
Справа № 521/13123/18
Провадження № 2-а/521/296/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 грудня 2018 року місто ОСОБА_1
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Мирончук Н.В.,
при секретарі – Власової В.В.
за участі сторін:
представника позивача – ОСОБА_2
представника відповідача – ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_4 з адміністративним позовом до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначила, що 19.07.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області, було винено постанову про накладення на ОСОБА_4 штрафу на користь держави, у розмірі 1700 грн.
На думку позивача, винесення старшим державним виконавцем Мельниченко А.В. постанови про накладення штрафу на ОСОБА_4 є неправомірним та порушує її права.
У зв’язку з чим, позивач просила суд визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_5 від 19.07.2018 року про накладення штрафу в розмірі 1700 грн. на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 53056794 при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Представником Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання було надано до суду відзив на позову заяву, в якому, посилаючись на те, що між Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області та позивачем не виникло спірних правовідносин щодо оскаржуваного рішення, просив у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі.(а.с.24-27).
Старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_5 та представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, відзивів ними на позовну заяву до суду надано не було.
Представник Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, до канцелярії суду було надано додаткові пояснення по справі в яких зазначано наступне.
На виконанні у відділі з 02.11.2017 року перебувало виконавче провадження з виконання № 53056794 з примусового виконання виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого Тарутинським районним судом Одеської області про зобов'язання ОСОБА_4 не перешкоджати ТОВ «Делени» у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ «Делени», на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за №18 від 30.08.2004 року. 24.01.2018 року постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, утворено виконавчу групу, у складі - старшого державного виконавця відділу ОСОБА_5, начальника Тарутинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 та державного виконавця того ж відділу ОСОБА_6.
15.02.2018 року, згідно з актом державного виконавця Міндової Т.І., встановлено, що боржник (ОСОБА_4В.) пояснення щодо виконання рішення суду відмовилася надавати та повідомила, що земельна ділянка площею 35,91 га у неї відсутня. 19.07.2018 року старшим державним виконавцем відділу ОСОБА_5, (у зв'язку із невиконанням ОСОБА_4 рішення суду), накладено штраф у розмірі 1700 грн.
10.08.2018 року старшим державним виконавцем відділу ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не надала докази виконання рішення суду, повторно винесено постанову про накладення на неї штрафу у подвійному розмірі. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Із наведеної норми Конституції вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами влади є: - наявність відповідних, встановлених законом повноважень; - наявність встановленої законом підстави; - визначений законом спосіб (порядок) вчинення відповідних дій.
Лише наявність усіх трьох вищезазначених, встановлених Законом умов у сукупності дає можливість органу влади вчиняти певну дію. Таким чином, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вважає, що державним виконавцем правомірно та у визначений законодавством спосіб винесено постанову про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, а тому просить суд відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову.(а.с.37-41).
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у Тарутинському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеської області перебували на виконанні виконавчі провадження в АСВП № 53107808 та № 53056794 з примусового виконання виконавчих листів № 514/1547/15-ц, виданих Тарутинським районним судом Одеської області про зобов'язання ОСОБА_7 та ОСОБА_4 не перешкоджати ТОВ «Делени» у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що розташована за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ «Делени», на підставі договору оренди земельної ділянки від 11.08.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Тарутинським відділом Одеської регіональної філії центру ДЗК за №18 від 30.08.2004 року. (а.с. 43-46)
25.10.2017 року в.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції в Одеської області з питань державної виконавчої служби ОСОБА_8 «…У зв'язку зі складністю виконання виконавчих проваджень в АСВП №№ 53056794, 53107808…», була винесена постанова про передачу виконавчих проваджень до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. (а.с. 7)
02.11.2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_9 була винесена постанова про прийняття виконавчого провадження № 53056794.(а.с. 8)
З цього часу, в провадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області на примусовому виконанні (ВП № 53056794) перебував виконавчий лист № 514/1547/15-ц, виданий 01.12.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області про зобов'язання ОСОБА_4 не перешкоджати ТОВ «Делени» у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, загальною площею 35,91 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Бородинської селищної ради Тарутинського району Одеської області та знаходиться у користуванні ТОВ «Делени» на підставі договору оренди земельної ділянки.
24.01.2018 року постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, утворено виконавчу групу, у складі - старшого державного виконавця відділу ОСОБА_5, начальника Тарутинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_1 та державного виконавця того ж відділу ОСОБА_6І.(а.с. 52-53)
09.02.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, при примусовому виконанні (ВП № 53056794) було направлено доручення до територіального відділу державної виконавчої служби, яким було доручено перевірити виконання позивачкою ОСОБА_4 рішення суду, та за результатами перевірки скласти акт. (а.с.49).
На виконання вказаного доручння, 15.02.2018 року державний виконавець Міндова Т.І. склала акт, згідно до якого, боржник ОСОБА_4 пояснення щодо виконання рішення суду відмовилася надавати та повідомила, що земельна ділянка, площею 35, 91 га, у неї відсутня.(а.с.50).
Відповідно до акту від 15.02.2018 року державного виконавця Міндової Т.І., наданого Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 15.02.2018 року, ОСОБА_4 відмовилась підписати Акт.(а.с. 50)
В судовому засіданні представник позивача зазначив, що акт від 15.02.2018 року був складений без присутності ОСОБА_4
Доказів надіслання постанови від 24.01.2018 року та акту від 15.02.2018 року ОСОБА_4, відповідачем -1 та відповідачем -2, до суду надано не було.
