Рішення № 78969663, 19.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.12.2018 Справа № 554/8406/17

Справа №554/8406/17

Провадження №2/554/3789/2017

2/554/900/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі Гребенюк С.С.

з участю позивача ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

представники третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Полтавської міської ради, треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Управління майном комунальної власності міста про визнання права власності на частки домоволодіння за набувальною давністю , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 26.10.2017 звернулися до суду із позовною заявою до територіальної громади Полтавської міської ради про визнання права власності на частки домоволодіння за набувальною давністю. В якій прохала: визнати за нею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на 3/40 частки будинку №11 по вулиці Кузнечній в м. Полтаві; ОСОБА_11 з числа власників на цей об’єкт нерухомості виключити. В обґрунтування позову зазначила, що її – ОСОБА_1 подрузі ОСОБА_11 на праві приватної власності належало 3/20 частини домоволодіння по вулиці Кузнечній в м. Полтаві. Співвласниками за її життя були ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 Зараз - ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_15 Кожен з співвласників має відокремлену квартиру. Будівлі розташовані на земельній ділянці площею 2488 кв.м, користування якою встановлено рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 березня 1981 року. На час отримання спадщини квартира ОСОБА_11 знаходилась в аварійному стані, була не придатна для проживання (протікала покрівля, було відсутнє опалення, згнила підлога), тому вона змушена була тимчасово проживати в мене, ОСОБА_1 Під час хвороби вона, ОСОБА_16 доглядала за нею, відвідувала в лікарні. 28.12.2006 ОСОБА_11 померла. Вона похоронила її, встановила пам'ятник, доглядаю за могилою. Дізнавшись, що 18.07.2006 ОСОБА_11 склала заповіт на її, ОСОБА_1 користь, вона вступила в управління спадщиною. Зі своєю ріднею, яка мешкає в Томській області Росії, понад 30 років вона не підтримувала родинних зв'язків, адреса родичів мені не була відома, тому про смерть ОСОБА_11, вона, ОСОБА_1 відразу не повідомила нікому. Згодом знайшовши в паперах адресу відправила листа, але відповіді не отримала.В травні 2007 року в Октябрський районним суд м. Полтави поступила позовна заява від матері покійної ОСОБА_17 та сестри ОСОБА_18 про визнання заповіту недійсним. В судовому засіданні вони досягли згоди і рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02.08.2007 та уточненням цього ж суду (ухвала від 22.19.2009), за нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_17 визнано право власності на 3/40 частки домоволодіння по вул.Кузнечній, 11 в м. Полтаві. Довірена особа ОСОБА_17 Є, її донька ОСОБА_18, дізнавшись з чого складається спадок і в якому непридатному для проживання аварійному стані знаходиться квартира, фактично відмовилася від спадку, заявивши, що на проїздний квиток до м.Полтави вона витратила значно більше, а ніж коштує вся квартира. Ні рішення суду, ні свідоцтва про право власності згідно рішення суду ОСОБА_17 не отримувала, реєстрацію права власності на нерухоме майно не здійснювала, тобто не реалізувала своє право на спадкове майно, а її, ОСОБА_1 позбавили права отримати повністю спадок за заповітом. На даний час 3/40 частки домоволодіння по вул. Кузнечній №11 числиться за покійною ОСОБА_11 В кінці 2007 року вона, ОСОБА_1 намагалася зв'язатися з ОСОБА_17Є . для вирішення питання ремонту квартири та її подальшої долі. На жоден лист відповіді не отримала. В телефонній розмові представник Шегарської сільради Томської області мені повідомив, що ОСОБА_17 померла в 2007 році. Місце проживання її спадкоємців не невідомо. У встановлений законом час ніхто з них до суду з заявою про визнання права на 3/40 частки спірного майна не звернувся. Через відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно звернення до нотаріальної контори є неможливим. Щоб квартира повністю не втратила свого цільового призначення, вона ОСОБА_1 розпочала ремонт зразу після рішення суду. 31.08.2010 отримала свідоцтво на право власності на 3/40 частини житлового будинку та господарських споруд в м. Полтаві вул. Кузнечна №11 за №389, а 20.09.2010 зареєструвала право власності на це нерухоме майно. Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безпосередньо володіти нерухомим майном протягом 10-ти років набуває право власності на це майно . Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України від 07.02.2014 за №5 відповідачем за даним позовом є попередній власник або його правонаступник. Якщо попередній власник дійсному володільцю невідомий, то відповідачем являється орган місцевого самоврядування. Починаючи з 2007 року вона, ОСОБА_1 понад 10 років відкрито, добросовісно користуюся всією квартирою N 3: перекрила покрівлю, замінила вікна на пластикові, встановила двері та опалювальний котел, замінила підлогу, кухню облицювала кахлями, побілила та пофарбувала стіни та підлогу. Навела порядок на подвір»ї. На поховання покійної та ремонт квартири витратила значно більше коштів, а ніж була дійсна вартість квартири на час отримання спадку. Протягом 10 років вона, ОСОБА_1 сплачувала всі платежі за газ та електроенергію. З дозволу Октябрського райвиконкому №145 від 13.04.2010 зі змінами №227 від 25.5.2010 вона, ОСОБА_1 замість старого непридатного для експлуатації, побудувала гараж «И» розміром 3,45x6.35 кв.м, яким користується замість сараю та погріб «и», який зареєстрований на її, ОСОБА_1 ім»я, тому вона і звертається до суду з даним позовом.

