Рішення № 78971135, 21.09.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4748/18

Номер провадження 2/638/3114/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

21 вересня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря судового засідання Самогньозд О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», від імені якого діє ОСОБА_2 на підставі довіреності від 31.08.2017 р. № 8332 – К – Н – О, звернулося 12.04.2018 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 11083,69 грн. за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 року; судовий збір. В разі неявки в судове засідання відповідача, ПАТ КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом.

В обґрунтування заявленого позову ПАТ КБ «ПриватБанк» зазначає, що ОСОБА_3 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала заяву № б/н від 21.08.2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь – якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. 01.10.2014 року позичальник, ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02.10.2014 року. Згідно норм ЦК України у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням. Позивачем 11.10.2017 року була направлена претензія кредитора до десятої харківської державної нотаріальної контори. 15.12.2017 року Позивачем було отримано відповідь Десятої Харківської державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що спадкоємицею померлої ОСОБА_3 є ОСОБА_1. Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 року становить – 11083,69 грн.

В судове засідання представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» не з’явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника ПАТ КБ «ПриватБанк» – ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 31.08.2017 р. № 8332 – К – Н – О, надійшла заява разом із позовом, в якій вона просить справу розглянути за відсутності представника позивача, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, дійшов висновку про таке.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.08.2010 року ОСОБА_3 звернулася із анкетою – заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанк. ОСОБА_3 виявила бажання оформити платіжну картку кредитка «Універсальна».

Відповідно до п. 2.1.1.12.2 Витягу з Умов та правил надання банківський послуг в ПриватБанку, за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01 % від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. Сплату відсотків за користування кредитом клієнт здійснює шляхом надання дорученню банку про списання грошей з його поточного рахунку в розмірі нарахованих відсотків (договірне списання). В разі якщо, в дату нарахування відсотків згідно цих Умов, клієнт використав всю суму кредиту, сторони узгодили про збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов’язань за кредитом, що мала місце на дату нарахування відсотків.

Згідно ст. 212 ЦК України в разі, якщо будь – яка прострочена заборгованість за кредитом є більшою ніж 90 днів, починаючи з 91 – го дня вся (загальна) заборгованість за кредитом є простроченою.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) ПАТ КБ «ПриватБанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 в 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключені послуг банку.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є «Умови та правила надання банківських послу» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач.

Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Статтею 207 ЦК України не передбачено вичерпного переліку таких документів, тому окрім листів та телеграм можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний або інший інтернет/SMS – ресурс.

Ч. 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає і погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

ПАТ КБ «ПриватБанк» прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором виконано в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв’язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов’язання, які нерозривно пов’язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов’язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов’язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи – її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, мав подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

ОСОБА_4 померла 01 жовтня 2014 року у віці 47 років, про що 02 жовтня 2014 року складено відповідний актовий запис № 13880. Місце смерті – місто Харків. Місце державної реєстрації: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія I – ВЛ № 463299 від 02.10.2014 р., виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції.

В листі Десятої Харківської державної нотаріальної контори від 17.10.2017 р. № 2925/02 – 14 зазначається, що 17 жовтня 2017 року була одержана претензія (вимога кредитора) ПАТ КБ «ПриватБанк» до спадкоємців померлої 01 жовтня 2014 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкала у м. Харкові, вул. Клочківська, 197 – В, кв. 182. 10.02.2015 р. заяву про прийняття спадщини подала дочка померлої – ОСОБА_1, яка була зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_2 – В, кв. 128, 16.03.2016 р. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом дочці померлої ОСОБА_1 на квартиру № 182, вул. Клочківська, 197 – В. Інших свідоцтв про право на спадщину не видавалося.

Часиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі що відповідає його частці у спадщині.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1282 ЦК України, вимоги кредитора спадкоємці зобов’язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_3, після прийняття спадщини, прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 року не виконує в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Станом на дату смерті – 01.10.2014 року у відповідача ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_3, існують боргові зобов’язання по погашенню кредиту на загальну суму 11083,69 грн., з яких:

4401,74 грн. – заборгованість за кредитом;

5727,48 грн. – заборгованість за відсотками;

954,47 грн. – заборгованість з комісії.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 року в розмірі 11083,69 грн.

Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. ст. 207, 509, 525, 526, 530, 608, 610, 611, 625, 635, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1212, 1219, 1268, 1269, 1281, 1282, 1296 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 23, 76, 81, 141, 258, 259, 263 – 265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 197 – В, кв. 182, інші дані відсутні) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 – Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.08.2010 року в розмірі 11083,69 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят три грн. 69 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 197 – В, кв. 182, інші дані відсутні) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 – Д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570) судові витрати, які складаються зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: