Ухвала суду № 78971618, 22.12.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2937/18

Провадження № 2/635/2069/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав.

Позовна заява мотивована тим, що сторони з травня 2006 року до вересня 2008 року проживали разом, однією сімє'ю, без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась спільна дитина - ОСОБА_5. Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, різних поглядів на життя та виховання дитини, а також через систематичне зловживання алкогольними напоями, вчиненням фізичного та психологічно насилля. В зв'язку з чим з 15 березня 2008 року позивач та відповідач проживають окремо один від одного. Дитина, ОСОБА_5, зареєстрована та проживає разом з позивачем в будинку АДРЕСА_2. ОСОБА_1 на підставі договору дарування є власником зазначеного будинку, а саме 59 / 100 часток з належною частиною надвірних споруд. Спору про місце проживання дитини між ними не було. Життям дитини відповідач не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватися з нею та приймати участь у її вихованні. На час звернення до суду з даним позовом, дитині одинадцять років, а вона майже не знає батька, оскільки всі ці роки його не було в житті дитини. З боку позивача дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачем та дитиною склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей.

Отже, з 2008 року відповідач не цікавиться своєю дитиною, матеріальної допомоги на її утримання не надає, фізичним та духовним розвитком дитини не займається. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача, яку остання забезпечує всім необхідним для нормальної життєдіяльності. Відповідач має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дочки, розмір якої складає 74 157, 42 гривні. Нагляд за станом здоров'я дитини з моменту її народженні і по день звернення з позовом до суду здійсню позивач . Відповідач участі у цій сфері життя дитини не приймає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що відповідач не спілкується з дитиною, не проявляє ніякої уваги, не вітає на свята та дні народження, не цікавиться здоров'ям дитини, не надає матеріальної допомоги. Така поведінка відповідача свідчить про те, що він самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Враховуючи викладене ОСОБА_1 ОСОБА_2 просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалю Харківського районного суду Харківської області від 05 червня 2018 року провадження у цивільній справі за вищевказаним позовом відкрито в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

07 вересня 2018 року за наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області №01-02/104 від 07 вересня 2018 року у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 14.08.2018 заяви про відставку судді Харківського районного суду Харківської області Полєхіна А.Ю. та відповідно до наказу в.о. голови Харківського районного суду Харківської області від 20.08.2018 №05-05/88 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області Полєхіна А.Ю.», зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Я.А.

10 вересня 2018 року ухвалою судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Я.А. цивільна справа за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав прийнята до провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 листопада 2018 підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав, закрито, справу призначено до розгляду по суті.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином.

Позивач ОСОБА_1 надала суду заяву, якою просить розглянути справу у її відсутність, позов задовольнити та не заперечує проти розгляду справу в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, також будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Третя особа - служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати у відсутність представника служби, позов просять задовольнити в повному обсязі.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належно повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступного.

Частиною третьою статті 51 Конституції України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948\06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на повагу до свого сімейного життя.

Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України»).

Згідно із частиною 8 статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Відповідно до частини 2 статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України визнані підстави позбавлення батьківських прав.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України встановлено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

В статті 166 СК України передбачені правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 11 Закону України Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, № 2402-III передбачено, що сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, N 3 (далі - постанови Пленуму Верховного Суду України) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є батьком малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, видане міським відділом реєстрації актів цивільного стану № 3 Харківського обласного управління юстиції 06.02.2007.

Згідно письмової інформація Бабаївської селищної ради Харківського району Харківської області № 553 від 20.04.2018 дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 разом з матір'ю - позивачем по справі.

ОСОБА_1 ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим І.Ю. 04.12.2015 року, р. № 6548, є власником 59/100 часток житлового будинку з належною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_2.

Відповідно до акту обстеження 59 /100 часток житлового будинку по АДРЕСА_2 від 22.04.2018 року, складеного депутатом Бабаївської селищної ради, округу № 19, ОСОБА_3 в будинку не проживає та не зареєстрований, його особисті речі в будинку відсутні.

Згідно інформації сімейного лікаря амбулаторії загальної практики - сімейної медицини с. Бабаї Центру первинної медико - санітарної допомоги м. Мерефа Харківського району № 5 від 09.02.2018, дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2, з моменту переїзду з м. Харків, а саме, з 04.02.2016 р перебуває на обліку в амбулаторії ЗПСМ с. Бабаї.

Відповідно до характеристики, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у КЗ «Харківський санаторний НВК № 13» Харківської обласної ради з п'ятого класу. Зарекомендувала себе як старанна, дисциплінована учениця. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил, виявляє зацікавленість до навчання. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Бере активну участь у громадському житті школи та класу. Скромна, товариська, стримана, врівноважена. Правила поведінки не порушує. Користується повагою серед товаришів. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Мати приділяє належну увагу вихованню доньки. Батько вихованням нехтує.

Отже, на час розгляду справи відповідач разом з малолітньою дитиною не проживає.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2009 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1 / 4 частина заробітку (сукупного доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 11 листопада 2008 року до досягнення дитиною повноліття.

Згідно розрахунку заборгованості по сплаті аліментів по виконавчому провадженні по виконанню вищевказаного рішенням суду, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_3 по сплаті аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 складає 74 157, 42 грн.

Висновком наданим Харківською районною державною адміністрацією Харківської області вих. № 01-19/2055 від 10.09.18 встановлено, що Бабаївською селищною радою Харківського району Харківської області проведено обстеження умов проживання родини за адресою: АДРЕСА_2. Родинна проживає у одноповерховому будинку, який складається з двох житлових кімнат, кухні , коридору та ванної кімнати. Будинок електрифікований, газифікований, є водопостачання. Для дитини обладнана окрема кімната з необхідними меблями та побутовими речами. Мати постійно займається всебічним розвитком та фізичним здоров'ям дитини. В домоволодінні створені усі умови для проживання та розвитку дитини.

Також, у висновку зазначено, що ОСОБА_5 був запрошений до служби у справах дітей Харківської райдержадміністрації, але на бесіду він не з'явився, про причину неявки не повідомив.

За результатами висновку зазначено, що Харківська районна державна адміністрація Харківської області встановила, що усунення від виконання батьківських обов'язків з боку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, відносно малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, має місце.

Відповідно до змісту статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Отже, враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач надала належні та допустимі докази, які підтверджують факт умисного ухилення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 від виконання батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, а тому довела наявність підстав для позбавлення батьківських прав відповідача щодо його малолітньої дитини, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят ) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 18 листопада 1996р., місце проживання за адресою: АДРЕСА_2,

Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП - НОМЕР_2, паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий Харківським РВ ГУМВС України в Харківській області 25.06.2011р., зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3,

Третя особа - Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, місцезнаходження за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, буд. 157-а, каб.25, ЄДРПОУ - 04058775.

Повне рішення складено 02 січня 2019 року.

Суддя Я. А. Шинкарчук