Ухвала суду № 78972059, 02.01.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 695/1/19

номер провадження 1-кс/695/16/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 січня 2019 рокум. Золотоноша

Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Середа Л.В.

за участю:

секретаря Бреуса В.С.

слідчого Ковтуна А.В.

прокурора Циганника А.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника – адвоката ОСОБА_2

розглянувши клопотання слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області погоджене з прокурором Золотоніської місцевої прокуратури відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, –

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з погодженим прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1

Клопотання обгрунтоване наступним.

У провадженні Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12018250150001224 від 31.12.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.12.2018 року близько 21.50 год. начальник УКР ГУНП в Черкаській області полковник поліції ОСОБА_5, перебуваючи на службі на службовому автомобілі «Део Ланос», д.н.з. 08-98, під час виконання доручення слідчого СУ ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 по встановленню особи, яка може бути причетна до вбивства ОСОБА_7, яке сталося на території Золотоніського району Черкаської області, отримавши оперативну інформацію про можливе місце перебування даної особи, прибув до автобусної зупинки, яка розташована на автодорозі в напрямку до с. Домантово Золотоніського району Черкаської області, де начальником УКР ГУНП в Черкаській області полковником поліції ОСОБА_5 було виявлено особу чоловічої статі, яка за своїми зовнішніми ознаками та описом свідків, була схожа на особу, що підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Після чого, з метою перевірки та встановлення даної особи, полковник поліції ОСОБА_5, вийшов із службового автомобіля, підійшов до вищевказаної особи, представився працівником поліції, дістав та продемонстрував службовий жетон працівника поліції та службове посвідчення, відповідно до ст.,ст. 31, 32 Закону України «Про національну поліцію», звернувся до вищевказаної особи з вимогою надати документи для їх перевірки. В цей час підозріла особа, а саме: гр. ОСОБА_1, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, полковник поліції ОСОБА_5, маючи намір на вбивство працівника правоохоронного органу, достовірно усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді вбивства працівника правоохоронного органу у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків, пов’язаних з викриттям злочинної діяльності, дістав із сумки обріз мисливської рушниці ТОЗ-63 № Т-7776 та здійснив один постріл у сторону начальника УКР ГУНП в Черкаській області полковника поліції ОСОБА_5, проте останній застосував прийоми рукопашного бою та відвів обріз в сторону, після чого обеззброїв гр. ОСОБА_1.

31 грудня 2018 року о 00.35 год. ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

31.12.2018 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

У ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1, яка підтверджується:

– протоколом огляду місця події від 30.12.2018 року ;

– рапортом від 30.12.2018 року ;

– протоколом затримання особи від 31.12.2018 року ;

– протоколом допиту в якості підозрюваного ОСОБА_1 від 31.12.2018 року.

У ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:

– ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі більше 10 років;

– не працює, не одружений, дітей не має, тобто: не має стійких соціальних зв’язків;

– може вчиняти інші кримінальні правопорушення;

– може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

– може знищити або переховати не знайдені слідством речові докази;

– впливати на свідків, які встановлюються органом досудового розслідування.

За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти обрання запобіжного заходу та заперечував проти вчинення злочину, вказував, що підозра не є обґрунтованою.

Захисник заперечував проти обрання запобіжного заходу, оскільки вказував, що підозра не є обґрунтованою, тому застосувати будь-який запобіжний захід неможливо.

Під час розгляду клопотання з’ясовано, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши матеріали кримінального провадження в режимі таємниці слідства, заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки прокурором доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України:

– переховування з метою уникнення від кримінальної відповідальності,

– тиску на свідків (коло яких встановлюється слідством);

– вчинення нових кримінальних правопорушень.

Також слідчий суддя зважає на те, що:

– його соціальні зв’язки не є сталими (неодружений, дітей не має, не працює, не навчається);

– по даному кримінальному провадженню не закінчені всі слідчі дії, та існує наявність ризику знищення або приховування підозрюваним речових доказів,

– ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 10 років;

– підозрюваному було оголошено підозру за ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Як зазначено в п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року "розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості".

Слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі більше 10 років, що є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків, зокрема щодо переховування та повторного вчинення злочинів, тиску на свідків, приховування речових доказів, тощо.

На вказану обставину зверталася увага і в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року № 33977/97, п. 81.

За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходжу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя вважає, що на даний час запобігти вказаним вище ризикам (передбаченим ст. 177 КПК України) може лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, а менш суворий запобіжний захід є недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_1

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає підозрюваному розмір застави.

На підставі ст.,ст. 176, 177, 178, 183, 192-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя –

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Золотоніського ВП ГУНП у Черкаській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 348 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання.

Строк дії ухвали - по 27 лютого 2019 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти діб.

Слідчий суддя Золотоніського

міськрайонного суду ОСОБА_8