26.10.2017 ухвалою судді Шевської О.І. відкрито провадження у справі. (а.с.26)

13.12.2017 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління майном комунальної власності міста. (а.с.57)

22.11.2018 згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, в зв’язку з закінченням 06.11.2018 терміну повноважень у судді Шевської О.І. цивільна справа № 554/8406/17 за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Полтавської міської ради про визнання права власності на 3/40 частки домоволодіння за набувальною давністю надійшла до провадження судді Блажко І.О. (а.с.181).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представники позивача за дорученням ОСОБА_2, за дорученням ОСОБА_3Є, позовні вимоги про визнання права власності підтримали, прохали задовольнити. Відмовилися від частини позовних вимог про виключення ОСОБА_11 з числа власників на об»єкт нерухомості. 25.04.2018 надали суду відповідь на відзив. В якому зазначили, що відповідач в своїх запереченнях не назвав жодної з підстав, яку б вказували на необґрунтованість позовних вимог. Добросовісно 3/20 спірного домоволодіння належало покійній ОСОБА_11, яку вона заповідала ОСОБА_1 Рішенням Октябрського районного суду від 02.08.2007 за ОСОБА_1 та ОСОБА_17 визнано право власності на 3/40 частки за кожною. Дана квартира, яка складається з однієї кімнати та кухні була передана у їхню спільну дольову власність. Згідно ст.334 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації. ОСОБА_17 право власності відповідним чином не зареєструвала тобто права власності не набула. Користуючись своєю часткою ОСОБА_1 добросовісно користувалася і належною їй частиною квартири. Тобто нею дотримано всіх вимог закону, які б дозволили суду визнати за нею право власності на 3/40 частки домоволодіння №11 по вулиці Кузнечній в м. Полтаві(а.с.98-99)

Представник відповідача територіальної громади Полтавської міської ради, за дорученням ОСОБА_4 в судовому засіданні при винесенні рішення поклався на розсуд суду. 26.02.2018 надали суду відзив. В якому зазначили, що позов про право власністю за давністю володіння не може пред’явити законний володілець, тобто особа, яка володіє майном з волі власника і завжди знає хто є власником. (а.с.76-77).

Представник третьої особи ОСОБА_8? за ордером ОСОБА_5 в судовому засіданні при винесенні рішення поклалася на розсуд суду. 15.05.2018 надали суду відзив в якому зазначила, що вона ОСОБА_8 є співвласницею домоволодіння по вулиці Кузнечній, 11 у м. Полтаві на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.12.2016, яке зареєстровано у реєстрі прав на нерухоме майно. Позивачкою не надано документів на підтвердження її витрат, які вона понесла для підтримання квартири у належному стані. Крім того, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували стан спадкового майна на час прийняття спадщини. У відповідності до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог вона бажає визнати за собою право власності на 3/40 частини домоволодіння по вулиці Кузнечній, 11 у м. Полтаві, - це позов майнового характеру, але в матеріалах справи відсутня будь-яка оцінка майна, на яке претендує позивачка, не зрозуміло, виходячи з чого було сплачено судовий збір. Крім того, відсутні письмові докази на підтвердження наявності у квартирі №3, яка перебуває у користуванні позивачки нового котла, покрівлі, плитки на кухні, нової підлоги, сплати за газ та електроенергію. Тобто, відсутні докази володіння і належного порядку звернення до суду. Ремонті роботи були косметичні, нічого глобального. Кожен із співвласників користується окремими частинами домоволодіння, але порядок користування будинком та надвірними спорудами офіційно між співвласниками не затверджувався і не встановлювався. Дійсно, ОСОБА_1 користується тією частиною будинку та надвірних споруд, яка належала ОСОБА_11, але підтримуючи нерухомість у належному технічному стані, вона в першу чергу дбає про свої інтереси.

Представники третьої особи ОСОБА_10, за дорученням ОСОБА_6 та за ордером ОСОБА_7 в судовому засіданні при винесенні рішення поклалися на розсуд суду.

ОСОБА_10 особа ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про день час та місце розгляду справи.

ОСОБА_10 особа Управління майном комунальної власності міста в судове засідання свого представника не направили, надіславши суду заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, зазначивши, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду. (а.с.63).

