Ухвала суду № 79008317, 27.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/21215/18

Провадження № 1-кс/520/8756/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2018 року cлідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурора Толпиго Д.М., захисника підозрюваного - адвоката Гребенюка П.П., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Бєлозорової Н.К., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Іванівка, Іванівського району, Одеської області, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово засудженого, останній раз 07.11.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси за ст.185 ч.2 до 4-х років позбавлення волі, звільнений 16.03.2015 року по відбуттю строку покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, ОСОБА_2, будучі раніше неодноразово судимим за ст.ст. 185, 186 КК України на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв навмисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Повторно, 17.12.2018 приблизно о 19:50 годині у ОСОБА_2 знаходячись в квартирі АДРЕСА_3, в якій проживає ОСОБА_5, виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення мобільного телефону, який належить останньому. Після чого ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні зазначеної квартири, підійшов до столу, на якому знаходився мобільний телефон Xiaomi Redmi 4 А, чорного кольору, IMEi 1 - НОМЕР_1, вартістю 2000 гривень, оснащений SIM - карткою мобільного оператору «Лайф» з номером НОМЕР_2 вартістю 15 гривень, та ривком зі столу відкрито викрав належне ОСОБА_5 майно.

Після цього, утримуючи при собі викрадене майно, на законі вимоги ОСОБА_5 повернути належний йому мобільний телефон не відреагував та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власник розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 2015 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений потворно.

Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинив умисний тяжкий злочин, не працює, за місцем реєстрації не проживає, що виключає міцність соціальних зв'язків з ним, свою провину не визнає, у зв'язку з чим може впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, продовжити злочинну діяльність та скоїти інше кримінальне правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про виключність обставин доцільності застосування найсуворішого запобіжного заходу та про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, та просив застосувати запобіжний захід не пов'язаний з обмеженням волі.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могли вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинене правопорушення від 17.12.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5 від 18.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 20.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 20.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 18.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 18.12.2018 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 21.12.2018 року, протоколом огляду місця події від 17.12.2018 року, протоколом огляду предмету від 20.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.12.2018 року та іншими матеріалами в сукупності.

Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, беручи до уваги те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, зокрема, за вчинення корисливих злочинів проти власності, що вказує на схильність підозрюваного до злочинної діяльності, не працює, тобто не має постійного джерела прибутку, а також враховуючи той факт, що підозрюваний з місця вчинення кримінального правопорушення зник, слідчий суддя приходить до переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1, ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Враховуючи також те, що підозрюваному відомі особи потерпілого та свідків, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на потерпілого та свідків даного кримінального провадження, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Таким чином, на підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, а відповідний запобіжний захід достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Бєлозорової Н.К., яке погоджене прокурором Одеської місцевої прокуратури № 1 Левицьким О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області строком на 60 (шістдесят) днів до 25.02.2019 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов'язків, передбачених КПК України в розмірі 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень.

Роз'яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО - 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_2 строком до 25.02.2019 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та/або проживає без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду;

- повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Cлідчий суддя Федулеєва Ю. О.