Ухвала суду № 79007512, 26.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________

Справа № 520/8966/18

Провадження № 2-п/520/129/18

УХВАЛА

26.12.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом

ОСОБА_3

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було задоволено. Розірвано шлюб між громадянами України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований 18 грудня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції за актовим записом № 1-77 (свідоцтво про шлюб серія І-ЖД №201979). Шлюб між громадянами України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнано припиненим у день набрання чинності цим рішенням суду.

21.09.2018року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_2 посилається на те, що він не був повідомлений про час та місце судового засідання, повісток не отримував, оскільки з 11.03.2018року поїхав працювати до Європи та повернувся лише 06.08.2018року, що позбавило його можливості надати обґрунтовані пояснення та заперечення.

Крім того, ОСОБА_2 зазначає про те, що обставини, викладені позивачкою у позовній заяві є несподіваними, і повернувшись зі службового відрядження він не мів собі уявити, що дружина без попередження звернеться до суду із позовом про розірвання шлюбу, оскільки вважав, що їх подружні стосунки можливо налагодити, надавши строк на примирення.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу заяву про перегляд заочного рішення було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.09.2018року було прийнято заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, до розгляду. Призначено заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

22.11.2018року до канцелярії суду від позивачки - ОСОБА_3 надійшов відзив на заяву, в якому позивачка просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду від 22.08.2018р. про розірвання шлюбу, оскільки зазначене рішення постановленого на захист її волевиявлення як жінки, її прав і законних інтересів як подружжя, потерпілої від насилля в сім'ї, та у повній відповідності до норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування наданого відзиву позивачка посилається на те, що підставою для подання позову було припинення шлюбних стосунків набагато раніше звернення до суду, у зв’язку з агресивною поведінкою відповідача під час перебування у шлюбі, у тому числі, яка встановлена судовим рішенням, а саме — постановою Київського районного суду м. Одеси від 30.01.2017р. у справі № 520/1056/17, від'їзд відповідача у невідомому напрямку на тривалий час без підтримання зв'язку з нею.

Також позивачка зазначає, що спільних дітей вони з відповідачем не мають, відповідач постійно вчиняв і застосовував насилля у сім'ї, знаючи що вона є інвалідом II групи, відповідач не тільки перебував на повному її утриманні, оскільки особисто не працював, а й видавав їй майже під звіт зароблені нею кошти, відповідач пішов з дому без будь-якого зв'язку з нею та розважається у компанії інших жінок.

Всі ці обставини, на думку позивачки, повністю виключають поновлення шлюбних стосунків та примирення з відповідачем.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26.11.2018року заявлений ОСОБА_3 відвід судді Петренка В.С. визнано необґрунтованим. Заяву передано до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч.1 ст. 33 ЦПК України судді, який буде вирішувати питання про відвід судді Петренка В.С.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06.12.2018року (суддя Васильків О.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого по цивільній справі №520/8966/18 – судді Петренка Володимира Сергійовича, відмовлено.

У судовому засіданні 26.12.2018року заявник - ОСОБА_2 та його представник підтримали надану заяву про перегляд заочного рішення суду, просили суд її задовольнити, заочне рішення скасувати.

У судовому засіданні 26.12.2018року позивачка - ОСОБА_3 та її представник просили суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018року по цивільній справі №520/8966/18, а рішення суду залишити без змін.

Крім того, у судовому засіданні 26.12.2018року ОСОБА_3 надала суду клопотання про постановлення окремої ухвали у відношенні адвоката ОСОБА_4 по факту порушення адвокатом ОСОБА_4 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2280 від 27.08.2012р.) моральних засад та направлення її на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області для реагування.

В обґрунтування наданого клопотання ОСОБА_3 посилається на те, що адвокат ОСОБА_4 представляє інтереси відповідача - ОСОБА_2 при розгляді вищевказаної заяви про перегляд заочного рішення.

Разом з тим, як вказує ОСОБА_3, між відповідачем ОСОБА_2 і адвокатом ОСОБА_4 встановлена наявність близьких стосунків, з огляду на що, участь адвоката ОСОБА_4, яка має особисте життя з клієнтом ОСОБА_2 і відповідачем у справі, котрий у даному провадженні наполягає на відновленні з нею подружніх стосунків, апріорі суперечить моральним засадам суспільства, і як наслідок, вимогам до професійної діяльності адвоката.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 5, 6 та ч. 11 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно. Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов'язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

Отже, суд має право, однак не зобов'язаний постановляти окрему ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ОСОБА_2 представляє адвокат ОСОБА_4.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов’язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням, у разі, якщо результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики.

Як вбачається із матеріалів справи, до Київського районного суду м. Одеси звернувся безпосередньо ОСОБА_2, який бажає переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Тобто, судовим розглядом встановлено, що результат, досягнення якого бажає ОСОБА_2 внаслідок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, та засоби його досягнення, не є протиправними та жодним чином не суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Розглянувши клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки передбачені законом підстави для постановлення окремої ухвали відсутні.

Крім того, постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов’язком.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, з урахуванням того, що підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч.1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У поданій заяві не міститься жодного посилання на докази, які б на думку суду мали б суттєве значення для вирішення даної справи.

Суд приймає до уваги, що з 11.03.2018року по 06.08.2018року ОСОБА_2 перебував за кордоном, що підтверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон, та не мав об’єктивної можливості отримати судові відправлення 20.07.2018року та 02.08.2018року, що свідчить про поважність причин неприбуття відповідача у судові засідання.

Разом з тим, суд зазначає, що будь-яких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, окрім копії паспорту громадянина України для виїзду за кордон, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення взагалі не надано.

При цьому, суд вказує на те, що шлюб – це сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім’ї.

Добровільність шлюбу – одна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім’ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союз – сім’ю – шлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

За ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Чинне законодавство України забороняє примушування до шлюбу. Примушування – значить добиватися певної поведінки від особи за допомогою фізичного або психічного насильства.

Закріплені у законодавстві права дружини та чоловіка на повагу до своєї індивідуальності є засобом захисту психологічно слабшого у шлюбі від психічного диктату чи навіть агресії дружини, чоловіка або іншої особи. Воно схиляє до толерантності, терпимості у шлюбі, спрямовує кожного з них на спокійне, інтелігентне залагодження колізії індивідуальних рис характеру, життєвих звичок.

У судових засіданнях позивачка категорично заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення, вказувала на те, що поновлення шлюбних стосунків неможливо, на примирення вона не згодна.

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що примирення між сторонами неможливо, а доказів про можливість ухвалити інше рішення, ніж те, що було вже ухвалено судом, відповідачем надано не було.

Враховуючи викладене, оскільки підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч.1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 серпня 2018 року по цивільній справі №520/8966/18 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали складено 28.12.2018року.

Суддя Петренко В. С.