Рішення № 78987576, 02.01.2019, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1451/17

Провадження № 2/288/93/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2019 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою в обґрунтування якого вказує, що ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг звернулась до банку, у зв’язку з чим підписала Заяву б/н від 14 вересня 2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 15400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

У зв’язку з порушенням зобов’язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 14 листопада 2017 року має перед банком заборгованість в розмірі 35558 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) гривень 42 копійки.

Позивач зазначає, що на даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав там інтересів Позивача.

Позивач просить, стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2012 року у розмірі 35558 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім) гривень 42 копійки та судовий збір у розмірі 1600 (одної тисячі шістсот) гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання в якому просив справу слухати за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до Судового виклику № 288/1451/17/10915/18, №288/1451/17/12073/18 розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_1 «Климчук» Т.В. була повідомлена про розгляд справи.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України, про що свідчать повідомлення про вручення судового відправлення з відміткою Укрпошти вручено особисто 19 квітня 2018 року про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі письмових доказів.

Згідно пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі 14 вересня 2012 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Анкета) укладено кредитний договір № б/н, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 15400 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Закритого акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", у зв’язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" (надалі - Банк), про що зазначено у пункті 1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".

17 липня 2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису в ЄДРПОУ 12241050038006727).

Довідкою АА № 241170 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Банківською ліцензією № 22 від 05 жовтня 2011 року, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 054809 та Статутом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передбачено, що вищевказаний банк є юридичною особою зареєстрованою в передбаченому Законом порядку.

У анкеті - заяві ОСОБА_1 вказано, що вона ознайомлена і згідна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписав.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета - заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і ОСОБА_2 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_2 з «Тарифів Банку».

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

Згідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

Згідно вимог статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1.7.11 умов та правил надання банківських послуг - договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 14 вересня 2012 року, ОСОБА_1 має перед банком заборгованість в розмірі 35558 (тридцяти п’яти тисяч п’ятсот п’ятдесяти восьми) гривень 42 копійок, яка складається з:

- тіла кредиту – 8157 гривень 72 копійок;

- нарахованих відсотків за користування кредитом – 7993 гривні 58 копійок;

- нарахованої пені – 17237 гривень 67 копійок;

- штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг -2169 гривень 45 копійок.

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню Кредиту (в тому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку.

Відповідно статей 526,527,530,1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що Позивачем застосовано до Відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді заборгованості за пенею в розмірі - 17237 гривень 67 копійок та штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг -2169 гривень 45 копійок, проте, суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з Відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору немає виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

З огляду на наведене відсутні відсутність правові підстави для стягнення з Відповідача штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі 2169 гривень 45 копійок, оскільки діючим законодавством не передбачена подвійна відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача - тіла кредиту – 8157 гривень 72 копійок; - нарахованих відсотків за користування кредитом – 7993 гривні 58 копійок;- нарахованої пені – 17237 гривень 67 копійок, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь Позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, оцінивши встановлені докази в судовому засіданні та зважаючи на те, що Відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за кредитним договором, суд вважає що позов ПАТ КБ "Приватбанк" підлягає частковому задоволенню.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Згідно з п.п. 9 п. 1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Керуючись статтями 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України; суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14 вересня 2012 року у розмірі 33388 (тридцять три тисячі триста вісімдесят вісім) гривень 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення судового збору - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) сплачений судовий збір у розмірі 1502 (одної тисячі п’ятсот двох) гривень 38 копійок.

В решті позовним вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_3