Ухвала суду № 79015577, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/104

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

27 грудня 2018 року м. Київ № 640/21503/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про забезпечення позову в адміністративній справі №640/21503/18 за позовом

Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (надалі - позивач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 30, із позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, у якій просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2018 №ВП 57927668.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яка згідно автоматизованого розподілу передана судді Клочковій Н.В. Позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вчиняти виконавчі дії в межах виконавчого провадження №57927668 до набрання чинності рішення суду в даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 в іншій адміністративній справі №826/10496/18 наразі є неактуальними, оскільки наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.10.2018 №102-к/к, ОСОБА_1 призначений з 30.10.2018 на посаду генерального директора Державного підприємства «Селидіввугілля». Таким чином, позивач вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2018 у справі №826/10496/18 втратила дію 17.10.2018 та стала такою, що не підлягає виконанню.

Відтак, на думку позивача, наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваної постанови від 14.12.2018 у ВП №57927668, у зв'язку з відкриттям виконавчого провадження на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2018 у справі №826/10496/18, яка втратила дію 17.10.2018, а тому існує необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.

Розглянувши заяву Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про забезпечення позову, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за необхідне зазначити наступне. Так, судом встановлено, що позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2018 №ВП 57927668 про заборону Міністерству енергетики та вугільної промисловості України приймати рішення про призначення на посаду керівника Державного підприємства «Селидіввугілля» будь-яких осіб, окрім переможця конкурсного відбору згідно протоколу №7 засідання Комісії для проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління Міненерговугілля України від 30.10.2017.

Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа без повідомлення учасників справи. Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види забезпечення позову.

У відповідності до частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

В свою чергу, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог (аналогічна правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2018 року №826/16365/17).

При цьому, позивачем не вказано, яких саме значних зусиль або витрат, необхідно буде докласти для відновлення прав та інтересів позивача. Вирішення питання про забезпечення позову на даній стадії розгляду, може бути рівнозначним розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та фактично буде рівнозначним задоволенню позовних вимог.

З урахуванням зазначеного, на даній стадії, до початку судового розгляду, у суду відсутні підстави стверджувати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а також враховуючи те, що судові рішення, у тому числі, ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.В. Клочкова