Рішення № 79007342, 26.12.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________ справа № 520/3258/18

провадження № 2/520/4156/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар– Молодов В.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 520/3258/18 за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВ «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1, третя особа – ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 Прокуратури Одеської області про скасування арешту з заставного майна,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2018 року позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» пред’явив позов до ОСОБА_3, Прокуратури Київського району м. Одеси про зняття арешту та просив скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_3(ІПН 29990017489), що знаходиться в іпотеці ПАТ «Укрсоцбанк», а саме: земельної ділянки, площею 0,0430, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Офіцерська, 9/7, кадастровий номер 5110136900:41:020:0037, накладений Прокуратурою Київського району м. Одеси постановою від 13.04.2009 р.

При усуненні недоліків позовної заяви по ухвалі суду від 10.04.2018 року, позивач визначився із даними відповідачів, та зважаючи на зміну прізвища відповідача ОСОБА_3 після укладення шлюбу на ОСОБА_1, першим відповідачем зазначив ОСОБА_1, а другим - ОСОБА_2 місцеву прокуратуру № 1 Одеської області, замість Прокуратури Київського району м. Одеси. У наданих уточненнях до позовної заяви зміст позовних вимог змінено не було.

Ухвалою від 07.05.2018 року суд прийняв до розгляду позовну заяву ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 місцевої прокуратури № 1 Одеської області (Прокуратури Київського району м. Одеси) про зняття арешту з заставного майна та відкрив провадження у цивільній справі № 520/3258/18. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Цією ж ухвалою учасникам справи було встановлено строк вчинення процесуальних дій, якій в наступному продовжено ухвалою суду від 08.06.2018 року.

У встановлений строк відповідачем ОСОБА_2 місцевою прокуратурою № 1 Одеської області було надано відзив на позов.

Ухвалою суду від 07.11.2018 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача ОСОБА_2 місцеву прокуратуру № 1 Одеської області на ОСОБА_4 Одеської області, а заміненого відповідача визначено третьою особою.

Відповідач ОСОБА_4 Одеської області надав відзив на позов.

З боку відповідача ОСОБА_1 будь-яких заяв з процесуальних питань чи по суті справи до суду не надходило.

Після одержання витребуваних доказів та до огляду – матеріалів кримінального справи № 56200900043, суд, у відповідності до ухвали від 05.12.2018 року, перейшов до розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач підставами звернення до суду у позовній заяві зазначив неможливість виконання рішення суду, за яким було звернуто стягнення на іпотечне майно, у зв’язку із безпідставним перебуванням цього майна під арештом. Як стало відомо ПАТ «Укрсоцбанк» з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме і майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного, реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Прокуратурою Київського району м. Одеси постановою від 13.04.2009 р. було накладено арешт на іпотечне майно. Позивач зазначає, що договір іпотеки є прямим доказом того, що ПАТ «Укрсоцбанк» має виключне та першочергове, пріоритетне право на звернення стягнення на заставне майно. Втім, наявні обстави стосовно накладення Прокуратурою Київського району м. Одеси арешту на вищезазначене майно порушують права та інтереси ПАТ «Укрсоцбанк» як іпотеко держателя. Договір іпотеки діє до моменту припинення основного зобов’язання, тобто кредитного договору.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надано Інформаційну довідку № 112819898 від 05.02.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, копію статуту Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», копії договору іпотеки від 30.03.2008 року та витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 17486200, копію заочного рішення Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 520/4110/16-ц, копію архівної довідки ОСОБА_2 державного нотаріального архіву від 27.09.2018 року, копію постанови слідчого прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_5 від 13.04.2009 року про накладення арешту на майно звинуваченої ОСОБА_3 по кримінальній справі № НОМЕР_1.

З метою усунення перешкод у здійсненні своїх прав позивач пред’явив позов до боржника та ініціатора арешту з вимогами скасувати накладений арешт.

