Рішення № 78966429, 27.11.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/3974/16-ц

2/206/21/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 про визнання припиненим договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2016 року представник позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. ОСОБА_1 позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 06.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МL-301/708/2007 за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 102200,00 доларів США терміном по 06 листопада 2037 року, зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 3,49%. 30.06.2009 року назву банку офіційно змінено з Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» на Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи та витягом із статуту. В порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав. Так, у зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач має заборгованість – 129892,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на день проведення розрахунку складає 3268862,58 грн. з яких: 101548,51 доларів США – заборгованість за тілом кредиту, що еквівалентно 2555570,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом з 12.01.2015 року по 29.05.2016 року 28343,50 доларів США, що еквівалентно 713 292,58 грн. В забезпечення виконання зобов’язань між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-301/448/2007 від 06.11.2007 року, відповідно до якого останній зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань. Представник позивача просив суд ухвалити рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №ML-301/708/2007 від 06.11.2007 року у розмірі 129892,01 доларів США, що еквівалентно 3268862,58 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 49032,94 грн.

16.04.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про припинення договору поруки. ОСОБА_1 вимоги обґрунтував тим, що позивач не пред’явив до нього вимоги протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання. Умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання зобов’язання не може вважатися строком припинення поруки в розумінні чинного законодавства.

20.07.2016 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справ було відкрито (а.с.34)

10.07.2017 року відповідачем ОСОБА_2 було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження (а.с. 132-134)

04.10.2017 року Апеляційну скаргу ухвалою апеляційного суду дніпропетровської області було відхилено, ухвалу суду залишено без змін (а.с.152-153).

31.10.2017 року відповідачем ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду про відкриття провадження (а.с.175-176)

20.11.2017 року ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області було відмовлено у відкритті провадження (а.с.185).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіслав на адресу суду відзив на зустрічну позовну заяву в якій просив задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що заперечує проти задоволення позовних вимог оскільки відповідач не визнає факт отримання грошових коштів, а приватний переказ за кредитним договором було здійснено на ім’я ОСОБА_4 Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

В судовому засіданні встановлено, що 06.11.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МL-301/708/2007 за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 102200,00 доларів США терміном по 06 листопада 2037 року, зі сплатою процентів за користування коштами у розмірі 3,49% ( а.с. 5-8).

Так, ПАТ «ОТП Банк» є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк».

В забезпечення виконання зобов’язань між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № SR-301/448/2007 від 06.11.2007 року, відповідно до якого останній зобов’язується відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем своїх зобов’язань.

Наразі за даним кредитним договором утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів.

Так, представник відповідача посилається на ті обставини, що відповідачем не було отримано грошових коштів, про що також відсутні докази в матеріалах справи.

Так, відповідно до Інструкції про касові операції в банках України» до касових документів належать: заява на переказ готівки, прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, а також рахунки на сплату платежів та документи, установлені відповідною платіжною системою. Даний перелік є вичерпним.

В матеріалах справи відсутня заява відповідача на видачу готівки.

Позивачем надано копію дублікату валютного меморіального ордеру №2 від 06.11.2007 року, який не містить підпису відповідача.

Так, відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Так, серед іншого, документи мають містити такі обов’язкові реквізити як особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином, копія дублікату валютного ордеру не може слугувати належним доказом отримання грошових коштів відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, в матеріалах справи міститься виписка по рахунках клієнтів, з якої вбачається що грошові кошти за кредитним договором № ML-301/708/2007 від 06.11.2007 року у розмірі 102200 доларів США було переказано на рахунок ОСОБА_4 (а.с.134).

Відповідно до ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, позивачем не надано доказів належного виконання умов кредитного договору в частині видачі кредиту готівковими коштами (як в національній валюті та і в іноземній), а саме, заяви на видачу готівки, що є єдиним касовим документом, який оформлюється згідно з такою касовою операцією, як видача готівки.

Враховуючи вищевикладене суд не знаходить правових підстав для замовлення позовних вимог.

Що стосується зустрічної позовної заяви суд вважає за необхідне її задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості порушення зобов’язання за кредитним договором відбулося 06.12.2013 року. Позивач звернувся до суду із заявою 13.07.2016 року тобто через 2 роки та 7 місяців .

Відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позов до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до ч.1 ст. 251, та ч.1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі зі сплином якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, що має настати.

Т.ч. умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.

З викладеного вбачається, що строк пред’явлення вимоги до ОСОБА_2, як до солідарного боржника за договором кредиту №ML-301/708/2007 від 06.11.2007 року на підставі договору поруки №SR-301/448/2007 від 06.11.2007 року – сплив, а тому договір поруки є припиненим.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні первісних позовних вимог, та задовольнити зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визнання припиненим договору поруки.

Керуючись ст.ст. 5-13, 33-34, 76-81, 83, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) до ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка, 30/48, іпн.2780611324) та ОСОБА_2 (м. Дніпро, вул.20-річчя Перемоги, 4/32, іпн.2881903618) про стягнення заборгованості – відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» та ОСОБА_1 про визнання припиненим договору поруки - задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки №SR-301/448/2007 від 06.11.2007 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.П.Румянцев