Рішення № 78994508, 29.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/452/17

Номер провадження 2/521/1962/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Лічмана Л.Г.,

при секретарі – Тимофієнко Н.М.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2017 р. ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, у якій просив визнати за ним право власності на житловий будинок, загальною площею 155,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марата, 86.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_3 вказав, що він є сином ОСОБА_5 Рідна сестра ОСОБА_5 – ОСОБА_4 є відповідачем. У ОСОБА_5 та ОСОБА_4 помер батько, після смерті якого відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме будинок по вул. Марата, 86 у м. Одесі. Будинок був у поганому технічному стані, підлягав ремонту, були проблеми з документами, а тому спадкоємцями було досягнуто домовленості відповідно до яких ОСОБА_5 відмовляється від своєї частки на користь ОСОБА_4 При цьому він зобов’язується провести капітальний ремонт будинку та його якісне покращення, послуги адвоката, що супроводжував процес визнання права власності на будинок. ОСОБА_4 зобов’язувалася в майбутньому подарувати ОСОБА_3 ? частину будинку. В обґрунтування позову ОСОБА_3 зазначив, що ним було зроблено переобладнання житлового будинку в результаті чого вартість будинку збільшено та будинок якісно покращено.

В листопаді 2016 р. позивач дізнався, що ОСОБА_4 звернулася до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про усунення перешкод в користуванні приватною власністю шляхом виселення та своєї обіцянки не дотримала.

29.08.2018 р. до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, у якій ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошові кошти у розмірі 1265467,90 грн., що еквівалентно 45114,72 доларам США, в якості відшкодування коштів, витрачених на проведення ремонту жилого будинку, розташованого у м. Одесі по вул. Марата, 86, за період з 01.01.2008 р. по 01.01.2014 р.

В обґрунтування цих позовних вимог ОСОБА_3 вказав, що вартість будівельних матеріалів, робіт, послуг тощо, витрачених на виконання будівельних робіт в житловому будинку в період з 01.01.2008 р. по 01.01.2014 р. згідно експертного висновку становить 360602 грн., що в еквіваленті до ставки НБУ на 01.01.2014 р. становить 45114,72 долари США. Враховуючи, що позивачем було зроблено переобладнання житлового будинку, в результаті чого вартість будинку значно зросла пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень. Оскільки ОСОБА_3 кошти отримував у валюті долар США, то фактично на ремонт він витрачав гроші в доларах США.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 підтримали зазначені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Представник відповідача вказала, що домовленості, про яку свідчить ОСОБА_3, не було. Наявне рішення суду, у якому ОСОБА_5 позов визнала. Будинок було побудовано у 2010 році, а не у 2008-2014 рр. У 2008 р. позивач не працював та не мав суми 60000 доларів США. Докази передання грошей від позивача ОСОБА_3 ОСОБА_6 для купівлі будівельних матеріалів та проведення ремонтних робіт у справі відсутні. Вказані правовідносини мають регулюватися положеннями про позику.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25.01.2017 р. заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марата, 86, загальною площею 155,7 кв.м., житловою площею 83,3 кв.м., право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.04.2017 р. у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20.09.2017 р. призначено по справі судову оціночно-будівельну та будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1.Яка ринкова вартість житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марата, 86 станом на 01.01.2008 року (початок виконання будівельних робіт відповідно до технічної документації і матеріалів справи )?; 2.Яка ринкова вартість житлового будинку що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марата, 86 станом на 01.01.2014 р. (після виконання будівельних робіт відповідно до технічної документації і матеріалів справи)?; 3.Яка ринкова вартість будівельних матеріалів, витрачених на виконання будівельних робіт в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Марата, 86 в період з 01.01.2008 р. по 01.01.2014 р. (відповідно до технічної документації і матеріалів справи)? Проведення експертизи доручено Приватному підприємству «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.», провадження у справі зупинено до виконання експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 06.10.2017 р. провадження у цивільний справі відновлено з метою витребування додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2017 р. клопотання представника позивача ОСОБА_7 про витребування доказів задоволено, витребувано з КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради копії матеріалів архівної справи на домоволодіння № 86, розташоване по вул. Марата у м. Одесі.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.06.2018 р. провадження у справі зупинено, вирішення питання про відвід судді Лічмана Л.Г. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 03.07.2018 р. (головуючий суддя Поліщук І.О.) у задоволенні заяви про відвід судді Лічмана Л.Г. – відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.07.2018 р. провадження у справі поновлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2018 р. провадження у справі зупинено, вирішення питання про відвід судді Лічмана Л.Г. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, який визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2018 р. (головуючий суддя Мазун І.А.) у задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Лічмана Л.Г. – відмовлено.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 28.11.2018 р. провадження у справі поновлено.

