Постанова № 7897450, 09.11.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009р. Справа № 2а-5097/09/0870

За позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, 69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12.

до: фізичної особи підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

пр о стягнення 187, 51 грн.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Ємельянової Г.В.

за участі представників сторін:

від позивача - Єфименко Д.В. (довіреність № 08-004 від 05.01.2009р.)

від відповідача не прибув

10.09.2009р. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (надалі позивач) до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (надалі відповідач) про стягнення з останнього заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 187, 51 грн.

11.09.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-5097/09/0870 та призначено її до розгляду на 19.10.2009р. У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 128 КАС України, розгляд справи відкладався до 09.11.09р.

У судовому засідання 09.11.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові і просить їх задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позову посилається на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що фізична особа підприємець ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків, яка виникла при видачі заробітної плати та станом на 01.04.2009р. складає 187, 51 грн.

Оскільки до теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 187, 51 грн. заборгованості по страховим внескам на свою користь.

Відповідач належним чином сповіщений про день і час розгляду справи, у судові засідання 19.10.2009р. та 09.11.2009р. не прибув. Копії ухвали про відкриття провадження та про відкладення розгляду справи разом з позовною заявою та доданими до неї документами, повернулись на адресу суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст.93 Цивільного кодексу України в редакції Закону №2452-IV від 03.03.2005 року.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача, суд бере до уваги те, що відповідач не надав суду відомостей про зміну свого місця знаходження (перебування).

До повноважень судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09.11.2009р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник страхових внесків на обовязкове соціальне страхування у Шевченківській районній виконавчій дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 230090003749 від 23.05.2007 року, та має найману робочу силу.

Як свідчать матеріали справи, докази, що надані позивачем, у відповідача виникла заборгованість внаслідок несплати страхових внесків при видачі заробітної плати працівникам підприємства, яка складає 187, 51 грн.

Зважаючи на несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку, на підставі ст. 27 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам у розмірі 187, 51 грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані представником позивача докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку із втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності, вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, повязаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених у Законі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відповідач у справі зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності, та відповідно до положень Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування “ та п. 3.1.1 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, страхувальник повинен нараховувати 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, 0,5 % від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких нижче прожиткового мінімуму (включно) та 1 % від суми оплати праці найманих працівників, заробітна плата яких вище прожиткового мінімуму.

У відповідності з приписами ст. 23 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, страхувальники-роботодавці перераховують страхові внески у встановлених розмірах шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 27 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” страхувальник зобовязаний нараховувати та сплачувати страхові внески в повному обсязі в установлені строки. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Несплачені в цей строк внески вважаються недоїмкою.

Статтею 30 вказаного вище Закону передбачено, що страхувальники несуть відповідальність за несвоєчасність та неповну сплату страхових внесків, в тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 % суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня коли страхувальника було взято на облік. Пеня обчислюється виходячи з 120 % облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафу) за весь її строк.

Як свідчать матеріали справи, прострочена заборгованість виникла у відповідача внаслідок несплати узгоджених сум податкових зобовязань у встановлені терміни.

Вказаний факт також підтверджується Звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за І півріччя 2009р.,

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 27 вищезгаданого Закону, страхувальник зобовязаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати страхові внески.

У відповідності до ч. 2 ст. 30 цього Закону передбачено, що не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені і фінансових санкцій, передбачених цієї статтею, не застосовується.

На підставі викладеного, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості), суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 187, 51 грн. є обґрунтованими та підтвердженими документальними доказами.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, враховуючі, що відповідач не заперечив проти позову, у судове засідання не прибув, витребувані судом документи не надав, суд вважає позовні вимоги Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції щодо стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості доведеними, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки на час розгляду справи в суді відповідачем не надано доказів сплати заборгованості, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є законними та підтвердженими зібраними у справі доказами.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 187, 51 грн. , задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ДРФО НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 187,51 грн (сто вісімдесят сім грн.) 51 коп. на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (р/р 37179200900001 в ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20485413). Видати виконавчий лист.

П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 04.01.2010 р.

Суддя О.М. Нечипуренко