У відзиві, поданому ОСОБА_2 місцевою прокуратурою № 1 Прокуратури Одеської області до зміни її процесуального статусу з відповідача на третю особу, відповідач не визнав пред’явлений до нього позов, вказавши, що з 15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-УІІ. Статтею 7 Закону «Про прокуратуру» визначено, що систему прокуратури України становлять: 1) Генеральна прокуратура України; 2) регіональні прокуратури; 3) місцеві прокуратури; 4) військові прокуратури; 5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Частиною 1 ст.12 Закону «Про прокуратуру», передбачено, що у системі прокуратури України діють місцеві прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається в Додатку до цього Закону. В Додатку до Закону «Про прокуратуру» визначено перелік і територіальна юрисдикція місцевих та військових прокуратур. У вказаному переліку в розділі «Одеська область» зазначено серед місцевих прокуратур - ОСОБА_2 місцеву прокуратуру №1 з територіальною юрисдикцією Київського району міста Одеси. На підставі викладеного, ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 є правонаступником прокуратурі Київського району м. Одеси. Разом з тим, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства Юстиції України, ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 як юридична особа не зареєстрована. На підставі викладеного, ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 не може бути стороною, а саме відповідачем за цим позовом, так як згідно ст. 48 ЦПК України у цивільному процесі позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В статусі третьої особи ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 Прокуратури Одеської області правом надати пояснення не скористалася.

Новозалучений відповідач ОСОБА_4 Одеської області відізвалася на позов, та надала відзив, у якому також не визнала позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» з наведених у відзиві підстав.

Відповідач ОСОБА_1 за весь час провадження у справі будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань до суду не подавала.

При досліджені письмових доказів та за оглянутими матеріалами цивільної справи № 520/4110/16-ц (головуючий – Калініченко Л.В.) й кримінальної справи № 1-677/2009, судом встановлено, що 13.03.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №665/Ф03.10/42, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 188198,00 доларів США, зі сплатою 13% річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в додатку №1 до цього договору, що є його невід’ємною частиною, та з кінцевим терміном повернення заборгованості по кредиту до 12 березня 2018 року (включно), на умовах, визначених цим договором. Кредит надавався позичальнику на купівлю земельної ділянки.

В якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов’язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, комісій, можливої неустойки (пені, штрафу), а також інших витрат щодо задоволення вимог кредитора за договором, кредитор уклав в день укладення цього договору з позичальником іпотечний договір.

За умовами іпотечного договору, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання іпотекодавцем зобов’язань за договором кредиту №665/Ф03.10/42 від 13 березня 2008 року, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем, наступне нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця в майбутньому після одержання державного акту на право власності на земельну ділянку, а саме: земельну ділянку, площею 0,0430 га, кадастровий номер 5110136900:41:020:0037, цільове призначення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва, розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, 9/7, та придбана іпотекодавцем за договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_6, 13 березня 2008 року за реєстровим номером 535, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 13 березня 2008 року за № 2754489.

У п.п. 4.1., 4.6., 4.6.1., 4.7. договору іпотеки від 13.03.2008 року передбачалось, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов’язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду. У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, реалізація предмета іпотеки здійснюється у спосіб, зазначений у відповідному рішенні суду.

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» у статут Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» були внесені зміни, відповідно до яких нове повне найменування Банку стало: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК».

Невиконання ОСОБА_3 зобов’язань по вищезазначеним договорам, зумовило звернення ПАТ «Укрсоцбанк» до Київського районного суду м. Одеси із відповідним позовом, за результатами розгляду якого 20 червня 2017 року суд ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 520/4110/16-ц. Суд вирішив: в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 665-Ф03.10/42 від 13 березня 2008 року у розмірі 13783978 (тринадцять мільйонів сімсот вісімдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят вісім) гривень 57 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13 березня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 543, а саме: земельну ділянку, площею 0,0430 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, 9/7, та належить ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, встановивши ціну на рівні, не нижчому за 1039443 (один мільйон тридцять дев’ять тисяч чотириста сорок три) гривень 00 копійок.

Вказане заочне рішення не переглядалось. В матеріалах цивільної справи № 520/4110/16-ц відсутні докази одержання цього рішення відповідачем. У інформаційно-правовій електронній базі Єдиного державного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua) відмітка про дату набрання законної сили рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2017 року у цивільній справі № 520/4110/16-ц станом на час розгляду цивільної справи № 520/3258/18 – відсутня.

Утім, метою скасування арешту позивач зазначає необхідність виконати це рішення суду шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Перешкодою для виконання рішення суду у цивільній справі № 520/4110/16-ц позивач вказує обтяження іпотечного майна арештом за постановою слідчого прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_5 від 13.04.2009 року у кримінальній справі № НОМЕР_1.

При огляді матеріалів кримінальної справи № НОМЕР_1 судом встановлено, що 23.03.2009 року слідчим прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_7, було винесено постанову про порушення кримінальної справи у відношенні замдиректора ТОВ «Галанова» ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України по факту складення та видачі завідомо ложного офіційного документу.

06.04.2009 року слідчим прокурори Київського району м. Одеси ОСОБА_8 кримінальну справу № НОМЕР_1 прийнято до свого провадження, у рамках якої ним 13.04.2009 винесено постанову про накладення арешту на земельні ділянки, належні ОСОБА_3, в тому числі і іпотечну земельну ділянку, площею 0,0430 га, яка розташована за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, 9/7 (кадастровий номер: 5110136900:020:0037). Тобто земельну ділянку, за рахунок якої ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» мало часткового погасити заборгованість за кредитним договором № 665-Ф03.10/42 від 13 березня 2008 року у розмірі 13783978 (тринадцять мільйонів сімсот вісімдесят три тисячі дев’ятсот сімдесят вісім) гривень 57 копійок за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2017 року (аркуш 179 кримінальної справи № НОМЕР_1). Особи, в інтересах яких було накладено арешт в постанові не визначені.

Згідно з статтею 29 КПК України, затвердженого Законом від 28.12.60 (у редакції від 11.06.2009), при провадженні в кримінальній справі про злочин, за який може бути застосована додаткова міра покарання у вигляді конфіскації майна, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані вжити заходів до забезпечення можливої конфіскації майна обвинуваченого.

Статтею 126 цього Кодексу встановлювалось, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Державна реєстрація арешту майна ОСОБА_3 проведена Третьою одеською державною нотаріальною конторою 21.04.2009 року за реєстраційним номером 8656575, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна № 23258299 (аркуш 182 кримінальної справи № НОМЕР_1). Підставою набуття права власності ОСОБА_9 на цю земельну ділянку зазначаний договір купівлі-продажу від 13.03.2008 року.

В червні 2009 року криміналу справу у відношенні ОСОБА_9 було направлено на розгляд до Київського районного суду м. Одеси (номер справи в суді - № 1-677/2009).

Цивільний позов у кримінальній справі № 1-677/2009 не пред’являвся. Потерпілий, якому злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду – не визнавався.

Адвокат ОСОБА_3 ОСОБА_10 звертався до суду з заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_3, в тому числі і земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Одеса, вулиця Офіцерська, 9/7 (аркуш 223 кримінальної справи № 1-677/2009).

Ця заява була підтримана адвокатом у судовому засіданні 06.07.2009 року.

Розглянувши в попередньому судовому засіданні кримінальну справу № 1-677/2009 по звинуваченню ОСОБА_9 Київський районний суд м. Одеси під головуванням судді Коротаєвої Н.А. 06 липня 2009 року постановив: передати ОСОБА_3 на поруки трудового колективу СПД «Маковей»; криміналу справу по ст.ст. 366 ч. 1, 364 ч. 1 КК України у відношенні ОСОБА_3 провадженням припинити; запобіжний захід - підписку про невиїзд – відмінити.

Цією ж постановою суд скасував постанову слідчого прокуратури Київського району м. Одеси ОСОБА_8 від 13.04.2009 року про накладення арешту на майно ОСОБА_3 та постановив зняти арешт з майна, належного ОСОБА_3 на праві власності, в тому числі і з земельної ділянки площею 0,0430 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Офіцерська, 9/7 (копія постанови приєднана судом до цивільної справи № 520/3258/18).

За положеннями статті 248 чинного на той час КПК України, при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 71, 72, 8, 9, 10 і 111 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом. Копія постанови протягом трьох діб після її винесення надсилається сторонам. На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.

Оскільки ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» не було учасником кримінальної справи, вимоги цієї статті на вказану особу не розповсюджувались, і відповідно копія постанови суду у кримінальній справі № 1-677/2009 цій особі не направлялась, що в свою чергу позбавило можливості ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» завчасно привести рішення суду до виконання.