На підставі пояснень сторін, наданих, досліджених і оцінених доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_8, ОСОБА_8 (після укладення шлюбу - ОСОБА_4) О.Г., ОСОБА_5 народилися в сім’ї ОСОБА_9 (за іншими відомостями – ОСОБА_10) Федоровича та ОСОБА_11

ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5, вказані обставини визнані сторонами та встановленню не підлягають.

Забудовником спірного будинку по вул. Марата, 86 у м. Одесі є ОСОБА_9, про що свідчать розхідні накладні за 1960-ті роки, документи про його газифікацію тощо. (т. 1 а.с. 129-137)

Згідно Виписки з рішення виконавчого комітету Іллічівської районної Ради депутатів трудящих № 952 від 16.12.1977 р. про збереження домоволодіння вирішено побудоване ОСОБА_9 домоволодіння по вул. Марата, 86 зберегти без права власності, дозволити видачу домової книги і реєстрацію сім’ї. (т. 1 а.с. 139)

18.03.1978 р. помер ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 460052. (т. 1 а.с. 148)

17.04.2009 р. з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори звернулася ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 149-150)

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2010 р., яке набрало законної сили, визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування з законом після смерті ОСОБА_9, померлого 04.03.1978 р., право власності на будинок № 86 по вул. Марата у м. Одесі, що складається з: житлового будинку літ. «А», загальною площею 202,3 кв.м., літньої кухні літ. «Б», вбиральні літ. «В», душу літ. «Г», погріба з шийкою літ. «Д», 1-3 – огорожі, І – вимощення, що розташований на земельній ділянці площею 516 кв.м. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_5 позовні вимоги визнали. (т. 1 а.с. 153-154)

Вказаним рішенням встановлено, що позивачка ОСОБА_4 та відповідачки ОСОБА_8, ОСОБА_12 є доньками ОСОБА_9 Це підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та свідоцтвами про укладення шлюбу та зміну прізвищ. Їх батько – ОСОБА_9 побудував за власний рахунок будинок № 86 по вул. Марата в м. Одесі. Як вбачається з виписки рішення виконавчого комітету Іллічівської районної ради депутатів трудящих № 952 від 16.12.1977р. за ОСОБА_9 було закріплено домоволодіння № 86 по вул. Марата в м. Одесі без права власності, дозволена видача домової книги та прописка родини. Цим підтверджується, що за ОСОБА_9 було визнано право користування та володіння цим майном, його прийнято до експлуатації. За життя ОСОБА_9 не встиг оформити житловий будинок. Після його смерті відкрилась спадщина на домоволодіння № 86 по вул. Марата в м. Одесі. Згідно технічного паспорту на будинок, останній складається з житлового будинку під літ. «А», загальною площею 202,3 кв.м., а також надвірних споруд: літньої кухні під літ. «Б», площею 10,8 кв.м., вбиральні під літ. «В», площею, 1,1 кв.м., душу під літ. «Г», площею 1,3 кв.м., погребу з шийкою під літ. «Д», площею 6,5 кв.м., огорожі літ. № 1-3, площею 71,2 кв.м., вимощення І, загальною площею 47,0 кв.м. В матеріалах справи є технічний висновок щодо можливості введення в експлуатацію житлового будинку під літ. «А» та надвірних споруд по вул. Марата, 86 в м. Одесі, який був зроблений ПП «Відкриття», діючого на підставі ліцензії АБ 116332 від 07.12.2009 р. Відповідно до цих висновків технічний стан основних несучих конструкцій та огороджувальних конструктивних елементів будинку № 86 по вул. Марата в м. Одесі, а також надвірних споруд – нормальне. Крім того, будинок та надвірні споруди відповідають будівельним, санітарно-технічним та протипожежним вимогам відповідно ДБН В.2.2-15-2005, ДБН В.1.1-7, СНіП 2.01.01, СНіП 2.01.07, СНіП 2.02.01, СНіП 2.03.01, СНіП П-22, СНіП П-23, СНіП П-25. Можливий ввід в експлуатацію домоволодіння в якості індивідуального житлового будинку. Спадкоємцями на даний час є позивачка та дві відповідачки – ОСОБА_8 та ОСОБА_5. Проте, ОСОБА_5 спадщину не прийняла ні юридично, оскільки до нотаріальної контори не зверталась; ні фактично, оскільки проживає вона в Херсонській області. Крім того, ОСОБА_5 сама заявила про відмову від спадщини.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13.08.2010 р. виправлено описки в рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2010 р., якою вказано вважати загальну площу будинку під літ. «А» № 86 по вул. Марата в м. Одесі такою, що складає 155,7 кв.м.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 73873111 від 24.11.2016 р. право власності на земельну ділянку та житловий будинок (на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2010 р.) по вул. Марата, 86 у м. Одесі зареєстровано за ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 3, 29, т. 2 а.с. 16)

