009 р.

від відповідача – Грогор’єв І.О. – пред-к, дов. № 5938/10/10-0 від 06.07.2009 р.

Суть спору: ТОВ «Курсив » (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило скасувати податкове повідомлення– рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії (далі відповідач) № 0001781502/1 від 15.09.2009 р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного податного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Керуючись ст.49,51 КАС України, позивач уточнив позовні вимоги, надіславши до суду 30.12.2009 р. клопотання (вих.№ 113 від 22.12.2009 р.), просив скасувати податкове повідомлення – рішення № 0001781502/2 від 27.10.2009 р.

Відповідач 25.01.2010 р. надіслав до суду заперечення на позов (вих.№10985/10/10-0 від 17.12.2009р.), в яких зазначив, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2010 р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог).

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 01.02.2010 р., з позовними вимогами не погодився, вказав, що у позивача згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення сум податку на додану вартість, сплачених під час здійснення розрахунків зі своїми контрагентами, до складу податкового кредиту за травень - червень 2009 р. з причин відсутності підстав для здійснення зазначеної операції .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач провів невиїзну документальну перевірку податкової декларації позивача по податку на додану вартість за травень-червень 2009 р., за результатами якої 20.08.2009 р. склав Акт №1653/15-2. У зазначеному акті зафіксовано, що в порушення п.п. 7.2.6 п. 7 .2 , п.п. 7.4.1 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено завищення податкового кредиту по ПДВ за травень 2009 р. у сумі 15022,60 грн., за червень 2009 р. у сумі 59486,60 грн.

На підставі акту перевірки від 20.08.2009 р. № 1652/15-2 відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення від 27.08.2009 р. № 0001781502/0, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 74509,2 грн. та за штрафними санкціями у сумі 16404,1 грн.

Керуючись вимогами ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в який просив скасувати зазначене податкове повідомлення – рішення.

Відповідачем 15.09..2009 р. за результатами зазначеної скарги прийнято рішення № 8103/10/25-010 про відмову у задоволені наданої скарги.

Відповідач 15.09.2009 р. прийняв податкове повідомлення – рішення №0001781502/1, згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 74509,2 грн. та за штрафними санкціями у сумі 16404,1 грн.

Позивач 29.09.2009 р. звернувся до ДПА в АРК зі скаргою про перегляд вказаних податкових повідомлень – рішень відповідача

ДПА в АРК 19.10.2009 р. прийнято рішення № 2631/10/25-023 , яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі акту перевірки №1653/15-2 від 20.08.2009 р., відмовив у задоволені скарги позивача.

Відповідачем 27.10.2009 р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0001781502/2 , згідно з яким позивачу нараховане податкове зобов’язання по податку на додану вартість у сумі 74509,2 грн. та за штрафними санкціями у сумі 16404,1 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.

Позивачем надана копія договору підряду № 9 , укладеного 15.08.2005 р. з ТОВ «Кодар», відповідно до умов якого останній був зобов’язаний виконати роботи по реконструкції та будівництву спортивно-розважального багатофункціонального центру для батьків з дітьми по вул. Шевченко 23. Сторони домовились, що оплата проводилась поетапно з авансовим платежем.

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Кодар» на виконані по зазначеному договору роботи були виписані податкові накладні № 43 від 30.11.2007 р., № 47 від 30.12.2007 р., № 2 від 30.01.2008 р. та № 5 від 29.02.2008 р.

Під час розгляду справи позивачем надані документи, яки свідчать про те, що він в період часу з червня по серпень 2008 р. перерахував ТОВ «Кодар» вартість робіт, виконання яких було предметом договору підряду №9 від 15.08.2005 р.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач на час оформлення вказаних податкових накладних та перерахування коштів ТОВ «Кодар» (в тому числі ПДВ), незважаючи на наявність права, сплачені суми ПДВ не включив до складу податкового кредиту по ПДВ, який формувався в періоди оформлення податкових накладних або перерахування коштів.

Відповідачем в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надані докази ані відсутності у позивача можливості включити вказані суми ПДВ до складу податкового кредиту за відповідний місяць, ані докази позивач їх включення у податковий кредит за відповідний період часу.

Позивачем надана копія книги реєстрації податкових накладних, в якої зафіксовано, що оригінали податкових накладних № 43 від 30.11.2009 р. та № 47 від 30.12.2007 р. ним отримані у травні 2009 р., а оригінали податкових накладних № 2 від 30.01.2008 р. та № 5 від 29.02.2008 р. – у червні 2009 р.

При вивчені акту перевірки №1653/15-2 ,пояснень сторін судом зроблений висновок про те, що позивач після отримання оригіналів зазначених вище податкових накладних , керуючись п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону, сплачені суми ПДВ разом з ціною товару у розмірі 74509,20 грн. включив до суми податкового кредиту по ПДВ за травень 2009 р. у розмірі 15022,60 грн., та у розмірі 59486,60 грн. – за червень 2009р.

Вивчивши надані позивачем під час розгляду справи розрахунки податкового кредиту по ПДВ за листопад 2007р. – лютий 2008 р. , суд встановив , що ПДВ , сплачений при розрахунках з ТОВ «Кодар» за роботи на суми , визначені у податкових накладних №43 від 30.11.2007 р., № 47 від 30.12.2007 р., № 2 від 30.01.2008 р. та № 5 від 29.02.2008 р., не були включені до складу податкового кредиту на час оформлення вказаних податкових накладних, платник податків включив ці суми до складу податкового кредиту тільки у травні та червні 2009 р. , тобто після отримання оригіналів податкових накладних. За таких обставин суд вважає, що право позивача на податковий кредит з ПДВ у травні 2009 р. у розмірі 15022,60 грн., та у червні 2009 р. у розмірі 59486,60 грн. та дата його виникнення були визначені з додержанням вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Під час розгляду справи відповідач не заперечував проти факту сплати позивачем вартості робіт, виконаних ТОВ «Кодар» (в тому числі ПДВ) .

За таких обставин суд вважає, що матеріалами справи підтверджено не тільки дотримання позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість», але і його право включити суми сплаченого під час розрахунків з ТОВ «Кодар» ПДВ у розмірі 74509,20 грн. до податкового кредиту за травень - червень 2009 р.

З урахуванням зазначеного стає зрозумілим, що не відповідають нормам податкового законодавства та дійсним обставинам справи викладений відповідачем в акті №1653/15-2, на підставі якого складені спірні податкові повідомлення – рішення, висновок про те, щодо позивач не мав право на включення до складу податкового кредиту за травень – червень 2009 р. ПДВ по податковим накладним № 43 від 30.11.2007 р., № 47 від 30.12.2007 р., № 2 від 30.01.2008 р. та № 5 від 29.02.2008 р. у сумі 74509,2 грн.

Як зазначено вище, суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 74509,2 грн. в звітні періоди отримання ним оригіналів зазначених податкових накладних. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 16404,1 грн.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.02.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.02.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в .Євпаторії № 0001781502/0 від 27.08.2009 р., № 001781502/1 від 15.09.2009 р., № 0001781502/2 від 27.10.2009 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Курсив» (97400, АР Крим, м.Євпаторія, вул. Кленова 4/6, код 32679465) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.