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову про визнання права власності на частки домоволодіння за набувальною давністю.

Судом встановлено, що 02.08.2007 рішенням Октябрського районного суду м. Полтави визнано за ОСОБА_17Е право власності на 3/40 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці 2649 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та складається в цілому з будинку літ. «А-1» загальною площею 69 кв.м., сарай літ «Д», вбиральня літ. «Б», літ. «В», літ «Г», огорожа №1, кран дворовий літ «К», сіни літ. «а-3» площею 4 кв.м., гараж літ «И», погріб літ. «а» в порядку спадкування після померлої 28 грудня 2006 року ОСОБА_11; визнано за ОСОБА_1 право власності на 3/40 частини житлового будинку з господарськими будівлями,розташованого на земельній ділянці 2639 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та складається в цілому з будинку літ. «1» загальною площею 69 кв.м., сарай літ «Д», вбиральня літ. «Б», літ. «В», літ «Г», огорожа 1, кран дворовий літ «К», сіни літ. «а-3» площею 4 кв.м., гараж літ «И», погріб літ. «а» в порядку спадкування після померлої 28 грудня 2006 року ОСОБА_11 Рішення набрало чинності 13 серпня 2007 року.(а.с.7)

Відповідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як слідує із рішення, згідно договору купівлі-продажу від 13.07.1979 ОСОБА_11 на праві власності належить 3/20 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого за адресою м. Полтава, вулиця Кузнечна, 11. 28.12.2006 ОСОБА_11 померла. Будівлі розташовані на земельній ділянці площею 2649 кв.м.

31 серпня 2010 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво на право власності на 3/40 частини житлового будинку та господарських споруд в м. Полтаві вулиця Кузнечна,11 за №389, а 20.09.2010 зареєструвала право власності, що підтверджується копіями: свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.09.2010; витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №27372760 від 20 вересня 2010 року. (а.с.9)

ОСОБА_19 у 2007 році померла (а.с.146).

Таким чином за рішенням суду від 02.08.2007 право власності на 3/40 частини житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого на земельній ділянці 2649 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 та складається в цілому з будинку літ. «А-1» загальною площею 69 кв.м., сарай літ «Д», вбиральня літ. «Б», літ. «В», літ «Г», огорожа №1, кран дворовий літ «К», сіни літ. «а-3» площею 4 кв.м., гараж літ «И», погріб літ. «а» в порядку спадкування після померлої 28.12.2006 ОСОБА_11 ОСОБА_19 зареєстровано не було.

Починаючи з 2007 року ОСОБА_1 здійснювала ремонт спірної квартири, а саме: перекрила покрівлю, замінила вікна на пластикові, встановила двері та опалювальний котел, замінила підлогу, кухню облицювала кахлями , побілила та пофарбувала стіни та підлогу та сплачувала всі платежі за газ та електроенергію. (а.с.149-158а).

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України, ст. 3 ЦПК України кожній особі надано право на звернення до суду за захистом своїх прав.

Спірна квартира немає власника, не є службовим житловим приміщенням, а отже позивач має право на отримання вказаної кімнати у власність, однак у спосіб, передбачений ЗУ « Про приватизацію державного житлового фонду» не може цього зробити з вищенаведених підстав.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07.02.2014 за №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз»яснено що: відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю необхідно враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об'єкт третіми особами за набувальною давністю.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. На момент передачі позивачу квартири, тобто на початковий момент, який включається в повний строк давності володіння, визначений законом позивач добросовісно отримав її та володіє і користується спірною квартирою відкрито, без укладання будь-яких договорів (оренди тощо).

Позивач добросовісно заволоділа спірною квартирою, на законних підставах вселилася та користуються нею, утримує її у належному стані, провела ремонт, уклала самостійно усі договори з комунальними службами, відкрито та безперевно володіють нею більше 30 років, вони набули права власності за набувальною давністю відповідно до ст.. 344 ЦК України.

Аналогічна судова практика викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 12.02.2015 у справі №6-41414 св 14.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

При подачі позову позивач сплатила судові витрати у розмірі 640 грн.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади Полтавської міської ради про визнання права власності на частки домоволодіння за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/40 частки будинку №11 по вулиці Кузнечній в м.Полтаві.

Позивач – громадянка України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована – АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1.

Відповідач - територіальна громада Полтавської міської ради, місцезнаходження – вулиця Соборності, 36, м.Полтава 36000.

ОСОБА_10 особа - громадянка України, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована – м.Полтава вулиця Кузнечна, 11, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

ОСОБА_10 особа - громадянка України, ОСОБА_9, зареєстрована – АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

ОСОБА_10 особа - громадянка України, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована – АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4.

ОСОБА_10 особа – Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради, місцезнаходження – вулиця Соборності, 36, м.Полтава 36000.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 26 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко