Постанова № 78974389, 26.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/1530/18 Справа № 710/1257/18 Головуючий по 1 інстанції Побережна Н. П. Категорія:ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2018 р. м. Черкаси

Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року щодо

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 іпн - НОМЕР_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в :

Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Прийнято рішення про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави судового збору в сумі 352, 40 грн.

З постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_4 25.08.2018 о 00 год. 45 хв. в с. Лебедин по вул. Орлова керував автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції від 06.11.2018, як незаконної, такої, що не ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи та просить закрити провадження щодо нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушеннями вимог КУпАП, а прилад Драгер, за допомогою якого визначався стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_4 є не сертифікованим.

Звертає увагу на те, що постанова місцевого суду винесена без повного з'ясування всіх фактичних обставин справи, а в основу доведеності вини ОСОБА_4 покладено недостовірні докази, що суперечить вимогам закону.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про місце, день та час слухання справи. Від захисника ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

За таких обстави, у відповідності до вимог ч.6 ст. 294 КУпАП, вважаю, що неявка ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Перевіривши матеріали справи і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшають і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.254-256 КУпАП.

Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.

Не зважаючи на позицію захисника ОСОБА_3, викладену в її апеляційній скарзі, про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення, його вина підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами.

Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 386245 від 25.08.2018, ОСОБА_4 25.08.2018 о 00 год. 45 хв. в с. Лебедин по вул. Орлова керував автомобілем НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до даних тесту № 3900, проведеного відносно ОСОБА_4 - результат позитивний 2,53 ‰.

Крім того, згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав повністю, пояснив, що дійсно вживав того дня алкогольні напої та автомобілем лише заїжджав до свого двору, а свою позицію змінив лише після притягнення до адміністративної відповідальності

Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а позиція його захисника ОСОБА_3 викладена в апеляційній скарзі, розцінюється як спроба уникнути адміністративної відповідальності та адміністративного стягнення за його вчинення.

Також, апеляційним судом встановлено відсутність порушень вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858, «Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 № 1408/27853, та вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, посилання апелянта на те, що огляд на стан сп'яніння проводився не сертифікованим приладом є безпідставним, оскільки ОСОБА_4, відповідно до п.7 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» мав право у разі незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, пройти такий огляд в найближчому закладі охорони здоров'я, однак цього зроблено не було. Також, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_4 у відповідності до п.5 розділу ІІ вище згаданої інструкції, вимагав сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Про вказаний факт зазначено лише в своїй апеляційній скарзі.

Що стосується накладеного судом першої інстанції адмінстягнення на ОСОБА_4 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами, то воно відповідає санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст.33, 34 КУпАП, щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, є розмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.

З огляду на наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з закриттям провадження, в тому числі з мотивів наведених в апеляційній скарзі, не вбачається.

п о с т а н о в и в :

Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 06 листопада 2018 року щодо ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Биба