Постанова № 7901434, 14.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.10Справа №2а-9442/09/11/0170 о 09 годині 35 хвилин Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Сисоєвій С.А., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі

до Малого підприємства «Крим – Таверс»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства Малого підприємства «Крим – Таверс» про стягнення 2199,50 грн. заборгованості зі сплати штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість та податку з прибутку підприємств. \

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р., а саме: неподання декларацій з ПДВ за лютий – грудень 2008р., січень 2009р., декларацій з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2008р., в зв’язку з чим позивачем нараховано штрафні санкції, які відповідачем не сплачені.

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином та в строк.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №23/5-3467 від 25.11.1997р., копії Свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, Статуту МП «Крим – Таверс», місцезнаходженням відповідача зазначено: м. Сімферополь, вул. Полева, 83, кв.35 (а.с.24-25, 26, 27).

Судова повістка про виклик відповідача у судові засідання направлялася останньому за адресою: м. Сімферополь, вул. Полева, 83, кв.35, проте поштова кореспонденція повернулася до суду з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.86).

Крім того, судова повістка про виклик до суду була направлена відповідачу за адресою, зазначеною у довідці про взяття на облік платник податків (зворотній бік а.с.82), а саме: м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4, кв.34, проте конверт повернувся до суду із відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с.89).

Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю нез’явившегося представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополя АР Крим 12.11.1997р. Мале підприємство «Крим – Таверс» зареєстроване як юридична особа на підставі рішення №332/26 від 23.09.1997р., про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації 25.11.1997р. (а.с.26,27).

Мале підприємство «Крим – Таверс» взято на облік платника податків до ДПІ у м. Сімферополі 02.10.1997р., що підтверджується довідкою №2981/29-0 від 25.10.2009р. (а.с.8).

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування» та відповідно до ст.9 цього Закону зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2001р. платники податків повинні надавати до органів ДПІ звітність за періодичністю, встановленою нормами діючого законодавства.

Згідно з Актом №3522/15-2/25127012 від 07.05.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, відповідачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1. ст.. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий – березень 2008р. (а.с.8).

Граничний строк подання звітності – 20.03.2008р. та 21.04.2008р.

Відповідач Акт №3522/15-2/25127012 від 07.05.2008р. не отримав, оскілки лист – виклик для підписання Акту перевірки повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання», в зв’язку з чим посадовими особами складено Акт №1100/15-2 від 07.05.2008р. про неможливість вручення акту невиїзної камеральної перевірки (а.с.9).

Відповідно до п.п.17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі Акту №3522/15-2/25127012 від 07.05.2008р. позивачем винесене податкове повідомлення – рішення №0006101502/0 від 10.06.2008р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00грн. (а.с.6).

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем за юридичною адресою не отримане, про що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі складено Акт №1480/15-2 від 11.06.2008р. про неможливість вручення податкового повідомлення – рішення відповідачу (а.с.7).

Відповідно до п.4.9 п.4 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про внесення змін до порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків» №247 від 27.05.2003р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.203р. за № 467/7788, якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про причини неможливості його вручення платнику податків, вважається днем його вручення.

В зв’язку з неможливістю вручення відповідачу рішення про застосування фінансових санкцій, позивач розмістив його на дошці оголошень, зазначивши дату розміщення – 11.06.2008р., про що свідчить акт про неможливість вручення повідомлення – рішення (а.с.7).

Згідно з Актом №9713/15-2/25127012 від 26.12.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, відповідачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень – листопад 2008р. (а.с.12).

Граничний строк подання звітності – за квітень - 20.05.2008р., за травень – 20.06.2008р., за червень – 21.07.2008р., за липень – 20.08.2008р., за серпень – 22.09.2008р., за вересень – 20.10.2008р., за жовтень – 20.11.2008р., за листопад – 22.12.2008р.

Відповідач Акт №9713/15-2/25127012 від 26.12.2008р. не отримав, оскілки лист – виклик для підписання Акту перевірки повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання», в зв’язку з чим посадовими особами складено Акт №3668/15-2 від 26.12.2008р. про неможливість вручення акту невиїзної камеральної перевірки (а.с.13).

На підставі Акту №9713/15-2/25127012 від 26.12.2008р. позивачем винесене податкове повідомлення – рішення №0016071502/0 від 30.12.2008р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1360,00грн. (а.с.10).

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем за юридичною адресою не отримане, про що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі складено Акт №3712/15-2 від 30.12.2008р. про неможливість вручення податкового повідомлення – рішення відповідачу (а.с.11).

В зв’язку з неможливістю вручення відповідачу рішення про застосування фінансових санкцій, позивач розмістив його на дошці оголошень, зазначивши дату розміщення – 30.12.2008р., про що свідчить акт про неможливість вручення повідомлення – рішення (а.с.11).

Згідно з Актом №3104/15-2/25127012 від 30.03.2009р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, відповідачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання податкових декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008р., січень 2009р. (а.с.15).

Граничний строк подання звітності – за грудень 2008р. - 20.01.2009р., за січень 2009р. – 20.02.2009р.

Відповідач Акт №3104/15-2/25127012 від 30.03.2009р. не отримав, 2-й екземпляр акту повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання», в зв’язку з чим посадовими особами складено Акт №1895/15-2 від 05.05.2009р. про неможливість підписання акту невиїзної камеральної перевірки (а.с.16).

На підставі Акту №3104/15-2/25127012 від 30.03.2009р. позивачем винесене податкове повідомлення – рішення №0008001502/0 від 05.05.2009р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00грн. (а.с.14).

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем за юридичною адресою не отримане, про що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі складено Акт №1896/15-2 від 05.05.2009р. про неможливість вручення податкового повідомлення – рішення відповідачу (зворотній бік а.с.14).

В зв’язку з неможливістю вручення відповідачу рішення про застосування фінансових санкцій, позивач розмістив його на дошці оголошень, зазначивши дату розміщення – 05.05.2009р., про що свідчить акт про неможливість вручення повідомлення – рішення (зворотній бік а.с.14).

Крім того, згідно з Актом №4836/15-1/25127012 від 23.06.2008р. про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, відповідачем порушено п.п.4.1.4 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2008р. (а.с.20).

Граничний строк подання декларації – 12.05.2008р.

Відповідач Акт №4836/15-1/25127012 від 23.06.2008р. не отримав, 2-й екземпляр акту повернувся з відміткою «За закінченням терміну зберігання», в зв’язку з чим посадовими особами складено Акт №729/15-1 від 25.07.2008р. про неможливість підписання акту невиїзної документальної перевірки (а.с.19).

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Згідно п.п.17.1.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

На підставі Акту №4836/15-1/25127012 від 23.06.2008р. позивачем винесене податкове повідомлення – рішення №0013691501/0 від 28.07.2008р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 170,00грн. (а.с.17).

Зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем за юридичною адресою не отримане, про що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі складено Акт №2065/15-1 від 29.07.2008р. про неможливість вручення податкового повідомлення – рішення відповідачу (зворотній бік а.с.17) із розміщенням податкового повідомлення – рішення на дошці податкових оголошень.

26.06.2008р. позивачем виставлена перша податкова вимога №1/1723 (а.с.21), яка відповідачем не отримана, про що складено Акт від 14.08.2008р. із розміщенням на дошці оголошень 14.08.2008р. (зворотній бік а.с.21).

15.09.2008р. позивачем виставлена друга податкова вимога №2/2566 (а.с.22), яка відповідачем не отримана, про що посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі складено Акт від 16.12.2008р. (а.с.23) із розміщенням на дошці оголошень 16.12.2008р.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання, це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

          Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

          Пунктом 5.3.2 ст.5 Закону передбачено, що у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійного погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

          Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Стаття 41 Конституції України встановлює застереження, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умовами попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Статтею 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Відтак, загальна сума заборгованості зі сплати штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість за лютий – грудень 2008р., січень 2009р. (з урахуванням часткової оплати в сумі 10,10грн.(а.с.3)) становить 2029,90грн.

Сума заборгованості зі сплати штрафних санкцій за неподання декларації з податку на прибуток підприємств (з урахуванням часткової оплати в сумі 0,40грн.) становить 169,60 грн.

Відповідач, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, доказів сплати заборгованості не надав.

Таким чином, позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14.01.2010р.

У повному обсязі постанову складено 19.01.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого підприємства «Крим – Таверс» (95000, м. Сімферополь, вул. Полева, 83, кв.35, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 25127012) заборгованість зі сплати штрафних санкцій за неподання декларацій:

- з податку на додану вартість лютий – грудень 2008р., січень 2009р. в сумі 2029 (дві тисячі двадцять дев’ять) гривень 90 копійок (код платежу 14010100, р/р 31114029700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026);

- з податку на прибуток підприємств за перший квартал 2008р. в сумі 169 (сто шістдесят дев’ять) гривень 60 копійок (код платежу 11021000, р/р 31112009700002 в ГУ ДКУ в АРК, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026)

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складання постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                   Москаленко С.А.