Ухвала суду № 79015380, 04.01.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11718/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Придачук О.А., за участю секретаря судового засідання – Бомбушкар В.П., прокурора Фірка І.І., слідчого Гарапко М.В., підозрюваного - ОСОБА_1, захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_3, погоджене прокурором, про застосування відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, інваліда 2 групи, раніше не судимого, одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України

запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, -

В С Т А Н О В И В:

З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018070130000381, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.09.2018 року.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 09 вересня 2018 року, близько 12 години 36 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи належним йому технічно-справним транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ» моделі «21013» реєстраційний номер 099-63РТ, рухався по вулиці Центральна, в населеному пункті с.Дубриничі, Перечинського району, Закарпатської області, зі сторони населеного пункту м.Великий Березний у напрямку міста Перечин, та проїжджаючи ділянку вказаної дороги, що навпроти магазину «Фаворит», призупинився та маючи намір виконати поворот ліворуч через зустрічну смугу руху, діючи в супереч вимог п.п. 1.3.; 2.3. «б» та 10.1. «Правил дорожнього руху України», проявив неуважність до дорожньої обстановки що склалася та її зміни, перед початком зміни напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав перевагу у русі зустрічному транспортному засобу та почав виконувати маневр повороту ліворуч, чим не забезпечив безпеку дорожнього руху та допустив зіткнення із двоколісним мотоциклом марки «М-72» реєстраційний номер 02-45ВИЛ, під керуванням водієм ОСОБА_4, який у той час рухався по своїй правій смузі руху, у зустрічному для водія ОСОБА_1 напрямку та мав перевагу у русі. В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій двоколісного мотоциклу марки «М-72» реєстраційний номер 02-45ВИЛ, гр.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно висновку судово-медичної експертизи №391 від 11.10.18 отримав тілесні ушкодження у вигляді: розриву сечового міхура із переломом кісток тазу та розривом симфізу; розриву брижі тонкої кишки; відкритих переломів кісток обох гомілок; закритих переломів лівого плеча, правого передпліччя, лівого стегна; шокових змін у внутрішніх органах; множинних саден на передній поверхні грудної клітки та черева; рваних ран на передній поверхні середньої третини обох гомілок в проекції переломів; синця на правій паховій ділянці. Виникли вищевказані тілесні ушкодження одномоментно або у швидкій послідовності одне за одним внаслідок дії тупих твердих предметів з обмеженою та переважаючою травмуючою поверхнею, якими могли бути виступаючі частини мотоциклу та легкового автомобіля під час обставин ДТП, що мала місце 09.09.2018 року. Дані тілесні ушкодження стосовно живих осіб, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, які знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв’язку із настанням його смерті. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.3.; 2.3. «б» та 10.1. Правил дорожнього руху України, якими визначено: п.1.3. - Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. п.2.3. - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.10.1. - Початок руху та зміна його напрямку. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з наступившими наслідками, зокрема отриманням ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до його смерті. Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України, тобто – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

В клопотанні слідчий зазначає, що 03 січня 2018 року гр. ОСОБА_1 у встановленому ст.ст. 42, 276, 277, 278 Кримінального процесуального кодексу України повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України.Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме рапортами оперативного чергового ЧЧ Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області (ЖЄО №2349 та №2351 від 09.09.18), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.09.18 та схемою до нього, протоколом огляду трупа гр.ОСОБА_4 від 10.09.18, протоколами допитів у якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновком судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_4 за №391 від 11.10.18, висновком авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ» моделі «21013» реєстраційний номер 099-63РТза №10/309 від 15.11.18, висновком авто-технічної експертизи технічного стану транспортного засобу – мотоцикла марки «М-72» реєстраційний номер 02-45ВИЛза №10/310 від 15.11.18, висновком транспортно-трасологічної експертизи за №10/308 від 20.11.18 та висновком авто-технічної експертизи за №10/320 від 27.11.18. Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що підозрюваний ОСОБА_1, має закордонний паспорт, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, а застосування більш м’яких запобіжних заходів особисте зобов’язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні гр. ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити з огляду на вищевикладені обставини.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні після роз’яснення йому змісту клопотання не заперечив проти задоволення клопотання. Додав, що є інвалідом 2 гр. , а тому просив запобіжний захід у виді домашнього арешту застосувати до нього не цілодобово, оскільки він періодично їздить у лікарню.

Захисник підозрюваного- адвокат ОСОБА_2 не заперечила проти задоволення клопотання, однак просила запобіжний захід у виді домашнього арешту застосувати до її підзахисного не цілодобово, а на нічний час, оскільки він є інвалідом 2 гр. , а тому змушений звертатися за медичною допомогою у медзаклад. .

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, наявні достатні підстави, що маючи закордонний паспорт з метою переховування від органів досудового розслідування та суду ОСОБА_1 може виїхати за межі України чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадження, що свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, інваліда 2 групи, раніше не судимого, одруженого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 - без дозволу слідчого, прокурора або суду - у нічний період з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хв.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов»язок прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 .

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Перечинського ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом – по 03 березня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя О.А.Придачук