Ухвала суду № 79015386, 03.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10275/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Тхір О.А., вивчивши заяву боржника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 308/10275/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

Боржник – ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеною заявою про відстрочення виконання рішення суду та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 308/10275/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Як зазначено у ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Подана боржником заява не відповідає вимогам вищезазначених статей.

Як зазначено у ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Тому суд вважає за необхідне за аналогією закону застосувати до поданої заяви вимоги ст.ст. 175, 177 ЦПК України та залишити заяву ОСОБА_1, подану в порядку виконання судового рішення, без руху, з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

У даній заяві боржником заявлено дві взаємовиключні вимоги: про відстрочення виконання рішення суду та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та витребування його, при цьому взагалі не надане відповідне правове обґрунтування можливості та необхідності одночасного заявлення та розгляду таких вимог. Крім того не зазначено доказів або не надано таких, про те чи відкрито виконавче провадження і чи перебуває на виконанні і де таке виконавче провадження.

Слід зазначити, що відстрочення виконання рішення є підставою для зупинення виконавчого провадження на підставі п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку із надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення, однак жодним чином не може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

З заяви взагалі не вбачається, яке саме питання повинен вирішити суд, оскільки є незрозумілим, чи просить заявник відстрочити виконання рішення суду у зв'язку скрутним матеріальним становищем чи встановити порядок виконання рішення (яким саме чином розділити виплати) чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню і з яких правових підстав.

Крім того, до участі у справі не залучений державний виконавець в межах виконавчого провадження, та не надано копій заяв для стягувача та для виконавця.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що боржнику слід усунути зазначені недоліки шляхом уточнення вимог, зазначених у заяві або надання їх належного правового обґрунтування.

Крім того, суд, керуючись ст. 12 ЦПК України, яка визначає засади змагальності сторін, роз'яснює сторонам, що задля вирішення заявлених вимог, зокрема, щодо відстрочення виконання рішення боржнику необхідно подати в судове засідання належним чином засвідчені докази, які підтверджують наступні обставини, що можуть слугувати підставою для цього: ступінь вини відповідача у виникненні спору; наявність або відсутність тяжкого захворювання фізичної особи (відповідача/боржника у цій справі) або членів її сім’ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо, або ж зазначити інші обставини, зокрема правове обґрунтування можливості відстрочення виконання рішення суду у зв’язку із проведенням досудового розслідування щодо судді Монич О.В.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником ухвали.

Встановлена невідповідність заяви вимогам ЦПК України, зокрема, неконкретність вимог заяви (заявлення взаємовиключних вимог) та відсутність у заяві обґрунтувань заявлених вимог, є підставою для залишення її без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 173, 175,177,185, 260, 261, 432, 435 ЦПК України суддя, -

У Х В А Л И Л А :

Заяву боржника ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі № 308/10275/16-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання заявником копії зазначеної ухвали.

Якщо заявник у встановлений строк усуне, зазначені в ухвалі недоліки, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У випадку невиконання недоліків у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_2