Постанова № 7897956, 10.02.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №2а-598 / 10/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

при секретарі Новосад В.М.

з участю представників:

від позивача Таряник В.О.,

від відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова до Колекстивного підприємства (надалі КП) «Містер» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України у Личаківському районі м.Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з КП «Містер» 15141 грн. 82 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 15141 грн. 82 коп. заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідача підтверджується поданими відповідачем звітами та рішеннями про застосування фінансових санкцій. Також, позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальникими та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище міркувань.

Відповідач в судове засідання не зявився, не повідомив суд про причини неявки хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору (повідомлення про вручення поштового відправлення №1656), а тому, справа розглядається у його відсутності, на підставі ч.2 ст.128 КАС України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається з Розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідачем обрано спрощену систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

В матеріалах справи наявні Розрахунки сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в рядку 8 і 9 яких визначено суму страхових внесків, які підлягають сплаті, зокрема, за вересень 2007 року 145 грн. 26 коп., за жовтень 2007 року 05 грн. 00 коп., за листопад 2007 року 0 грн. 50 коп., за грудень 2007 року 4 грн. 50 коп., за січень 2008 року 4 грн. 50 коп., за лютий 2008 року 06 грн. 00 коп., за березень 2008 року - 7 грн. 50 коп., за травень 2008 31 грн. 50 коп., за червень 2008 року 31 грн. 50 коп., за липень 2008 року 31 грн. 50 коп., за серпень 2008 року 31 грн. 50 коп., за вересень 2008 року 31 грн. 50 коп., за жовтень 2008 року 32 грн. 70 коп., за листопад 2008 року 32 грн. 70 коп., за грудень 2008 року 32 грн. 70 коп., за січень 2009 року 36 грн. 30 коп., за лютий 2009 року 67 грн. 80 коп., за березень 2009 року 36 грн. 30 коп.

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до вимог ч.8 та ч.9 ст.106 згаданого Закону, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Таким чином, позивачем було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страховальниками або органом Пенсійного фонду за №493/04/19173200 від 23.11.2007 року яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 51 грн. 93 коп. та нараховано пеню в сумі 30 грн. 59 коп.

Окрім того, відповідно до ч.2 ст.106 даного Зкону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

А тому, згідно акту перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перевірки достовірності даних, відображених у звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб від 16.11.2007 року за №180, позивачем було донараховано відповідачу 3893 грн. 76 коп. занижених страхових внесків.

Як передбачего п.4 ч.9 ст 106 цього Закону, за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Таким чином, позивачем було прийнято рішення за №494/04 від 23.11.2009 року яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 2747 грн. 84 коп.

Згідно п.3 ч.9 ст.109 зазначеного Закону, за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Таким чином, позивачем було прийнято рішення за №495/04 від 23.11.2009 року яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 7605 грн. 80 коп.

Також на підставі п.5 ч.9 ст.106 згаданого Закону, прийнято рішення №580/11/19173200 від 20.08.2009 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 170 грн. 00 коп.

За наведених обставин, суд вважає що позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства «Містер» (код ЄДРПОУ 19173200), що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Зелена,28 на користь Управління Пенсійного фонду України у Личаківськом районі м.Львові, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 116 (код ЄДРПОУ 20847514) 15141 грн. 82 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 лютого 2010 року.

Суддя В.Я.Мартинюк