Згідно технічному паспорту на житловий будинок по вул. ОСОБА_13. 86 у м. Одесі, станом на 02.11.1977 р. загальна площа домоволодіння становить 62,0 кв.м., будинок одноповерховий та складається з кухні, площею 12,2 кв.м., житлової площею 17,3 кв.м., житлової площею 9,4 кв.м., ванної площею 3,6 кв.м., житлової площею 19,5 кв.м. (т. 2 а.с. 4-6)

У технічному паспорті на вказаний будинок від 29.02.2009 р. вказано, що його загальна площа становить 155,7 кв.м., будинок двоповерховий, складається з кухні 1-1 площею 11, 7 кв.м., 1-2 житлова площею 17,5 кв.м., 1-3 житлова площею 9,8 кв.м., 1-4 коридор площею 3,8 кв.м., 1-5 житлова площею 20,2 кв.м., 1-6 коридор площею 6,5 кв.м., 1-7 санвузол площею 3,0 кв.м., 1-8 коридор площею 3,9 кв.м., 1-9 санвузол площею 5,7 кв.м., 1-10 коридор площею 8,4 кв.м., 1-11 кухня площею 29,4 кв.м., 1-12 житлова площею 21,6 кв.м., 1-13 житлова площею 14,2 кв.м., загальною площею 155,7 кв.м., житловою площею 83,3 кв.м. (т. 2 а.с. 16-19)

Згідно технічному паспорту на вказаний будинок станом на 10.06.2010 р. його площа становить 202,3 кв.м. (т. 2 а.с. 11-13)

За технічним паспортом від 24.11.2011 р. площа основи забудови складає 113,1 кв.м. (т. 2 а.с. 14-15)

На фотокартках зображено будинок по вул. Марата, 86 у м. Одесі з добудованим другим поверхом. (т. 1 а.с. 64-65)

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивач ОСОБА_3 зареєстрований у спірному будинку з 06.05.2011 р.

Причиною звернення позивача ОСОБА_3 до суду є конфлікт його дружини ОСОБА_14, яка проживала у вказаному будинку та була зареєстрована разом з ОСОБА_3, з відповідачем ОСОБА_4 та звернення ОСОБА_4 до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні приватною власністю шляхом виселення.

10.01.2017 р. за заявою ОСОБА_3 внесено відомості в ЄРДР по факту звернення ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 шахрайським шляхом незаконно заволоділа його коштами, чим спричинено збиток на загальну суму 60000 доларів США. (т. 1 а.с. 120)

22.12.2016 р. ОСОБА_3 звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області. (а.с. 121-123)

Допитаний у якості свідка позивач ОСОБА_3 пояснив суду, що після смерті батька його матері ОСОБА_5 та ОСОБА_4 була домовленість, що ОСОБА_5 відмовляється від своєї частки у спадщині на користь сестри, ОСОБА_3 будує та ремонтує будинок, а відповідач дарує йому відповідну частку. Позивач проживав у будинку, у травні 2008 р. оселився у кімнаті покійної сестри ОСОБА_15, поки не добудували другий поверх. З 2003 р. працює моряком. У відповідача не було грошей для будівництва та проведення ремонтних робіт. Спадкову квартиру у м. Полтаві відповідач з чоловіком продали та поділили гроші з сестрою чоловіка відповідача по 5000 доларів США. Газ проведено окремо, світло. Водопостачання йшло через відповідача. Позивач здійснював ремонт самостійно.

