Постанова № 7900906, 18.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.09Справа №2а-7084/08/6 (15 год. 23 хв.)

Окружний адміністративний суд Автономної РеспублікиКрим у складі

головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О.І.,

за участю: представника позивача Шиленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер"

до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК

про скасування рішення

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрлідер" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Сакської ОДПІ про скасування рішення про застосування штрафних санкцій № 0006122330 від 30.10.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної органами державної податкової служби перевірки залу гральних автоматів ТОВ “Укрлідер” нібито встановлені порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. На підставі акту перевірки відповідачем винесено спірне рішення № 0006122330 від 30.10.2008 р. про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10540,00 грн. Позивач наполягає на тому, що їм не було допущено зазначених в акті порушень, а тому вважає рішенням таким що підлягає скасуванню.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином - під розписку, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представників, письмові заперечення проти позову, у яких позов не визнав з підстав, зазначених у запереченнях.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинстває захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що 22.10.2008 р. інспекторами ДПА в АР Крим була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці - зала ігрових автоматів, розташованого за адресою: АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 44, що належить ТОВ "Укрлідер".

За результатами перевірки складений акт від 22.10.2008 р. № 0017 (а.с. 12-15), в якому відображено, що позивач здійснює діяльність у сфері грального бізнесу на 31 гральному автоматі, які не переведені в фіскальний режим роботи та не зареєстровані належним чином. Згідно з висновками зазначеного акту, встановлені перевіркою обставини були оцінені як порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265).

На підставі акту перевірки від 22.10.2008 р. № 0017 відповідач прийняв спірне рішення № 0006122330 від 30.10.2008 р. (а.с. 11) про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 10540,00 грн. за проведення розрахункових операцій через незареєстровані належним чином РРО в органах ДПС і непереведені в фіскальний режим роботи, тобто 340,00 грн. за кожний РРО (всього 31 гр. автомата х 340,00 грн. = 10540,00 грн.). Підставою для застосування фінансових санкцій в спірному рішенні вказано п.1 ст.17 Закону №265.

Судом встановлено, що 11.03.2006 р. виконавчим комітетом Сакської міської ради АР Крим проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлідер", ідентифікаційний код 33912276 (а.с. 10).

Судом з'ясовано, що в залі гральних автоматів по вул. Леніна, 44, м. Джанкой встановлений реєстратор розрахункових операцій Samsung ER - 350F, заводський № 00002205, фіскальний № 01080022-14.

Судом з'ясовано, що в залі гральних автоматів по вул. вул. Леніна, 44, м. Джанкой встановлено 31 гральний автомат, що підтверджується актом перевірки, на кожний з яких позивачем отримані та знаходилися в наявності на момент перевірки торгові патенти у кількості 31 штук.

Судом встановлено, що позивач в господарській одиниці, розташованій за адресою: м. Джанкой, вул. Леніна, 44 використовує гральні автомати, які приводяться до гри без відповідних дій працівників позивача, шляхом отримання коштів за гру через купюроприймач. Дані твердження не заперечуються відповідачем та не спростовуються.

Судом встановлено, що відповідно до проведеного в оскаржуваному рішенні розрахунку штрафних санкцій відповідач застосував відповідальність, передбачену п.2 ст.17 Закону України №265 у вигляді фінансових санкцій у розрахунку двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, яким є кожний з 31 грального автомата, які знаходилися в залі гральних автоматів.

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 №121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (із змінами та доповненнями) встановлені терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням РРО, в тому числі для гральних автоматів – 31.12.2006р.

При цьому п.2 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України Міністерство економіки зобов’язано забезпечити розроблення технічних вимог до автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть встановленим вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Статтею 12 Закону №265 встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Актом перевірки не встановлено та не з'ясовано наявність відповідного грального автомату (його моделі) у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій.

Суд звертає увагу на те, що ч.2 ст.17 Закону №265 визначено обов'язковою умовою відповідальності суб'єкта господарювання наявність РРО, яким є реєстратор внесений до відповідного реєстру. При цьому відповідальність настає при встановленні факту здійснення операцій з використанням РРО внесеного до Державного реєстру РРО, який, при цьому, не переведений у фіскальний режим роботи, не зареєстрований або не пломбований. Отже, відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції на підставі вказаної норми, оскільки апарат або пристрій не внесені до Державного реєстру РРО, який не відповідає фіскальним та іншим вимогам РРО, встановленим законодавством України, не можна вважати РРО в розумінні Закону №265.

Аналізуючи викладені вище обставини та норми, видно, що оскаржуване рішення не відповідає вищенаведеним нормам Закону і підлягає скасуванню, так як відповідальність застосовано за фактами і обставинами, які не визначено законом - за відсутності відповідного РРО. Отже, гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій в розумінні Закону №265, оскільки реєстраторами розрахункових операцій є ті, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування. При цьому, до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій підлягають внесенню саме визначені Положенням та, виключно, реєстратори розрахункових операцій, встановлених моделей, разом з цим, гральні автомати не внесено до Реєстру.

Крім того, до позивача застосовано санкції, визначені нормою, яка передбачає застосування санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій. Враховуючи те, що гральний автомат не є реєстратором розрахункових операцій, з огляду на те, що його не внесено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушення принципів, визначених статтею 2 КАС України.

Постанова Кабінету Міністрів України №199 від 18.02.2002 "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються в різних сферах підприємницької діяльності, фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам'яті та збереження інформації. Вказана постанова набрала чинності з 1 липня 2002 року.

Згідно з п.2 зазначеної постанови, фіскальний блок - невід'ємна складова частина реєстратора, за допомогою якої забезпечується реєстрація обороту, визначення розміру податку на додану вартість, керування механізмом друкування чеків і звітів, виведення інформації на індикатори цього реєстратора.

Відповідно до п.20 зазначеної постанови, конструкція реєстратора повинна забезпечувати опломбування зовнішнього кожуха або кожухів окремих блоків, що виключає можливість доступу до внутрішніх вузлів, крім чекової, контрольної та фарбувальної стрічок, без зняття або пошкодження пломб.

В гральних автоматах, що використовуються позивачем у своїй діяльності, відсутні фіскальні функції, а також відсутня можливість реєстрації розрахункових операцій при наданні послуг та реєстрація кількості наданих послуг.

Таким чином, фактичнопідставою для визначенняпорушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваним рішенням, оскільки Законом №265 не передбачено відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), якщо всі розрахункові операції, пов’язані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій, наявний в залі гральних автоматів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів, що здійснені під час проведення перевірки розрахункові операції проводилися через 31 незареєстрований, неопломбований у встановленому порядку та непереведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, якими на його думку є гральні автомати (автомати з продажу послуг) оскільки в ході перевірки не проводилась гра на жодному з 31 грального автомата, що унеможливлює встановлення самого факту порушення, а, отже, не довів порушення вимог Закону №265, а тому застосування фінансових санкцій за здійснення розрахункових операцій через непереведений у фіскальний режим роботи, незареєстрований, неопломбований реєстратор розрахункових операцій, яким в розумінні відповідача є кожний з 31 грального автомата, які знаходилися в залі гральних автоматів позивача, є безпідставним.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Судом встановлено, що під час перевірки позивач мав в залі гральних автоматів належним чином зареєстрований, опломбований та переведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій, через який і здійснював розрахунки із споживачами послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги повністю, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Під час судового засідання, яке відбулось 18.06.2009 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 23.06.2009 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Скасувати рішення Сакської об’єднаної державної податкової інспекції № 0006122330 від 30.10.2008 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлідер” (ідентифікаційний код 33912276, м. Саки, вул. Морська, буд. 12) штрафних (фінансових санкцій) в сумі 10540,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрлідер” (ідентифікаційний код 33912276, м. Саки, вул. Морська, буд. 12) з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або з іншого рахунку)) судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.