Рішення № 78969966, 19.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.12.2018 Справа № 554/6531/17

Провадження № 6-а/554/51, 75/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 грудня 2018 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача Паська Т. Г., Герасименка О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяви ОСОБА_1 в порядку ст. ст. 382, 383 КАС України про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду та встановлення нового строку подання звіту та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі- Управління), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити різницю між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 150563, 68 грн., без врахування постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, на виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/6531/17 від 17 квітня 2018 року.

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на його користь різницю між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 150563, 68 грн., відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року « 988, постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 9 березня 2006 року» на виконання рішення суду № 554/6531/17 від 17 квітня 2018 року та на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області № 473/115/39/01-2017 про розмір складових грошового забезпечення для визначення розміру пенсії, виходячи з грошового забезпечення 17766 грн., без врахування постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб»;

- встановити новий строк для подання звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення суду № 554/6531/17 від 17 квітня 2018 року у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили;

- накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - Тараторіна Володимира Никандровича, як керівника суб'єкта владних повноважень штраф за неподання звіту про виконання рішення суду у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб - 36820 грн., шляхом стягнення на його користь та на користь Державного бюджету України по 18410 грн.

В обґрунтування заяв зазначив, що рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2018 року частково задоволені його позовні вимоги.

На виконання рішення суду позивач 8 серпня 2018 року звернувся до Управління з письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 6168/03-24/1 від 13 серпня 2018 року повідомлено, що виплату різниці між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії за рішенням суду за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 150563, 68 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року буде проведено після виділення коштів на фінансування.

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки вказана заборгованість повинна бути виплачена одним платежем, без врахування постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року, у зв'язку з чим звернувся до суду з відповідною заявою.

У судовому засідання позивач підтримав заяви, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заперечували щодо задоволення заяв, обґрунтовуючи свої доводи тим, перерахунок пенсії позивачу проведено, проте пенсійні виплати позивачу здійснено в межах виділених асигнувань, а невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів пояснює відсутності відповідного фінансового забезпечення. Вказує, що фактична відсутність таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення, а накладення, за таких умов, штрафу на боржника ще більше ускладнить його фінансове становище. Крім того, рішення суду не містить вказівок на виплату заборгованості одним платежем.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави № 554/6531/17 від 17 квітня 2018 року часткового задоволені позовні вимоги ОСОБА_1

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та доплати з 1 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» та довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 29 червня 2017 року № 473/115/39/01-2017 виходячи з грошового забезпечення у розмірі 17766 грн.

- скасовано розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №03-50/1-156 від 27 липня 2017 року про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 29 червня 2017 року № 473/115/39/01-2017 виходячи з грошового забезпечення у розмірі 17766 грн.

- зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268», з врахуванням довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 29 червня 2017 року № 473/115/39/01-2017 виходячи з грошового забезпечення у розмірі 17766 грн. та провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, починаючи з 1 січня 2016 року.

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

- встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2018 року вказане рішення суду скасовано в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 коштів на відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

13 серпня 2018 року до суду подано звіт про виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави № 554/6532/17.

8 серпня 2018 року позивач звернувся до Управління з письмовою заявою про перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення суду.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 6168/03-24/1 від 13 серпня 2018 року повідомлено, що виплату різниці між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії за рішенням суду за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 150563,68 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21 лютого 2018 року буде проведено після виділення коштів на фінансування.

Таким чином, з наданого відповідачем розрахунку (Т. 2 а. с. 9) слідує, що відповідач провів перерахунок пенсії та здійснив виплату різниці за період з 30 липня по 31 серпня 2018 року, а тому суд знаходить не обгрунтованими доводи позивача про невиконання його.

З наданого відповідачем заперечення на адміністративний позов слідує, що виплата буде проведена відповідно до Порядку погашення заборгованості пенсій, що фінансуються з державного бюджету затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

З матеріалів справи слідує, що позивач ініціює даний судовий процес з метою стягнення з відповідача різниці між фактично виплаченою та нарахованою сумою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 липня 2017 року одразу, тобто у сумі 150563, 68 грн., що не було предметом судового розгляду при постановленні рішенні у справі.

Отже, набрання рішенням суду законної сили породжує наступні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов'язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи слідує, що позивачем не реалізовано можливість щодо примусового виконання рішення суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі „Класс та інші проти Німеччини, з принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Згідно з ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи. Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Так, суб'єкт владних повноважень не може бути зобов'язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчою листа.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту-встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 9 січня 2013 року № 28/12/13-13.

Враховуючи, що вказане питання судом вирішувалося, суд не знаходить підстав для його повторного задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про накладення штрафу на керівника Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області суд, знаходить недоведеною вимогу позивача про протиправність його дій, а тому обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а навпаки накладення такого штрафу ще більше ускладнить фінансове становище боржника.

Відповідно до статті 55 Конституції України гарантує кожному право на захист своїх прав і свобод у суді, а також на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч. 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Конституції конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить недоведеними позовні вимоги позивача, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні заяв.

Керуючись ст.ст. 382, 383 КАС України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні заяв ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня отримання повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено 26 грудня 2018 року.

Суддя Савченко А. Г.