Ухвала суду № 79014848, 02.01.2019, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/2412/18

Номер провадження 1-кп/305/458/18

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

02.01.2019 року. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

колегії суддів - головуючого Ємчука В.Е., суддів: Бліщ О.Б., Тулик І.І.

за участі: секретаря судового засідання Вербещука В.А.

прокурора Грапенюка В.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Рахові в режимі відеоконференцзв'язку із Закарпатською УВП №9 матеріали кримінального провадження №1-кп/305/458/18, внесеного до ЄРДР за № 12018070140000973 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Рахівського районного суду Закарпатської області на розгляд надійшло кримінальне провадження №1-кп/305/458/18, внесене до ЄРДР за № 12018070140000973 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою Рахівського районного суду від 28.12.2018 року по вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання не з'явилася потерпіла ОСОБА_3, даних про отримання нею судової повістки немає. Крім того, не з'явилися захисники обвинуваченого ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Прокурор Рахівського відділу Тячівської місцевої прокуратури - ОСОБА_6 вважає за доцільне відкласти підготовче судове засідання, у зв'язку з неявкою потерпілої й захисників, та заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1. Зазначає, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто в умисному вбивстві, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Вважає, що ризики, передбачені п.п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були визнані слідчим суддею обґрунтованими під час обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1, на даний час не відпали, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_1, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, зможе переховуватися від суду та незаконно впливати на потерпілу й свідків. Зокрема, наявність ризику переховуватись від суду, обґрунтовується тим, що ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Крім цього, ОСОБА_1 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і його було звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком, після закінчення якого, через короткий проміжок часу, ОСОБА_1, не зробивши для себе належних висновків, вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп’яніння. Тому в сторони обвинувачення наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Крім цього, судове слідство у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, у справі взагалі не допитано потерпілу та свідків, а враховуючи те, що свідками є друзі підозрюваного ОСОБА_1, то перебуваючи на волі він матиме змогу впливати на них шляхом умовлянь, підкупу чи погроз, з метою зміни ними раніше наданих показань. Тому у сторони обвинувачення наявні достатні та обґрунтовані підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість незаконно впливати на свідків шляхом умовляння, підкупу чи погроз з метою зміни наданих ним раніше показань. Вищенаведені ризики в неправомірній процесуальній поведінці ОСОБА_1, належним чином обґрунтовані та підтверджують, що застосування більш м’яких запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією його від суспільства, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 та перешкодити обвинуваченому ухилитися від суду, а також не дасть можливості перешкодити негативному впливу на хід судового провадження. Так, особисте зобов’язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_1 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і його було звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком, після закінчення якого, через короткий проміжок часу ОСОБА_1, не зробивши для себе належних висновків, вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп’яніння. Наведене дає підстави вважати, що він, перебуваючи на волі, зможе виїхати з місця свого проживання, з метою уникнення кримінальної відповідальності. У зв’язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_1; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, не можливо застосувати через те, що ОСОБА_1 ніде не працює, а також органу досудового розслідування не відомий його фінансовий стан, а крім того, жоден громадянин не звернувся із заявою про можливість внесення такої застави на відповідний депозитний рахунок; домашній арешт не можливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_1 хоч і має постійне місце проживання, але враховуючи його незначні соціальні зв’язки, зокрема те, що він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи й виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району, може виїхати зі свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім цього, ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності і його було звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком, після закінчення якого, через короткий проміжок часу ОСОБА_1, не зробивши для себе належних висновків, вчинив новий умисний особливо тяжкий злочин. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані алкогольного сп’яніння. З огляду на викладене вважає, що на даний час ризики, які були враховані судом при обранні стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час не втратили своєї актуальності, а тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_1 на два місяці.

Мотивоване клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надано прокурором суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 не заперечували щодо відкладення підготовчого судового засідання та вважають за доцільне змінити запобіжний захід ОСОБА_1 на домашній арешт.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового розгляду, суд, за клопотанням сторони обвинувачення або захисту, має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта,..." чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність в обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; його репутація; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

При аналізі пояснень учасників судового засідання, дослідженні матеріалів клопотання прокурора, на думку суду існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, раніше був судимий та звільнений від покарання з іспитовим строком, однак після закінчення іспитового строку, через короткий проміжок часу вчинив кримінальне правопорушення. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 усвідомлює, що у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, який відноситься до групи особливо тяжких, його може бути покарано до позбавлення волі на строк від 7 до 15 років та враховуючи, що судове слідство у справі ще не розпочато, не допитано свідків та потерпілих в межах даного кримінального провадження, дають суду можливість дійти висновку про можливість переховування обвинуваченого від суду та його незаконного пливу на свідків і потерпілу, можливість вчинення обвинуваченим іншого злочину. Крім того, соціальні зв’язки ОСОБА_1 є незначними, зокрема, він неодружений та не має утриманців, а також не має постійного місця роботи і виїжджає на сезонні роботи за межі Рахівського району. З огляду на викладене клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід тримання під вартою строком на шістдесят днів, що відповідатиме ч.1 ст.197 КПК України.

Суд вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти встановленим під час розгляду клопотання ризиків, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є доцільним, та достатнім, а також відповідає принципу винятковості даного запобіжного заходу.

Необхідність тримання під вартою обвинуваченого, що обмежує його особисту недоторканість, не буде суперечити нормі ст.5 ч.1 п. «b» Європейської конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», за якою особи можуть бути арештовані для виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом та рішенню Європейського суду з прав людини справа «Чанєв проти України» від 09.10.2014 року.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183,197,199 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 03 березня 2019 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Відкласти підготовче судове засідання на 10 год. 00 хв 18 лютого 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і є обов'язковою для виконання.

Головуючий суддя: Ємчук В.Е.

Судді: Бліщ О.Б.

ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя Рахівського районного суду: В.Е.Ємчук