19.07.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, при примусовому виконанні (ВП № 53056794) виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області, винено постанову про накладення на ОСОБА_4 штрафу на користь держави, у сумі 1700 грн. (а.с.54).
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 року№ 2832/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802) (далі - Інструкція) під час здійснення виконавчого провадження, виконавець приймає рішення, шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Постанова як окремий документ містить такі обов'язкові реквізити: номер виконавчого провадження; вступну частину із зазначенням: назви постанови, дати видачі постанови та місця її винесення; найменування органу державної виконавчої служби, прізвища, імені та по батькові державного виконавця, який виніс постанову або прізвища, імені та по батькові приватного виконавця, який виніс постанову, найменування виконавчого округу, в якому він здійснює діяльність; назви виконавчого документа, коли та ким виданий, резолютивної частини документа (далі - реквізити виконавчого документа); за зведеним виконавчим провадженням - прізвища, імені та по батькові боржника - фізичної особи, повного найменування боржника - юридичної особи та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене; мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову; резолютивну частину із зазначенням: прийнятого виконавцем рішення; строку і порядку оскарження постанови.
Оскаржувану постанову від 19.07.2018 року, державний виконавець мотивувала тим, що вимогою державного виконавця від 07.12.2017 року, боржника ОСОБА_4 зобов'язано виконати вимоги виконавчого документу та направити на адресу Відділу копії документів, підтверджуючих фактичне виконання. Божником вимоги виконавчого документу не виконано, докази поважності причин невиконання рішення суду, до Відділу не надано. Посилаючись на статтю 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, державний виконавець накладає на боржника штраф, згідно зі статтею 75 цього Закону, у разі невиконання вимог виконавчого документу. 19.07.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення на боржника штрафу, в сумі 1700 грн. та ОСОБА_10 надано строк для виконання вимог виконавчого документу. (а.с.54-55).
Відповідно до п. 9. Розділу І Інструкції, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом та є обов'язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.
Доказів відправлення та вручення вказаної постанови - ОСОБА_4, ні відповідачем -1, ні відповідачем -2, до суду надано не було.
Тобто, з позовної заяви, вбачається, що про вимогу старшого держаного виконавця ОСОБА_5 від 07.12.2017 року ОСОБА_4 не було відомо, а відповідачами даний факт в судовому засіданні спростовано не було, доказів надіслання такої вимоги ОСОБА_4, до суду не надано.
Також, згідно тексту оскаржуваної постанови та вимоги від 07.12.2017 року, відсутня конкретика як в цій вимозі, так і в постанові, а саме: не вказано, які конкретно документи, або їх копії потрібно було направити Позивачці на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, та які саме документи, або їх копії про фактичне виконання рішення - не перешкоджання у користуванні земельною ділянкою, вона не направила відповідачу -1 та відповідачу -2. (а.с. 47 -48)
Відповідачами з цього приводу жодних аргументів та пояснень до суду, надано не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом, заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, безперешкодно входити на земельні ділянки і оглядати їх.
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець Мельниченко А.В. не здійснила дій щодо входу на земельну ділянку та її огляду і не пересвідчилась, що ОСОБА_4 не чинить жодних перешкод у користуванні такою земельною ділянкою.
Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення.
Проте, доказів того, що державний виконавець звертався до Тарутинського районного суду Одеської області з заявою про роз'яснення рішення суду, яким чином він повинен виконати вказане рішення суду, відповідачами до суду надано не було.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що, оскільки, виконавець не звертався з заявою про роз’яснення судового рішення, то рішення Тарутинського районного суду Одеської області державному виконавцю було зрозуміле.
В судовому засіданні представник позивача, зазначив, що ОСОБА_4 була переконана, що у відповідності п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження мало бути закрите з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно виконавчого документа.
Щодо підстав винесення оскаржуваної постанови та посилання державним виконавцем на норму Закону, суд зазначає наступне.
Частина 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає можливість державним виконавцем винести постанову про накладення на боржника штрафу, лише у разі невиконання, без поважних причин боржником рішення.
Закон України «Про виконавче провадження» розмежовує рішення суду, яке зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення суду, яке зобов'язує боржника утриматись від вчинення певних дій.
Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії: «У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії та рішення про поновлення на роботі, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.».
Рішенням Тарутинського районного суду Одеської області зобов'язано ОСОБА_4 не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою, тобто зобов'язано ОСОБА_4 утриматися від вчинення певних дій, а не вчинити певні дії.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Також, статтею ст. 6 КАС України встановлено, що суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
При цьому, суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії», Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ. (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).
Також, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить обґрунтування мотивів, з яких державний виконавець дійшов до висновку, що саме "Боржником" вимоги виконавчого документу не виконано.
Також, суд зазначає, що аргументи, наведені Відповідачами щодо відсутності підстав для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, правомірність оскаржуваного рішення державного виконавця в ході судового розгляду, не була доведена.
У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 5-7, 8-9, 72-77, 90, 241-246, 250, 286 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_4 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_5, Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, – задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Одеській області ОСОБА_5 від 19.07.2018 року про накладення штрафу, в розмірі 1700 грн. на ОСОБА_4 у виконавчому провадженні № 53056794 при примусовому виконанні виконавчого листа № 514/1547/15-ц, виданого 01.12.2016 року Тарутинським районним судом Одеської області.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 286, 293, 297 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28 грудня 2018 року.
Суддя: Н.В. Мирончук
Судове рішення № 78994112, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 28.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 521/13123/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: