Ухвала суду № 78992340, 28.12.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/14813/18

Провадження №1-кс/219/4074/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Медінцева Н.М., за участю секретаря Волохіної Г.С., прокурора Михайлової М.Д., захисника ОСОБА_1, перекладача ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмута клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4, погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050150002841 від 17 грудня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого: 1/. 17 листопада 2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно пред’явленої підозри, підозрюваний, будучи судимим за скоєння корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. 15 грудня 2018 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись біля домоволодіння № 3 по вул. Костянтинівський, в м. Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області, побачив в руках потерпілого ОСОБА_6, якого знав особисто та з яким прийшов до вказаного домоволодіння грошові кошти, які потерпілий тримав у руці, і вирішив їх відкрито викрасти. Після чого, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний корисливий намір, спрямований на відкрите викрадення грошових коштів та обернення їх у свою власність, діючи умисно та повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, підійшов до ОСОБА_6, який тримав у руці грошові кошти в сумі 1018 грн., а саме 5 купюр номіналом по 200 грн., і 18 грн., купюрами по 10, 5, 2 та 1 гривні, та шляхом ривку своєю правою рукою висмикнув з руки потерпілого ОСОБА_6 вказані грошові кошти, і таким чином відкрито заволодів ними, після чого разом з викраденим з місця скоєння злочину зник, розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 1018 грн. Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3, обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення вказаного клопотання та просили застосувати до ОСОБА_3 більш м’який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя з урахуванням додержання принципу верховенства права, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними слідчому судді своїх доказів і у доведеності перед слідчим суддею у їх переконливості, принципу поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш м’які міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу (надалі КПК України) України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який хоча і має соціальні зв’язки, за наступних обставин.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_7 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_7 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_7 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Аналізуючи вищенаведене, той факт, що в матеріалах наданих до клопотання достатньо підстав, які підтверджують те, що до ОСОБА_3 слід застосувати винятковий запобіжний захід, а саме тримання під вартою, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, також з урахуванням діючого законодавства України, з додержанням принципу верховенства права, та з урахуванням практики Європейського суду по справі «Подвезько проти України», слідчий суддя приходить до висновку, що інший більш м’який запобіжний захід, окрім застави не може відкинути ризики вказані у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину, який раніше притягавшогося до кримінальної відповідальності, та відносно якого ще два обвинувальних акти перебувають на розгляді в Артемівському міськрайонному суді Донецької області, по одному з яких відносно ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який він порушив вчиняючи дане кримінальне правопорушення.

Також виконуючи обов’язки відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи вимоги ст. 178 КПК України, та вищенаведене, враховуючи вимоги статей 182, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за обов’язок визначити розмір застави у вигляді п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (50*1921=96050), що становить 96050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить відповідно до статті 202 частини 4 КПК України звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з роз’ясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобов’язання: 1) Прибувати за кожною вимогою до суду та органів слідства; 2) Не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу прокурора або суду; 3) Повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) Здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області ОСОБА_4, погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури ОСОБА_5, по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050150002841 від 17 грудня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – задовольнити.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, строком на 60 (шістдесят) днів до 25 лютого 2019 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача – Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 96050 (дев’яносто шість тисяч п’ятдесят) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою – звільнити ОСОБА_3 з під варти, роз’яснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну та контроль покласти на прокурора Артемівської місцевої прокуратури Донецької області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя Н.М.Медінцева