Рішення № 78974606, 11.06.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26764/17

Провадження №: 2/752/3037/18

Заочне РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

18.12.2017 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 49 500, 00 грн., судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 26.09.2016 року о 10 год. 15 хв. на перехресті вулиці Козацької та вулиці Сумської в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 та 18.02.2016 року між ПрАТ «СК «Галицька» та ОСОБА_3 було укладено договір обов»язкового страхування транспортного засобу НОМЕР_7. Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2016 року у справі № 752/16278/16-ц, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, яка набрала законної сили 01.11.2016 року. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний потерпілому ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження, внаслідок чого завдано збитки, розмір яких згідно звіту № 104C/09/16 від 07.10.2016 року, становить 49 500, 00 грн. 27.09.2016 року позивач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди потерпілим ОСОБА_2, а 28.09.2016 року відповідачем ОСОБА_1 . За заявою потерпілого ОСОБА_2 від 01.11.2016 року ПрАТ «СК «Галицька» було складено Страховий акт (аварійний сертифікат) про наслідки дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди № ГС000002922-01м/ згідно з заявою на виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 24.01.2017 року затверджено розрахунок на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, пов»язану з пошкодженням транспортного засобу "Mercedes-Benz ML350", д.н.з. НОМЕР_4, а 24.01.2017 року ПрАТ «СК «Галицька» було виплачено суму страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 49 500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.01.2017 року № 6456.

У зв'язку із вказаними обставинами ПрАТ «СК «Галицька» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 500, 00 грн. з тих підстав, що останній на момент дорожньо-транспортної пригоди яка визнана страховим випадком керував забезпеченим транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_5, належним на праві власності ОСОБА_3, без права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Провадження у справі відкрито 12.01.2018 року, вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання,однак надіслана судова пловістка за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача повернута до суду з відміткою відділу зв»язку про закінчення встановленого строку зберігання, що за правилами ст. 131 ЦПК України є підставою для висновку про належне повідомлдення сторони.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 26.09.2016 року о 10 год. 15 хв. на перехресті вулиці Козацької та вулиці Сумської в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 (а.с. 14).

Транспортний засіб марки "Mercedes-Benz ML350", д.н.з. НОМЕР_4 належить ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засабу серії НОМЕР_9 (а.с. 11).

18.02.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька» та ОСОБА_3 було укладено договір обов»язкового страхування транспортного засобу НОМЕР_7. Відповідно до договору було застраховано автомобіль НОМЕР_1., лімітвідповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого 50 000, 00 грн., франшиза становить 500, 00 грн. (а.с. 7).

Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19.10.2016 року у справі № 752/16278/16-ц, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, постанова набрала законної сили 01.11.2016 року (а.с. 17).

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний потерпілому автомобіль отримав механічні пошкодження, а потерпілому, як власнику транспортного засобу, завдано збитки, розмір яких згідно звіту № 104C/09/16 від 07.10.2016 року, становить 49 500, 00 грн. (а.с. 20-29).

27.09.2016 року позивач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 8), 28.09.2016 року позивач був повідомлений про настання дорожньо-транспортної пригоди відповідачем ОСОБА_1 (а.с. 12) та 01.11.2016 року позивачу було подано заяву про виплату суми страхового відшкодування від потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 32-33).

Начальником відділу виплат Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» ОСОБА_4 було складено Страховий акт (аварійний сертифікат) про наслідки дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди № ГС000002922-01м/ згідно з заявою на виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 (а.с. 30).

24.01.2017 року Президентом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» ОСОБА_7 було затверджено Розрахунок на виплату страхового відшкодування по страхуванню цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за шкоду, пов»язану з пошкодженням транспортного засобу "Mercedes-Benz ML350", д.н.з. НОМЕР_4, що належить ОСОБА_2 (а.с. 31).

24.01.2017 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Галицька» було виплачено суму страхового відшкодування ОСОБА_2 у розмірі 49 500, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 24.01.2017 року № 6456 (а.с. 35).

Відповідно до правил 6 ст. 82 ЦПК наявність винних дій водія ОСОБА_1ОСОБА_5 у настанні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 21.09.2016 року, є доведеною, та не підлягає доказуванню.

Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов»язок власників транспортних засобів застрахувати свою відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.3 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Статтею 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв»язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов»язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно п. 4. Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов»язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобов'язаннями позовна давність для звернення до суду встановлюється тривалістю в три роки та починається від дня виконання основного зобов'язання (в даному випадку з моменту виплати суми страхового відшкодування).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 у порядку регресу сплаченого страхового відшкодування власнику пошкодженого з вини відповідача транспортного засобу - автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_2, позивач посилається на те, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем керував забезпеченим транспортним засобом - автомобілем НОМЕР_5, належним на праві власності ОСОБА_3, без права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до правил ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик, після виплати страхового відшкодування, має право подавати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорі.

За даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №266047, що була прийнята 26.09.2016 року інспектором патрульної поліції УПП в м. Києві ДПП 1р.4б. лейтенантом ОСОБА_6, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_3, 26.09.2016 року о 10 год.15 хв. в м. Києві на перехресті пров. Козацького та вул. Сумській водій ОСОБА_1 потрапив у ДТП з автомобілем р.н.з. НОМЕР_4, не мав посвідчення водія категорії «В», чим орушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (а.с.15).

Наразі, зазначені позивачем підстави та надані докази на їх підтвердження є підставою для задоволення заявленого ПрАТ СК «Галицька» позову до ОСОБА_1 щодо відшкодування у порядку регресу витрат пов»язаних із виплатою страхового відшкодування власнику транспортного засобу, що був пошкоджений з вини відповідача, який на момент дорожньо-транспортної пригоди керував забезпеченим у позивача транспортним засобом без права керування транспортним засобом відповідної категорії.

За інформацією позивача, на день звернення до суду з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, відповідачем відшкодування не сплачено.

Позивач просить суд стягнути з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 49 500, 00 грн., судовий збір у розмірі 1 600, 00 грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування є обґрунтованими, доведеними і підлягають задоволенню.

З огляду на висновки суду про задоволення заявлених позивачем позовних вимог, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача ОСОБА_1 у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України у розмірі, який передбачений Законом України «Про судовий збір» за вимоги, що були предметом вирішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 38 Закону України « Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22,1166,1172,1188,1191 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 265,266, 273, 280, 281 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6, останнє відоме місце проживання: 03022, місто Київ, вулиця Ломоносова, будинок 67, гуртожиток) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Галицька» (код ЄДРПОУ 22186790) відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 49 500 (сорок дев»ять тисяч п»ятсот) гривень 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600, 00 (одна тисяча шістсот) гривень, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 51 100 (п»ятдесят одна тисяча сто) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського Апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 листопада 2018 року.

Суддя К.Г. Плахотнюк