Постанова № 7901453, 04.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.02.10Справа №2а-6700/09/6/0170 (13:09) Окружний адміністративний суд АРК у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Лєбєдєвій О. М., за участю:

представника позивача Міндіч Марини Олександрівни, довіреність № 6 від 12.01.09;

представника відповідача Нечаєвої Наталії Олександрівни, довіреність № 81-10-0 від 14.07.08, розглянув адміністративну справу

за позовом Підприємства «Кримфрукт»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про скасування рішення

Суть спору. Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АРК з позовом про скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007592303 від 21.04.09.

Позовні вимоги обґрунтовані недотриманням працівниками відповідача порядку проведення перевірки відповідно до Закону України "Про державну податкову службу: без наказу керівника відповідача та рішення суду. Також позивач посилається на відсутність порушень, зазначених в акті перевірки.

Ухвалами суду від 26.05.09 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 25.01.10 відповідача ДПІ ум. Сімферополі АРК замінено на ДПІ в м. Сімферополі АРК.

Позивач на позовних вимогах наполягав з підстав зазначених у позові, просив вимоги задовольнити.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на порушення позивачем п. 1, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , які зазначені в акті перевірки. Також відповідач посилається на дотримання ним встановленого законами України "Про державну податкову службу", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" порядку проведення перевірки позивача.

Дослідив матеріали справи, заслухав сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.09 працівниками ДПІ в м. Сімферополь АРК була проведена перевірка Підприємства «Кримфрукт» щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складений акт № 0539/01/09/23/25129769 (а.с. 38-39).

Перевіркою встановлені порушення позивачем п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Зазначені порушення знайшли свої проявлення в наступному:

- не проведення розрахункової операції через РРО на суму 3615,84, видача розрахункового документу;

- невідповідність сум наявних грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО , сума невідповідності склала 3705, 70;

Рішенням ДПІ в м. Сімферополь АРК про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0007592303 від 21.04.09 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 36607, 70 грн. на підставі п. 1 ст. 17, 22 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (а. с. 18).

Оцінюючи вимоги позивача щодо порушення відповідачем встановленого Законом України "Про державну податкову службу" порядку проведення перевірки, судом встановлено наступне.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у меж ах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення перевірок по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу органів державної податкової служби закріплено у п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" і ч.1 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за послуги у встановленому законом порядку.

Вказана перевірка була проведена відповідно до вищезгаданого пункту статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з метою здійснення контролю за дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом, і наявність ліцензій на здійснення видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства.

Згідно статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" перевірки, які проводяться в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів" відносяться до позапланових. При цьому слід вказати, що ці позапланові перевірки не відносяться до позапланових виїзних перевірок, в ході яких перевіряється платник податків з питань своєчасності, достовірності, повнота нарахування і сплати ним податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже норми ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в частині проведення позапланових виїзних перевірок, не розповсюджується на перевірки порядку проведення розрахунків за товари (послуги) і інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" , Закону України "Про державне регулювання виробництва і обороту спирту етилового, коньячного і плодового алкогольних напоїв і тютюнових виробів", а поняття позапланова перевірка та позапланова виїзна перевірка не тотожні.

Вимоги до податкового органу проводити планову перевірку за письмовим рішенням керівника, надіслання письмового повідомлення платнику податків про проведення перевірки, які встановлені частинами 2 і 4 статті 11-1 вказаного Закону стосуються документальних перевірок.

Стаття 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлює, що посадові особи ОДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цім та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсними за умови наявності підпису керівника ОДПС, скріпленого відповідною печаткою.

Також, відповідно до статей 15, 16 Закону України № 265/95 передбачено проведення органами державної податкової служби планових і позапланових перевірок дотримання норм цього Закону. При цьому способи проведення перевірок законом не встановлені. Тому податкові органи мають право застосувати які-небудь способи перевірки, якщо при цьому не порушуються вимоги Конституції України, законів України і інших законодавчих актів.

Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачені підстави і порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні перевірки 17.04.09 не проводилася перевірка до питаннях своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів, і тому посилання на відсутність підстав, передбачених ч. 6 ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є безпідставною. Вищезгадана перевірка проведена в рамках повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", що не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів.

Таким чином, підстави і порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій, визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" і п. 2.6 застосувань 2 до наказу ДПА України від 11.10.05 № 441 "Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання і взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні" і проводяться по окремих щомісячних планах органів державної податкової служби.

Приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи досліджені судом направлення на перевірку позивача № 4823-3 від 16.04.09 (а. с. 15), № 489/23-3 від 16.04.09 (а. с. 16) та плану графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування та послуг відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Сімферополі у квітні 2009 (а. с. 44), суд прийшов до висновку, що порядок вищезазначеної перевірки позивача дотриманий відповідачем відповідно до вимог діючого законодавства України.

Судом встановлено, що наказ на проведення перевірок не містить доказів його ознайомлення позивачем. Проте, зазначене порушення могло бути підставою для не допуску посадових осіб, вказаних в направленнях на проведення перевірки до її проведення, як це передбачено ч. 2 ст. 11-2 Закону №509. Позивач таким правом не скористався, оскільки перевірка фактично була проведена, що підтверджується відміткою про ознайомлення і отримання примірнику акту перевірки, поясненнями позивача, даними в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на участь у проведенні вищезазначеної перевірки 17.04.09 працівників податкової міліції, оскільки така участь позивачем не доведена та спростовується актом перевірки.

При цьому, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Допитаний у якості свідка касир позивача ОСОБА_1 пояснила, що чек вона не могла надати в звязку з тим, що папір в РРО застряв, про що вона повідомила працівників податкового органу. Але, потім, зі слів свідка, спірна сума у розмірі коло 3000,00 грн. була проведена нею через РРО. Свідок зазначив, що на перевірки були працівники податкової міліції.

Допитаний у якості свідка ревізор-інспектор відповідача ОСОБА_2 пояснила, що 17.04.09 була проведена перевірка позивача , у ході якої здійснена покупка на суму 3216,00 грн. Грошові кошти були надані касиру у розмірі коло 4000,00 грн. Здача була надана разом з накладною. Чек виданий не був, РРО у наявності був. Дочекавшись керівника позивача роздрукували Х-звіт, за яким спірна сума не відображена. НА місці розрахунків були виявлені грошові кошти у розмірі менш, ніж зазначених в Х-звіті. У ході проведення перевірки претензій з боку позивача не було. За результатами перевірки були встановлені два порушення: не проведення через РРО суми покупці, не забезпечена відповідність грошових коштів у місці розрахунків коштам, проведеним у Х-звіті. Збій в апараті не встановлений, контрольна стрічка була перевірена, операція покупки відображена позивачем не була.

Відповідно положень ст. 1 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Так, згідно ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2);

забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу з розрвхнковими квитанціями, виданими з початку робочого дня (п. 13).

При цьому розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Судом встановлено, що 17.04.09 в ході перевірки позивачем були реалізовані працівникам відповідача товари на суму 3615,84 грн, що підтверджується накладною № 53 (а.с. 17), при цьому відповідний розрахунковий документ на зазначену суму не був виданий.

Так, суд звертає увагу на час початку перевірки о 13=00 г., тоді які денний Х-звіт позивача (а.с. 18) був роздрукований 17.04.09 о 12:59, тобто до моменту початку перевірки відповідачем. Крім того, суми зазначена в Х-звіті у розмірі 4982.00 грн. та 118, 86 грн. не відповідають суми отриманої на підставі накладної № 53. Отже, посилання позивача на дотримання ним норм п. 1,2 ст. 3 вищезазначеного Закону необґрунтовані.

Позивачем не надані докази відсутності з його боку порушень передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме застосування ним до та під час перевірки 17.04.09 реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або застосування зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Також позивачем не доведений факт видачі розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції

При цьому посилання позивача на технічний збой устаткування (замятіє паперу) судом до уваги не приймаються виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.9 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» N 614, 01.12.2000, затвердженого Наказом ДПА України якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Положеннями п 4.10 зазначеного порядку після встановлення відремонтованого (резервного) спеціалізованого РРО, що використовується при продажу квитків на залізничному транспорті, або після відновлення постачання електроенергії реєструються через РРО оформлені ручним способом проїзні та перевізні документи шляхом унесення за кожною позицією (маршрутом) кількості оформлених документів, назв станцій відправлення та станцій призначення. При потребі вводяться назви проміжних та транзитних станцій (якщо існують різні маршрути проїзду між станціями відправлення та призначення).

Після вводу інформації друкується чек, який підтверджує факт уведення даних. Наприкінці процедури введення даних касир друкує контрольну стрічку, X-звіт, Z-звіт, які повинні зберігатися в установленому порядку з дотриманням визначених законодавством термінів. Друкування всіх документів здійснюється на звичайній (неквитковій) стрічці, після закінчення друку в кінці стрічки касир робить помітку "код 101", указує прізвище, ініціали та підписує стрічку.

Позивачем дотримання приписів п. 4.9, 4.10 «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)» N 614, 01.12.2000, а саме використання книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки із зазначенням сріпної суми, послідуюче її проведення через РРО, контрольну стрічку, X-звіт, Z-звіт із зазначенням спірної суми грошових коштів суду не надав. Отже, суд вважає позовні вимоги в частині відсутності порушення позивачем п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необґрунтованими.

Оцінюючи наявність в діянні позивача, що мало місце 17.04.09 порушень п. 13 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» судом встановлено наступне.

Згідно денному Х-звіту від 17.04.09 станом на 12 г. 59 хв. сума проведена через РРО склала 5100,86 грн (а.с. 36). При цьому відповідно до опису грошових коштів позивача від 17.04.09 наявність грошової коштів склала 3705, 70 грн. без урахування суми покупці в ході перевірки (а.с. 37)

Положення ч. 1 ст. 71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не доведений факт забезпечування ним відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Отже, судом встановлені порушення позивачем приписів п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За таких обставин, суд вважає, що у ході проведення перевірки позивача 17.04.09 відповідач діяв у спосіб, передбачений ст. 19 Конституції України відповідно до діючого законодавства України та правомірно застосував штрафні (фінансові санкції).

Отже, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За змістом положень ст. 94 КАС України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати, понесені відповідачем з Державного бюджету України йому не повертаються.

Постанова у повному обсязі була складена та підписана 08.02.10.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, ст. 167, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Латинін Ю.А.