Ухвала суду № 78989202, 19.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/20059/18

Провадження № 2-з/521/330/18

У Х В А Л А

19 грудня 2018 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Мирончук Н.В.

при секретарі - Власової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, заявник вказує, що невжиття заходів забезпечення позову, вказаних в ст. 150 ЦПК України, може істотно порушити його права, а саме примусове виконання виконавчого напису, який може бути визнаним таким, що не підлягає виконанню, оскільки подання такого позову не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

У зв’язку із зазначеним, представник позивача, просить суд забезпечити позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, шляхом зупиненням стягнення, на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником, ОСОБА_1, у судовому порядку.

Суд, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши надані матеріали справи в обґрунтування зазначеної заяви, приходить до висновку про таке.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд, за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України, заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, у тому числі, щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 5 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

До розгляду заяви, заявником сплачено судовий збір за заяву про забезпечення позову.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Також, відповідно до частини другої статті 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Статтею 151 ЦПК України передбачено зміст і форма заяви.

Так, відповідно до ч. 1 п. 5, 6, 7 вказаної статті, заява про забезпечення позову повинна, зокрема, містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

З заяви про забезпечення позову вбачається, що питання щодо зустрічного забезпечення позову, представник позивача пропонує вирішити на розсуд суду.

Проте, вказаною нормою закону, законодавець пропонує саме позивачеві самостійно запропонувати суду підтвердження своєї сумлінності в питанні заявленого забезпечення позову.

Тобто, у відповідності до ч.1 ст. 151 ЦПК України, саме заявнику необхідно визначитись та зазначити пропозицію щодо зустрічного забезпечення.

При цьому, запропоноване заявником зустрічне забезпечення не є обов’язковим для суду.

Останній, вирішуючи питання про забезпечення позову, вправі або прислухатися до побажань заявника в цьому питанні, або прийняти інше рішення щодо вказаного.

З позиції представника позивача, яка викладена у заяві про забезпечення позову, відсутня в заяві про забезпечення позову пропозиція щодо зустрічного забезпечення,

Відсутні і інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що позовні вимоги заявлено про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і в заяві про забезпечення позову, заявник просить про зупинення виконання вказаного виконавчого напису.

Тобто, у заяві про забезпечення позову, заявник пропонує суду завчасно вирішити питання позовних вимог до прийняття рішення по справі.

Між тим, ч.10 ст. 150 ЦПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, при вивченні заяви, судом встановлено, що вона подана без додержання вимог ст. 151 ЦПК України.

У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі зазначеного, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа – ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повернути заявнику.

Ухвала, згідно до ст.153, 353 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Мирончук

19.12.18