Статтею 403 чинного на той час КПК України встановлювалось, що вирок, ухвала і постанова суду, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх державних і громадських підприємств, установ і організацій, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Статтею 415 цього Кодексу обов’язок по наглядуза додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи людини, покладався на прокурора, розпорядження якого стосовно виконання вироків, ухвал і постанов суду були обов'язковими для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують.

Між тим, як встановлено при розгляді цивільної справи № 520/3258/18, прокурор розпорядження з приводу виконання постанови Київського районного суду м. Одеси від 06.07.2009 року у кримінальній справі № 1-677/2009 не виносив. Постанова в частині зняття арешту з земельної ділянки площею 0,0430 га, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Офіцерська, 9/7, до цього часу не виконана, що в свою чергу перешкоджає позивачу ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «УКРСОЦБАНК», як він зазначає, виконати рішення суду у цивільній справі № 520/4110/16-ц.

З наведеного вбачається, що у цивільні справі № 520/3258/18 позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» просить скасувати арешт, про зняття якого ще у 2009 році було постановлено судове рішення.

Відповідно до статті 124 Конституції судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення є завершальною стадією судового провадження.

Згідно з статтею 5 КПК України у чинній на цей час редакції, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Як було встановлено вище у цьому рішенні статтею 145 КПК України на час прийняття постанови Київського районного суду м. Одеси про скасування арешту з майна ОСОБА_9 обов’язок по наглядуза додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, покладався на прокурора, розпорядження якого стосовно виконання вироків, ухвал і постанов суду були обов'язковими для всіх органів і посадових осіб, які їх виконують.

На цей час статтею 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно зі статтею 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Наслідки набрання законної сили судовим рішенням, порядок виконання судових рішень у кримінальному провадженні та звернення судового рішення до виконання врегульовані статтями статями 533-535 КПК України у відповідності до яких вирок або ухвала суду, які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Судове рішення, що набрало законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання судового рішення надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок виконати судове рішення. Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України. У разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження. Органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.

Щодо порушення процесуальних строків, то за приписами статті 117 КПК України вони повинні бути поновленні за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді чи суду в разі пропуску строку із поважних причин.

Отже, проаналізувавши обставини справи та надавши їм правову оцінку, суд доходить висновку, що позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСОЦБАНК» невірно визначився із способом захисту свого права, й крім того заявив позовні вимоги про скасування арешту майна, що не передбачено у цивільному судочинстві.

Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено право особи, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» про скасування арешту майна не можуть бути задоволені оскільки в цивільному судочинстві скасування арешту з майна не передбачено, зняти арешт з майна позивач не просить, а принцип диспозитивності, у відповідності до частини першої статті 13 ЦПК України не дозволяє суду вийти за межі вимог, заявлених позивачем.

З огляду на приписи статей 15, 16 ЦК України, статей 1, 2-4, 14, 215 ЦПК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов’язковий елемент конкретного суб’єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб’єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав або майна в інших осіб.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «ОСОБА_8 проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «ОСОБА_8 проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004 , де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У викладеній редакції позовних вимог позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРСОЦБАНК» не носить ознаків ані позову про присудження чи визнання, і навіть не є перетворювальним позовом.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Ще до відкриття провадження у справі в ухвалі від 10.04.2018 року суд звертав увагу позивача на постанову № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у якій містяться роз’яснення щодо розгляду цієї категорії справ.

Утім, позивач і в уточненій позовній заяві позовні вимоги залишив не змінними.

У відповідності до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 11, 13, 259,263-265,268ЦПК України. суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволені позову ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВ «УКРСОЦБАНК» (ЄДРПОУ 00039019; місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Ковпака, 29) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_2; адреса реєстрації: м. Одеса, вул. Академіка гамалія, буд. 13; ІД 001150899, видана 31.10.2017 органом 5112), Прокуратура Одеської області (код ЄДРПОУ 03528552; місцезнаходження: 65026, м. Одеса, вул. пушкінська, 3), третя особа – ОСОБА_2 місцева прокуратура № 1 Прокуратури Одеської області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Краснова, 10, п/і 65059) про скасування арешту з майна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою складення повного судового рішення є 26 грудня 2018 року.

Суддя Літвінова І. А.