Ухвала суду № 78993217, 20.12.2018, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/3506/17

2-р/264/3/18

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області за головуванням судді Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Солонської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі подання Головного державного виконавця Кальміуського ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року головний державний виконавець Кальміуського ВДВС м.Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про роз’яснення рішення суду, в обґрунтування якого зазначив, що на виконанні відділу ДВС знаходиться виконавчий лист №264/3506/17 року від 28.12.2017 року, виданий Іллічівським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів її доходу щомісячно, починаючи утримання з 20.07.2017 року, довічно. За даним виконавчим листом відкрито виконавче провадження. Здійснено розрахунок заборгованості по аліментах як для непрацюючих боржників. На підставі ухвали суду державним виконавцем винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з 26.04.2018 року по 26.04.2019 рік. Вказане рішення суду для державного виконавця є не зовсім зрозумілим в частині стягнення (утримання) аліментів в розмірі 1/8 частини з усіх видів доходу щомісячно, адже боржник офіційно працевлаштований та знаходиться у декретній відпустці але не отримує дохід, тому виходячи з чого та з якого виду доходу нараховувати заборгованість по аліментах? На підставі зазначеного державний виконавець просив роз’яснити нарахування розміру заборгованості по аліментам, якщо боржник знаходиться у декретній відпустці та не отримує дохід, а також чи нараховується заборгованість по аліментам, якщо вчинення виконавчих дій зупинено з 26.04.2018 року по 26.04.2019 року з примусового виконання листа №264/3506/2017.

Справа розглядалася без виклику сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 грудня 2017 року рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів його доходу щомісячно, починаючи утримання з 20.07.2017 року, довічно, а також з ОСОБА_2 аліменти на утримання позивачки у розмірі 1/8 частини з усіх видів її доходу щомісячно, починаючи утримання з 20.07.2017 року, довічно. Рішення суду набрало законної сили та виданий виконавчий лист.

06 січня 2018 року державним виконавцем Кальміуського ВДВС міста Маріуполь ГТУЮ у Донецькій області було відкрито виконавче провадження за даним виконавчим листом. Згодом державним виконавцем було проведено щомісячний розрахунок заборгованості по аліментам ОСОБА_2, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки боржник перебуває в декретній відпустці та не отримує дохід.

06 квітня 2018 року ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області заяву ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення суду задоволено. Виконання вказаного рішення суду від 07 грудня 2017 року у справі № 264/3506/17 відстрочено в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини з усіх видів її доходу щомісячно, строком на 12 (дванадцять) місяців з моменту набрання ухвали законної сили.

На підставі даної ухвали суду 11 червня 2018 року постановою державного виконавця зупинено на один рік вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №264/3506/17.

Крім того, Постановою Апеляційного суду Донецької області від 20 червня 2018 року скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця задоволено частково. Визнано незаконними дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості по аліментам, виходячи з середньої заробітної плати працівника для даної місцевості та зобов'язано провести розрахунок заборгованості по аліментам з урахуванням відомостей про місце роботи боржника і розмір її доходу.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення його змісту.

Відповідно до статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання.

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що в заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання, і у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Крім того, у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18.12.2009 року наголошено, що відповідно до положень ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Натомість у своєму поданні державний виконавець просить роз’яснити порядок нарахування розміру аліментів щодо ОСОБА_5 в ситуації, коли боржник знаходиться у декретній відпустці та не отримує дохід, а також у випадку зупинення державним виконавцем виконавчих дій. Тобто по суті державний виконавець ставить перед судом питання не про роз’яснення змісту рішення суду або його резолютивної частини, а про подальший порядок вчинення виконавчих дій при певній життєвій ситуації боржника та способу виконання рішення за відсутністю у боржника доходу за основним місцем роботи, а також у випадку зупинення державним виконавцем виконавчого провадження, що в свою чергу не може вирішуватися судом в порядку, передбаченому ст. 271 ЦПК України.

Отже заявлене подання не стосується змісту виконавчого документа та його можливої незрозумілості, а тому не може бути предметом судового роз’яснення. Питання, яке порушує у своєму поданні державний виконавець, відноситься до моментів, пов’язаних з безпосереднім виконанням судового рішення, які вирішуються в інший передбачений цивільним процесуальним законодавством спосіб у випадку виникнення спору між сторонами виконавчого провадження чи скарг на дії чи бездіяльність виконавця.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачена можливість роз’яснення змісту виконавчого документа, а не способу (механізму) виконання виконавчого листа та правильності нарахування аліментів у різних життєвих ситуаціях, зокрема, за відсутності доходу у боржника або після зупинки виконавчого провадження державним виконавцем.

Більше того, законність та правильність нарахування аліментів у випадку із ОСОБА_5 вже була предметом розгляду її скарги в Апеляційному суді Донецької області, який встановив конкретні порушення в діях державного виконавця та зобов’язав усунути виявлені порушення шляхом розрахунку заборгованості по аліментам з урахуванням відомостей про місце роботи боржника і розмір її доходу.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що підстави для роз'яснення рішення та ухвали суду відсутні. У задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду необхідно відмовити.

Керуючись статтею 271 ЦПК України, статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

У задоволені подання Головного державного виконавця Кальміуського ВДВС міста Маріуполь Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_1 про роз’яснення рішення суду відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Повний текст ухвали буде виготовлено 03 січня 2019 року.

Суддя: ОСОБА_6