Показаннями свідка ОСОБА_5, матері та сестри позивача та відповідача відповідно, посвідчено, що між нею та сестрою була домовленість щодо будинку, який вони отримали у спадок від батька. При цьому, ОСОБА_5 відмовляється від своєї частки, ОСОБА_3 здійснює ремонт будинку, а в подальшому ОСОБА_4 подарує ? його частку ОСОБА_3 Син ходив у рейси, висилав їй гроші на доларовий рахунок, які вона передавала ОСОБА_4 для будівництва. Будинок був у поганому стані. Гроші, які мала ОСОБА_4, були витрачені на купівлю машини. Син заробляв достатньо та висилав їй гроші.

Сусід ОСОБА_16, допитаний у якості свідка, пояснив, що виконував у будинку будівельні роботи, з ним розраховувалися сторони, а за побудову другого поверху тільки ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_13 хрещений батько ОСОБА_3, пояснив, що у 2008 р. надавав гроші у розмірі 5000 доларів США ОСОБА_3 для будівництва. Йому відомо про домовленість між сестрами та відмову ОСОБА_5 від своєї частки на користь сестри.

З показань свідка ОСОБА_17, родички ОСОБА_4, видно, що ОСОБА_4 будувала будинок, у них були гроші. Чоловік ОСОБА_4 отримав спадщину і вони продали будинок, працювали. Чи приймав участь ОСОБА_3 у будівництві їй не відомо.

Свідок ОСОБА_18, знайома ОСОБА_3, пояснила, що будівництвом займалась ОСОБА_4, робила ремонти, закуповувала будівельні матеріали. Ольга та її чоловік працювали, про домовленість щодо дарування частки не знає.

Показаннями свідка ОСОБА_19, двоюрідного брата ОСОБА_3, видно, що йому невідомо, що ОСОБА_3 вкладав гроші у будівництво. Знав, що ОСОБА_4 збирається віддати частину свого будинку на яких умовах йому невідомо. Підвозив ОСОБА_4 на будівельний ринок.

Відповідно до висновку судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи № 013/2018 р. від 10.04.2018 р., виконаного ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» будинок по вул. Марата, 86 у м. Одесі знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 До складу частини житлового будинку літ. «А», який знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_3, входить 83,1 кв.м., вхід у який здійснюється з правої бокової частини будинку через вхідні двері. Площа приміщень житлового будинку літ. «А», які знаходяться в фактичному користуванні ОСОБА_4 складає 72,6 кв.м., вхід здійснюється з лівої бокової частини будинку через вхідні двері та з право частини будинку через вхідні двері.

Вказаним висновком встановлено, що ймовірна ринкова вартість житлового будинку, розташованого по вул. ОСОБА_13 в. м. Одесі станом на 01.01.2008 р. (початок виконання будівельних робіт) становить 187860 грн., що еквівалентно 37200 доларам США (курс НБУ 5,05 грн.), а станом на 01.01.2014 р. (після виконання будівельних робіт) 838756 грн., що еквівалентно 104976 доларам США (курс 7,99 грн.). При цьому експертом застосовано порівняльний підхід визначення ринкової вартості будинку. Крім того, у зв’язку з тим, що на момент огляду всі конструктивні елементи житлового будинку скриті опоряджувальними покриттями, в ринковій вартості житлового будинку присутня вартість матеріалів і робіт, зазначити яка ринкова вартість тільки будівельних матеріалів експерту не надається можливим. (т. 2 а.с. 49-61)

Відповідно до висновку № 097/2018 р. від 04.06.2018 р. судової оціночно-будівельної експертизи, виконаного ПП «Одеський науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» встановлено, що вартість житлового будинку, розташованого по вул. Марата, 86 у м. Одесі, визначена на підставі вартості одиничного показника зі Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об’єктів-аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, затвердженого наказом Фонду державного майна України, Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 23.12.2004 р. № 2929/227, станом на 01.01.2008 р. становить 25468 грн., а станом на 01.01.2014 р. становить 386070 грн. Таким чином, експертом зроблено висновок, що вартість будівельних матеріалів, робіт, послуг, тощо, витрачених на виконання будівельних робіт в житловому будинку в період з 01.01.2008 р. по 01.01.2014 р., становить 360602 грн. (т. 2 а.с. 154-161)

Цим експертним дослідженням фактично вказану вартість витрачених будівельних матеріалів визначено шляхом різниці у ринковій вартості житлового будинку, що безпосередньо вказано експертом у мотивувальній частині експертного висновку, а не за будівельні матеріали.

На замовлення ОСОБА_4 надано висновок № 10-08/18 будівельно- технічного дослідження від 10.08.2018 р., яким встановлено, що ринкова вартість житлового будинку по вул. Марата, 86 у м. Одесі станом на 23.09.2010 р. (реєстрація нерухомого майна) без врахування вартості земельної ділянки складає 90773 долара США або 718014 грн. (курс НБУ 7,91 грн.). (т. 2 а.с. 124-133)

Суд критично оцінює вказане експертне дослідження експерта ОСОБА_10, оскільки згідно інформації з Реєстру атестованих судових експертів, свідоцтво ОСОБА_20 недійсне. Крім того, дослідження експерта ОСОБА_10 недостатньо обґрунтоване. На відміну від експерта ОСОБА_21, ОСОБА_10 не попереджався судом про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Різниця у визначенні ринкової вартості житлового будинку по вул. Марата, 86 у м. Одесі судовим експертом ОСОБА_21 у висновку № 013/2018 р. від 10.04.2018 р. та висновку № 097/2018 р. від 04.06.2018 р., пояснюється різними підходами до визначення його вартості.

Судом встановлено також, що під час будівництва ОСОБА_3 працював моряком закордонного плавання і отримував значні кошти в доларах США, які перераховував на рахунок матері ОСОБА_22, відкритий у Приватбанку. ОСОБА_5 отримувала грошові кошти з 2008 р. по 2010 р. в сумі біля 60000 доларів США, більша частина з яких була витрачена на будівництво спірної частини будинку. (т. 1 а.с. 89-94)

ОСОБА_3 надані суду копії накладних, квитанцій, товарних чеків про придбання будівельних матеріалів за 2006, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, а також рукописні підрахунки сплати за роботи з будівництва. (т. 1 а.с. 66-80, 81-88) При цьому, деякі квитанції містять відомості, що замовником (покупцем) значиться саме відповідач ОСОБА_4. О.Г.

З аркушу справи 82 на звороті наявні записи про витрати на придбання будівельних матеріалів, та оплату будівельних робіт зроблені ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_4. О.Г. зазначала про чисельні розрахунки в доларах США. Ці записи були звітом ОСОБА_4 перед ОСОБА_3 за витрачені нею гроші, в тому числі долари США, які вона отримувала протягом 2008-2010 років від рідної сестри ОСОБА_5

Вказані письмові докази у сукупності з іншими, вказаними в рішенні доказами, безперечно підтверджують взаємовідносини, які склалися між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 щодо прибудови. Між ними існували близькі родинні відносини і ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_3 прибудувати фактично відокремлену квартиру, в яку були окремо заведені ОСОБА_3 електропостачання, газопостачання. Тим самим пояснюються показання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 і ОСОБА_19 про участь ОСОБА_4 у будівництві спірної частини житлового будинку та наявність квитанцій на ім’я ОСОБА_4

На переконання суду, ОСОБА_4 з чоловіком ОСОБА_23 проживали у вказаному будинку на площі у розмірі 72,6 кв.м., яка є достатньою для комфортного проживання двох осіб, з урахуванням того, що у них не було дітей. У них не було необхідності розширення житлової площі, тим більше прибудови іншої частини будинку з облаштуванням окремого входу, другої кухні, санвузлу, тощо.

Надання ОСОБА_4 заяви, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_24, є фактично запереченням (відзивом) на позовну заяву. Факти, викладені у заяві нотаріусом не перевірялись та можуть оцінюватись судом як пояснення по справі.

Заява ОСОБА_8, сестри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що її сестра ОСОБА_4 з чоловіком здійснювали ремонт та будівництво будинку спростовується іншими доказами зазначеними у рішенні суду.

Стороною відповідача наданий договір купівлі-продажу від 15.06.2006 р. квартири у м. Полтаві, укладений між ОСОБА_25 та ОСОБА_26 В заяві ОСОБА_25 від 16.11.2018 р. вказується, що вона повернула у 2006 році борг брату ОСОБА_23 у розмірі, еквівалентному 17000 доларам США. Лише ОСОБА_25 була власником квартири у м. Полтаві і відповідно продавцем. Наявність боргу не підтверджено документально. Її заява від 16.11.2018 р. була зроблена в зв’язку з розглядом цієї справи.

ОСОБА_8 і ОСОБА_25 не допитувались в якості свідків у зв’язку з відсутністю відповідного клопотання зі сторони ОСОБА_4

З трудових книжок ОСОБА_4 та ОСОБА_23 видно, що вони працювали з 2000 року відповідно на посадах оператора зв’язку або диспетчерської служби та слюсарем. Відомостей про їхні доходи суду не надані. Отже стороною відповідача не доведено, що спірна частина будинку була побудована за їх кошти.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21.04.2010 р., в якому є посилання на технічний висновок щодо можливості введення в експлуатацію житлового будинку під літ. «А» та надвірних споруд по вул. Марата, 86 в м. Одесі, свідчить лише про те, що будівництво було в основному закінчено на кінець 2009 року. На той час фасад будинку не мав штукатурки, не був пофарбованим, не було тротуарного мощення, нового паркану, тощо.

Таким чином, суд робить висновок про те, що будівництво житлового будинку здійснювалось ОСОБА_3 на його особисті кошти.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 390 ЦК України добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Застосування зазначених норм матеріального права суттєво різниться залежно від визначення підстав та сум, які підлягають відшкодуванню. Зокрема за положеннями частини третьої підлягають відшкодуванню фактичні витрати, здійснені добросовісним або недобросовісним набувачем, які необхідно було зробити задля збереження майна або на його утримання з часу, коли власнику належало право зокрема на повернення майную

На відміну від норми частини третьої статті 390 ЦК України, за положеннями частини четвертої цієї статті добросовісному набувачу або володільцю належить право отримати відокремлювані поліпшення майна або право на відшкодування невідокремлюваних поліпшень пропорційно збільшенню вартості майна унаслідок цих поліпшень.

Оскільки позивач та відповідач домовилися про будівництво позивачем спірної частини будинку, а потім про проживання його з сім’єю в будинку, позивач є добросовісним володільцем.

Однак, визначаючи суму відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на підставі частини четвертої статті 390 ЦК України виходив з суми, на яку збільшилась вартість будинку.

Встановлюючи право добросовісного володільця на відшкодування здійснених ним витрат у сумі, на яку збільшилась вартість майна, суд дослідив питання, що проведені в будинку ремонтні роботи забезпечили приріст ринкової вартості будинку.

Згідно № 097/2018 р. від 04.06.2018 р. станом на 01.01.2014 р. (після виконання будівельних робіт) ринкова вартість будинку збільшилась на 360602 грн. що еквівалентно 45 114, 72 доларам США. (курс НБУ 7,9930 грн. за 1 долар США), що станом на 20.12.2018 р. (за курсом НБУ 27,717 грн. за 1 долар США) відповідає 1250444 грн. 69 коп.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд керувався таким.

Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції яка була чинною на дату звернення з позовною заявою, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2017 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1600 гривень.

На підставі зазначеного, при поданні позовної заяви ОСОБА_3 сплачено судовий збір за позовну заяву майнового характеру у розмірі 2000 грн., з подальшою доплатою попередньо встановленої судом суми судового збору у розмірі 4890 грн. 00 коп., а всього 6890 грн. 00 коп. (2000+4890). Згідно рахунка № 9 від 05.03.2018 р. та квитанції від 19.03.2018 р. № 42 позивачем сплачено 7000 грн. 00 коп. ПП «Одеськой науково-дослідницький центр експертних досліджень ім. Скибінського С.С.» за виконання експертизи. Таким чином, судові витрати ОСОБА_3 становлять 13 890 грн. 00 коп. (6890+7000). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 ЦПК України суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов’язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Зважаючи на те, що ціна позову визначена в результаті розгляду справи перевищує максимально можливий розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, що не може становити більше 8000 грн. 00 коп. (1600 х 5), суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 різницю між сплаченим ОСОБА_3 та фактичним судовим збором у розмірі 1110 грн. 00 коп. (8000 - 6890) в дохід держави, з врахуванням ставок судового збору, встановлених на дату подання позовної заяви.

За таких обставин суд вважає, що позовна заява ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76-82, 133-134, 141, 263-265 ЦПК України, -

С У Д

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_1), - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 1 250 444 гривні 69 копійок, що еквівалентно 45 114, 72 доларам США.

Стягнути з ОСОБА_4 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_2) на користь ОСОБА_3 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 6 890 гривень 00 копійок, а також витрати на проведення експертизи в розмірі 7 000 гривень 00 копійок, а всього 13 890 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 (м. Одеса, вул. Марата, 86, РНОКПП НОМЕР_2) в дохід держави судовий збір у розмірі 1110 гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, тобто з 29 грудня 2018 року.

С У Д Д Я: