Ухвала суду № 78974305, 21.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/188/18 Справа № 712/8762/17 Категорія: ч. 2 ст. 121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого-суддіОСОБА_2,суддів при секретаріОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,з участю прокурора обвинуваченого захисника потерпілої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2017 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судимий:

- 05.11.2015 Соснівським районним судом м. Черкаси за ч.1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, -

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднано покарання за вироком Соснівського районного суду міста Черкаси за ч.1 ст. 121 КК України від 05.11.2015 у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання - 10 років позбавлення волі.

Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання термін його попереднього ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 18.05.2017 по 20.06.2017.

Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2017 року ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 04.03.2017 року близько 21.00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в жилій кімнаті будинку по вул. Гетьмана Косинського, 30, в місті Черкаси, маючи умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень, підійшов до своєї співмешканки ОСОБА_10 та на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно спричинив тяжке тілесне ушкодження, а саме почав наносити чисельні удари руками та ногами по голові та тулубу, в результаті чого заподіяв їй тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на кінцівках, які у відповідності до висновків експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та тілесні ушкодження у виді: складової сполученої травми голови, грудної клітки та живота у вигляді черепно - мозкової травми у виді крововиливів під мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, синців та рани на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки на нижній губі; закритої травми грудної клітки та живота у вигляді ушкоджень обох легень, двосторонніх переломів ребер, деякі із яких із ушкодженням пристінкової плеври, ушкоджень печінки, крововиливів в жирову клітковину обох нирок, забоїв тонкого та товстого кишківника, крововиливу в діафрагму, синців на грудній клітці, животі, в ділянках тазу, спині та на лівій молочній залозі, саден на лівій боковій поверхні тазу; які виникли від дії твердих тупих предметів і які у відповідності до висновків експерта відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок отримання яких остання померла на місці події.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи призначене йому покарання занадто суворим, просив призначити йому більш м’яке покарання. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно враховано в якості обтяжуючої покарання обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, оскільки вказаний факт не підтверджений висновком експерта. Крім того, судом першої інстанції не було викликано свідка ОСОБА_11, який того дня був присутнім у нього вдома. Зазначає, що судом порушено вимоги ч. 5 ст. 72 КПК України та не зараховано в строк покарання термін його попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі з 18.05.2017 до набрання вироком законної сили.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, вважаючи вирок суду незаконним, просив його скасувати та закрити провадження відносно ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості обвинуваченого в суді і вичерпані всі можливості їх отримання. В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що матеріали провадження не містять беззаперечних доказів вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_7, вирок суду побудовано на суперечливих доказах. Як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_7 вину у вчиненні злочину не визнавав, та пояснював, що із ОСОБА_10 у нього були хороші відносини, підстав для спричинення їй умисних тяжких тілесних ушкоджень у нього не було, і прямі докази, які б свідчили про умисел ОСОБА_7 на заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень матеріали провадження не містять. Показання та доводи ОСОБА_7 щодо його непричетності до вчиненого в повній мірі не перевірені та не спростовані. Жоден із свідків по справі не вказував на наявність конфліктів між обвинуваченим та потерпілою, а також на спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілій, та наявність скарг з боку потерпілої щодо побиття її ОСОБА_7

Заслухавши суддю-доповідача, думки обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8, які підтримали подані ними апеляційні скарги, просили вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_7 в суді і вичерпані всі можливості їх отримання; думку прокурора Пашковської Ю.П., яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8, просила вирок суду залишити без змін; думку потерпілої ОСОБА_9, яка заперечила проти задоволення апеляційних скарг обвинуваченого та його захисника, просила вирок суду залишити без змін; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі вказані вимоги закону були належним чином дотримані.

Так, висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за який він засуджений, відповідають фактичним обставинам справи, що ґрунтуються на всебічному, повному та об’єктивному їх дослідженні, яким суд дав обґрунтовану і правильну правову оцінку, відповідно до ст. 94 КПК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини у пред’явленому йому обвинуваченні, його винуватість у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_10, підтверджується безпосередньо дослідженими в судовому засіданні судом першої інстанції та наведеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_9, даними суду першої інстанції про те, що померла ОСОБА_10 є її матір»ю. Приблизно за два тижні до 04.03.2017 вона прийшла додому за речами, пояснивши, що в районі «Казбета» познайомилася з чоловіком, і буде з ним разом проживати, ім’я чоловіка вона не називала. Десь 23 лютого мати зателефонувала з номера телефону того чоловіка, та повідомила, що чоловік її ображає, просила її забрати, але чоловік забрав слухавку та нагрубив їй. Мати не прийшла до дому і вона зателефонувала йому на телефон, він зняв слухавку і сказав, що ОСОБА_10 не знає. Мати вживала алкоголь.

Показаннями свідка ОСОБА_12, даними суду першої інстанції про те, що вона проживала в одному дворі з ОСОБА_7. Коли вона з чоловіком приїхала додому 04.03.2017, то чула як сварилися обвинувачений і ОСОБА_10 Близько 11 год. вечора вона зайшла до обвинуваченого додому, так як у неї зник фен і вона його шукала, де побачила ОСОБА_10 всю в крові, з розбитою головою, штани були в крові, запропонувала викликати швидку, але ОСОБА_10 відмовилася. На її запитання про фен ОСОБА_7 сказав, що він побив ОСОБА_10, вони були в неадекватному стані, п»яні. Вона сказала, щоб фен повернули. Ранком викликала поліцію у зв’язку з крадіжкою. Коли зайшла в будинок обвинуваченого з працівниками поліції, то побачила ОСОБА_10 вкриту ковдрою, вона була мертва і не в тому одязі, що ввечері. Обвинувачений сказав, що поліція нічого не доведе.

Допитана в суді апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_12 підтвердила показання, дані в суді першої інстанції, та пояснила, що в квітні 2017 року вона проживала ІНФОРМАЦІЯ_3, по сусідству з будинком ОСОБА_7, який співмешкав з ОСОБА_10 04.03.2017 вона виявила, що в неї зник фен. Приблизно в період часу з 21 до 23 години вечора вона заходила до ОСОБА_7, де побачила ОСОБА_10 всю в крові, у неї також було розбите обличчя, кров була свіжа. ОСОБА_7 сказав: - «Видишь как я ее воспитываю». Вона запропонувала викликати швидку допомогу, на що ОСОБА_10 відмовилась. Крім ОСОБА_7 та ОСОБА_10 в будинку обвинуваченого нікого не було. Вдень цього ж дня вона бачила ОСОБА_10, вона прибирала на подвір’ї. 05.03.2017 вранці приїхала поліція, зайшла в будинок обвинуваченого , ОСОБА_10 була мертва, прикрита ковдрою.

Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, даними в суді першої інстанції про те, що вони працюють патрульними в поліції, в березні 2017 року їх викликали за заявою ОСОБА_12 по факту крадіжки за адресою ОСОБА_15 в м. Черкаси. ОСОБА_12 підозрювала ОСОБА_7, оскільки він раніше вже вчиняв дрібні крадіжки з її будинку. На вулиці до них підійшов ОСОБА_16, який повідомив, що ОСОБА_7 виходив з будинку і казав, що у нього в будинку труп. Коли вони підійшли до будинку ОСОБА_7, він зайшов до будинку. Почали розпитувати сусідів, ті повідомили, що обвинувачений живе зі співмешканкою, напередодні ввечері у них була сварка. Вирішили з ним поспілкуватися, постукали, але дверей ніхто не відчинив, через щілину побачили, що ОСОБА_7 стає на табурет на вішає петлю. Вони забігли до будинку та виявили жінку, яка лежала без ознак життя. Вони викликали слідчих, швидку допомогу, опитали сусідів, які сказали, що вночі до них приходив ОСОБА_17 та просив викликати швидку, вони викликали і пішли спати. Стан чоловіка був збуджений, кричав, що нікого не викликав. Сусіди розповідали, що ОСОБА_7 вживав алкогольні напої. Того дня ОСОБА_7 перебував в стані алкогольного сп’яніння.

Показаннями свідка ОСОБА_18, даними в суді першої інстанції про те, що 06 березня 2017 ввечері до нього зателефонувала незнайома жінка ( потім дізнався - ОСОБА_19 ), сказала, що його колишня дружина померла. Йому стало відомо, що 04 березня ОСОБА_20 зайшла до будинку, де проживала ОСОБА_10, та побачила, що остання побита, пропонувала викликати швидку, але та відмовилася. А на наступний день ОСОБА_20 викликала поліцію, бо в неї зникла якась річ. Колишню дружину бачив за місяць до її смерті, вона не скаржилася.

Показаннями свідка ОСОБА_16, даними в суді першої інстанції про те, в суботу 04.03.2017 вона попросила брата ОСОБА_7 та його співмешканку ОСОБА_10 допомогти прибрати у дворі, останні погодилися. Все було нормально і більше вона їх не бачила. Вночі ОСОБА_7 приходив до них додому та просив викликати швидку, з ним спілкувався її чоловік, вона спала. Вранці вона зайшла до брата та побачила, що його співмешканка лежала на ліжку мертва. Потім пішла до себе додому, повідомила рідних та сказала, щоб викликали поліцію, її чоловік пояснив, що сусідка вже викликала. Що сталося - вона у брата не розпитувала;

Показаннями свідка ОСОБА_21, даними суду першої інстанції про те, що 04.03.2017 близько 23 години ОСОБА_7 приходив до них додому та просив викликати швидку допомогу, сказавши, що «його жінці капець». Зранку у дворі він побачив поліцейських, які сказали, що їх викликали на крадіжку. Йому ніхто нічого про труп не говорив. ОСОБА_7 вживав алкогольні напої;

Показаннями свідка ОСОБА_22, даними в суді першої інстанції про те, що про події 04.03.2017 їй нічого невідомо. ОСОБА_7 - її сусід, проживає навпроти разом з співмешканкою. Обвинувачений вживав спиртні напої. Щоб він бив співмешканку вона не бачила;

Показаннями свідка ОСОБА_23, даними суду першої інстанції про те, що ОСОБА_7 - її сусід, 04.03.2017 після 24 години він стукав до них в двері, просив викликати швидку. Зранку вона виходила з будинку та побачила працівників поліції, яких викликала ОСОБА_19. Потім вона, ОСОБА_19 та двоє поліцейських пішли до ОСОБА_7, стукали в двері. Через 5 хв. вона повернулася та почула, що знайшли труп жінки. В будинок вона не заходила. Розмови ОСОБА_7 на підвищених тонах з співмешканкою чула;

Показаннями свідка ОСОБА_24, даними в суді першої інстанції про те, що його дружина ОСОБА_12 в березні 2017 написала заяву до поліції на ОСОБА_17 , оскільки він вкрав її фен. Напередодні вона приходила до нього ввечері просила повернути, пробула там хвилин 20, розмовляли на підвищених тонах. Дружина казала, що співмешканка обвинуваченого була побита;

Даними протоколу огляду місця події від 05.03.2017 та фототаблицями до нього згідно даних яких, в кімнаті будинку по вул. Г.Косинського, 30 в м. Черкаси виявлено труп ОСОБА_10 ( Т.1 а.м.к.п. 102-109);

Даними протоколу огляду місця події від 06.03.2017 згідно даних якого, в ході огляду будинковолодіння по вул. Гетьмана Косинського, 30 в м. Черкаси явлено полотенце білого кольору з плямами бурого кольору в смітнику , светер темного кольору (Т1.а.м.к.п.110-112);

Даними протоколу обшуку від 01.04.2017, згідно якого під час обшуку будинку по вул. Гетьмана Косинського, 30 в м. Черкаси у дерев’яній шафі виявлено: джинси синього кольору, шарф бірюзового кольору, світлу шапку, куртку рожевого кольору (т.1 а.м.к.п.113-117)

Даними протоколу огляду трупа ОСОБА_10 від 07.03.2017 та фототаблицями до нього та даними висновку судово-медичної експертизи № 03-01/203 від 05.03.2017 року, згідно яких причиною смерті ОСОБА_10 є сполучена травма голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилася розвитком шоку, що підтверджується даними проведеної судово-медичної експертизи трупа та результатами судово-гістологічної експертизи. Враховуючи ступінь розвитку ранніх трупних явищ та відсутність пізніх трупних явищ, смерть настала приблизно не менше ніж за дві доби до моменту проведення експертизи трупа в морзі або в час наближений до такого. При проведенні експертизи виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливів під мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочка, крововиливів в м’які тканини голови, синців та рани на голові, крововиливів та ушкоджень слизової оболонки на нижній губі; закрита травма грудної клітки та живота у вигляді ушкоджень обох легень, двосторонніх переломів ребер, деякі із яких із ушкодженням пристінкової плеври, ушкоджень печінки, крововиливів в жирову клітковину обох нирок, забоїв тонкого та товстого кишківника, крововиливу в діафрагму, синців на грудній клітці, животі, в ділянці тазу, спині та на лівій молочній залозі, саден на лівій боковій поверхні тазу; синці та садна на кінцівках. Такі тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів. Черепно-мозкова травма та закрита травма грудної клітки та живота є складовими сполученої травми голови, грудної клітки та живота, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеню. Синці та садна на кінцівках носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа виявлено етиловий спирт в кількості 4,05 проміле, що може відповідати тяжкому ступеню алкогольного сп’яніння у живих осіб( Т.1 а.м.к.п 113-115, 121-135) ;

Даними висновку судово-психіатричного експерта №232 від 31.05.2017 № 232 , згідно якого ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждав на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованого йому правопорушення, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з сидромом залежності, що при збереженні у нього процесів мислення, пам'яті, інтелекту, вольового контролю - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На період часу, до якого відноситься скоєння ОСОБА_7 інкримінованого йому правопорушення, у нього не відмічалося проявів тимчасового розладу психічні діяльності або іншого хворобливого стану психіки, він знаходився в стані простого алкогольного сп'яніння, в його поведінці не відображалося психопатологічної симптоматики - що також свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 хронічним психічним захворюванням тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждає, а виявляє прояви емоційно-нестійкого розладу особистості в стані компенсації та психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, що при збереженні у нього процесів мислення, пам’яті, інтелекту, контролю, здатності критично оцінювати своє становище, розуміти суть і наслідки інкримінованого йому правопорушення та намагання захищати свої інтереси - свідчить про його здатність усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. ( Т.1 а.м.к.п.162-169);

Даними висновку судово-медичної експертизи №05-5-06/98 від 14.06.2017 якими було встановлено, що у піднігтьового вмісту зі зрізів нігтів з рук потерпілої ОСОБА_10 виявлено кров, яка могла походити від ОСОБА_10 та від підозрюваного ОСОБА_7 (Т.1 а.м.к.п 145-146);

Даними висновків експертів №05-01-09/209 від 30.06.2017, №05-1-08/211 від 26.06.2017, №05-1-08/214 від 30.06.2017, №05-01-08/213 від 29.03.2017 якими було встановлено, що на шарфі, джинсових штанях, джинсах коричневого кольору, рушнику, скатертині виявлені сліди крові, не виключено, що можуть походити від ОСОБА_10 (Т.1 а.м.к.п. 147-149, 190-193, 155-159, 160-163);

Даними звукозапису та протоколу № 1971т про результати аудіо-, відеоконтролю за особою ОСОБА_7 від 04.05.2017 року, дослідженого в суді першої інстанції, з даних якого вбачається, що в результаті проведення аудіоконтролю ОСОБА_7 розповідав про свою причетність до нанесення потерпілій тілесних ушкоджень.

Аналіз наведених доказів в їх сукупності з доказами, на які маються посилання у вироку суду, свідчать про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений і його дії за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковано правильно.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо невчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, є безпідставними та спростовуються доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження та дослідженими в судовому засіданні, які узгоджуються між собою, а тому розцінюються колегією суддів як обраний спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

Колегія суддів вважає, що показання свідка ОСОБА_12, які вона безпосередньо давала в судовому засіданні є чіткими, послідовними, узгоджуються з висновком експерта № 03-01/203 від 05.03.2017, даними аудіозапису та протоколу про результати аудіо-, відео- контролю за особою ОСОБА_7 від 04.05.2017, в яких останній зізнається у причетності до вчинення інкримінованого йому злочину та іншими доказами по справі,є об’єктивними та достовірними і викривають злочинні дії обвинуваченого щодо заподіяння потерпілій ОСОБА_10 умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили її смерть, тому суд першої інстанції , давши їм належну правову оцінку, вірно поклав в основу вироку.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, факт нанесення ОСОБА_7 ударів ОСОБА_10 підтверджується показаннями свідка ОСОБА_12 А, яка показала, що 04.03.2017 увечері вона приходила до будинковолодіння ОСОБА_7 і бачила ОСОБА_10, у якої була розбита голова, її тіло було в крові, так і іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні. При цьому, з висновків експертів за результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 вбачається, що останній були спричинені тілесні ушкодження у виді черепно-мозкової травми та закритої травми грудної клітки та живота, що є складовими сполученої травми голови, грудної клітки та живота, що відносяться до категорії тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, від яких настала смерть потерпілої; синці та садна на кінцівках носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів.

З огляду на те, що свідок ОСОБА_12 вказувала на наявність тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_10 у вигляді розбитої голови та закривавленого тіла, що повністю узгоджується з висновками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 щодо виявлення тілесних ушкоджень у останньої та причини смерті – сполученої травми голови, грудної клітки та живота, яка ускладнилась розвитком шоку, а також того, що ОСОБА_7 допомагав ОСОБА_10 переодягати закривавлену одежу, що вбачається з показань свідка ОСОБА_12, та показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_23 про факт конфлікту - сварки на підвищених тонах 04.03.2017 між ОСОБА_7 та ОСОБА_10, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що вказані обставини вказують на те, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_10 спричинені саме ОСОБА_7, а не іншими особами, як про це зазначає останній.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про отримання ОСОБА_10 смертельних тілесних ушкоджень при падінні та ударі об вхідні двері є надуманими та спростовуються висновком експерта № 03-01/203 щодо причин смерті ОСОБА_10

Твердження захисника ОСОБА_8 про те, що жоден із свідків по справі не вказав на наявність будь-яких конфліктів між ОСОБА_7 та ОСОБА_10, на їх неприязні відносини, на те, що бачив, як ОСОБА_25 спричиняв тілесні ушкодження потерпілій, або чув скарги чи заяви від останньої на неправомірні дії обвинуваченого, спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Так, з показань потерпілої ОСОБА_9 вбачається, що приблизно 23 лютого 2017 року їй зателефонувала мати ОСОБА_10 та повідомила, що чоловік з яким вона живе її ображає та просила її забрати. На той час вона проживала з ОСОБА_7 Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_23 пояснювали, що 04.03.2017 чули, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 сварилися на підвищених тонах. Крім того, свідок ОСОБА_12 вказувала на те, що 04.03.2017, зайшовши до будинку ОСОБА_7, побачила ОСОБА_10 з розбитою головою та тілом в крові, при цьому обвинувачений допомагав потерпілій переодягтись та говорив, що це він так її виховує.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи сторони захисту про відсутність доказів, які б свідчили про умисел ОСОБА_7 спричинити навмисно тілесні ушкодження ОСОБА_10, є безпідставними.

Крім того, стороною захисту не надано беззаперечних доказів того, що ОСОБА_7 не причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, і матеріали кримінального провадження таких даних не містять.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на те, що в судове засідання судом першої інстанції не було викликано свідка ОСОБА_11 та на необхідність його допиту в суді апеляційної інстанції , не узгоджуються з вимогами ст. 404 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції повторно досліджує обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушенням, та може дослідити докази, які не досліджувались судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

З матеріалів кримінального провадження та звукозапису судового засідання вбачається, що під час дачі показань суду першої інстанції обвинувачений говорив про ОСОБА_11, як про особу до якої він пішов після того як виявив, що ОСОБА_10 мертва, однак точної адреси його проживання не вказав. При цьому, безпосереднього клопотання про виклик та допит ОСОБА_11 в судовому засіданні ні ОСОБА_7, ні його захисник ОСОБА_8 не заявляли. При з’ясуванні в учасників судового провадження питання про можливість закінчення судового розгляду обвинувачений та захисник також не вказували на необхідність допиту свідка ОСОБА_11.

Посилання захисника ОСОБА_8 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не взято до уваги та не надано оцінки розсекреченим матеріалам негласних слідчих дій за обвинуваченим ОСОБА_7 , є безпідставним.

Так, з матеріалів кримінального провадження та вироку суду першої інстанції вбачається, що протокол № 1971т про результати аудіо-, відеонктролю за особою ОСОБА_7 від 04.05.2017 та звукозапис до нього були предметом дослідження в суді першої інстанції та як доказ оцінений з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності з іншими доказами, встановленими в кримінальному провадженні, – з точки зору достатності та взаємозв’язку, та покладений в основу доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, судом першої інстанції не взято до уваги те, що матеріали кримінального провадження не містять даних про його перебування в стані алкогольного сп’яніння та як наслідок - безпідставно враховано в якості обтяжуючої покарання обставини вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп’яніння, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки факт його перебування в стані алкогольного сп’яніння ним не оспорювався та, як вбачається з показань обвинуваченого, даних в суді першої інстанції, він зазначав про вживання спиртних напоїв 04.03.2017 разом з ОСОБА_10 та вказував, що не пам’ятає скільки в той день випили.

Тому , враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 щодо скасування вироку суду та закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону органом досудового розслідування та судом першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження, які б слугували підставами для скасування чи зміни вироку суду, колегією суддів не встановлено.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про суворість призначеного йому покарання є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Визначені в ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке б ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства.

Відповідно до вказаних засад особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з принципу співмірності цей захід примусу за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують.

При призначенні покарання ОСОБА_7 районний суд достатньо виконав вимоги ст.ст. 65,66,67 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 злочину, дані про особу винного, який раніше судимий, обтяжуючі покарання обставини – повторність, вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та за відсутності пом’якшуючих покарання обставин, обґрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання в межах ч. 2 ст. 121 КК України у виді 9 років позбавлення волі та частково приєднав відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків невідбуту частину покарання за попереднім вироком суду.

Частиною 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не порушив загальних засад призначення покарання встановлених Кримінальним кодексом України і дійшов правильного висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у виді 10 років позбавлення волі, яке відповідає вимогам закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги останнього і призначення йому більш м’якого покарання, оскільки обвинувачений раніше судимий за вчинення злочину проти життя та здоров’я особи, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, вчинив новий умисний в період іспитового строку, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 10 років позбавлення волі, відповідає принципам індивідуалізації, справедливості призначення покарання та вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, належним чином мотивоване, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого щодо пом’якшення призначеного йому покарання.

З огляду на зазначене, колегія суддів, вважає, що вирок районного суду є законним і обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни – відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015, з урахуванням правового висновку Великої палати Верховного суду від 29.08.2018 у справі № 663/537/17, провадження № 13-31 кс 18, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_7 термін його попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі, період з 21.06.2017 по 21.12.2018 включно.

Керуючись ст. 405, п. 1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, – залишити без задоволення.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2017 року відносно ОСОБА_7 – залишити без змін.

Зарахувати засудженому ОСОБА_7 на підставі ч.5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, термін попереднього ув’язнення з 21.06.2017 по 21.12.2018 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :