Рішення № 78966168, 20.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6204/16-ц

2/214/216/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 листопада 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Звади Л.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг цивільну справу за позовом ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: 50026, пр. Південний, 38/2 , місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» (50085, вул. Георга Отса,6, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область), третя особа ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), третя особа Публічне акціонерне «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» ( адреса: вул. Здолбунівська, буд.7д, місто Київ, 02081) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, звернулася до суду з позовом, який в подальшому уточнила до Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб», третя особа ОСОБА_5, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на її користь загальну суму матеріальної шкоди у розмірі – 29 638, 76 гривень; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» загальну суму матеріальної шкоди у розмірі - 30 000,00 гривень; стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви у розмірі - 1102,40 гривень.

В обґрунтування позову зазначила, що 22 лютого 2016 року приблизно о 6 год. 40 хв. в Саксаганському районі м. Кривого Рогу водій ОСОБА_5 виконуючи свої трудові обов’язки керуючи автомобілем ГАЗ н.з. 6498 СЕ , що належить на праві власності ПАТ «Криворіжхліб» по вул. Технічна, в районі будівлі 7а, виїхав на зустрічну смугу руху, чим порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення, окрім іншого з її автомобілем ОСОБА_6 н.з. АЕ 252-72 АЕ, що належить на праві власності ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_7, її чоловіком. Внаслідок чого її автомобіль отримав механічні ушкодження. Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу справа №212/1542/16-п від 16.03.2016 року ОСОБА_5 було визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП позивачу було завдано збитків. Що відображаються у пошкодженні її транспортного засобу, а також інших витрат , які вона була змушена зробити за для поновлення її порушених прав. На поновлення транспортного засобу вона змушена буде зробити грошові вкладання , які згідно висновку автотоварознавчого дослідження складають 35 304 гривень 35 копійок. На даний час транспортний засіб не ремонтувався в зв’язку із відсутністю зазначеної суми на відновлюванні роботи. Грошові кошти на відновлюванні роботи вона очікувала отримати у вигляді стразового відшкодування від страхової компанії відповідача, та приступити до вказаних робіт. Проте після сплати її на картковий рахунок 21.07.2016 року страхового відшкодування, вона отримала лише 7 615 грн. 59 коп. із розрахованих експертом 35 304 грн. 35 коп. Різниця складає: 27 688, 76 грн. (35 304, 35 грн. – 7 615, 59 грн.). Окрім того після ДТП вона змушена була зробити вимушені витрати у розмірі : 1 950, 00 грн. (сплата робіт із складання висновку автотоварознавчого дослідження у розмірі - 500, 00 грн. + 450,00 грн. послуги з евакуації машини з місця ДТП). Внаслідок протиправних дій відповідача вона зазнала ще й окремо моральних страждань, які зачепили значущі сторони її існування, та призвели до глибоких психологічних переживань а саме тривалий час після ДТП у постійному психологічному напруженні та хвилюванні, знаходилась в стані психоемоційній напрузі з реакцією роздратованості, неврівноваженості, що виявилося в мікросоціальних конфліктах в спілкуванні з оточуючими та в сім’ї, на якості її соціального життя. Транспортний засіб вони з чоловіком купували передусім для того, щоб не мати певних незручностей у пересуванні як-то на роботу з роботи, в допомогу збільшення вільного часу для потреб особистого життя для виїзду на заміську земельну ділянку з метою її оброблення (посадки та збору врожаю), та й на відпочинок. Як наслідок після ДТП зазвичай нормальний спосіб життя було порушено. Ця подія вплинула на її сталий життєвий ритм. В зв’язку з перебігом судового процесу транспортний засіб не ремонтувався, та з моменту аварії по даний час знаходиться в гаражі та не експлуатується. Без транспортного засобу їй доводиться на даний час, користуватися громадським транспортом, що створює певні незручності для неї, так як в неї дуже напружений робочій графік (вона працює керівником установи). За своїми посадовими обов’язками за робочу зміну її щоденно потрібно встигати виконувати багато завдань (не рухаючи постійні наради, комісійні виїзди тощо, а також позапланові аварійні випадки, які мають місце траплятися на ділянках, обслуговуванням яких зайняте наше підприємство). А за певних обставин навіть доводиться працювати у неробочій час. В неї у підпорядкуванні знаходиться чималий колектив працівників, для якого вона повинна бути «взірцем», так як твердо переконана рівняння колективу повинно бути завжди на керівника. Задля виконання покладених на неї завдань, вона звикла приходити на робоче місце першою, а залишати робоче місце – останньою. Окрім виконання робочих завдань, після роботи її, як матері та дружині треба ще приділяти час родині. Вищезазначене вказує на те, що вона, від часу протиправних дій відносно свого майна у вигляді скоєння ДТП щоденно зазнаю негативних змін життєвого ритму та гармонічного існування, що тягне за собою неконструктивне використання свого власного часу. Для неї важко було перенести пошкодження її власності, а саме автомобілю. Вона багато років збирала кошти для його купівлі, тобто приклала чималих зусиль для його придбання, підтримувала його у бездоганному стані, а тому для неї факт пошкодження транспортного засобу є дуже болючим. Літо 2017 року та літо 2018 року на час, на який припадає її відпустка та її чоловіка були змушені проводити з урахуванням умов, у відсутності особистого транспорту, що також сказалося на якості та умовах відпочинку за вказані періоди. Вона, разом з родиною три роки змушена була проводити відпустку у піших умовах, не за планами, які були визначені у родинному колі, та користуватися загальним транспортом, що дуже негативно впливало на якість відпочинку. Посадку та збір врожаю на заміській земельній ділянці третій сезон приходиться проводити теж без транспортного, що прямо пропорційно відображається й на кількості вражаю (обмежені обсягом посадки, садимо лише необхідні овочі, з урахуванням того, що потім зможемо перевести зібраний вражай у ручний спосіб). Вважає, що розмір матеріальної та моральної школи не рівноцінні при вирішенні питання стосовно відшкодування коштів за моральні переживання. Суму у розмірі 30 000, 00 гривень вважає достатнім грошовим еквівалентним розміром моральних страждань, яких вона зазнала за період з дня ДТП з 22.02.16 року по сьогодні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, уточнену позовну заяву з підстав зазначених у позові підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні уточнену позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, детально виклала обґрунтування в письмових запереченнях.

Зокрема звернула увагу, на обставини, за яких сталося ДТП за участю позивача та відповідача, встановлені постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу у справі про адміністративне правопорушення справа №212/1542/16-п, провадження № 3/212/533/ 16, що набрала законної сили. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961 –IV, «обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життб, здоров’ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо – транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників».Тобто виходячи із суті страхування, Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди. Зазначила, що між ПАТ «Криворіжхліб» та Публічним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» був укладений та діяв договір обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних засобів від 18.03.2015 р.№ 1071765, страховий поліс серії АЕ №2882269, відповідно до якого Страховик зобов’язується, у разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах і в обсязі передбачених ОСОБА_9. За даним договором (п.2.3.2) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяно шкоду третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором ( те саме вказано й в ст. 6 Закону України 1961 –IV). ОСОБА_9 забезпечений транспортний засіб автомобіль НОМЕР_1 та встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого)- 50 000 грн.. Відповідно до вимог договору, ПАТ «Криворіжхліб» 22.02.2016 року повідомив страхову компанію про страховий випадок та надав всі необхідні документи для виплати на користь власника автомобіля НОМЕР_2, що належить позивачу, страхового відшкодування. На виконання умов ОСОБА_9 за заявою ОСОБА_4 С,М. про страхове відшкодування шкоди, заподіяної забезпеченому транспортному засобу- автомобілю марки ОСОБА_6 д.н. АЕ 252-72 АЕ, відповідно до протоколу огляду КТС №1567 від 26.02.2016, автомобіль був вчасно оглянутий спеціалістом, маючим кваліфікацію аварійного комісара з правом проведення авто товарознавчих експертиз, ОСОБА_10 З метою визначення вартості матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля НОМЕР_3, Страховик замовив у ТОВ «Гарант – АСІСТАНС» звіт про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Дослідження №25272 АЕ- 3 від 29.05.2016 р. здійснено у відповідності до вимог ст. 29ЗУ 1961 –IV , розмір завданих збитків розрахований у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, та має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку. Вартість матеріального збитку в результаті ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 8163,86. Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарант АСІСТАНС» відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 №2658 –ІІІ є атестованим суб’єктом господарювання оціночної діяльності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру суб’єктів оціночної діяльності, має сертифікат оцінювача, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі суб’єктів оціночної діяльності за напрямом діяльності - оцінка колісних транспортних засобів 1.№., чим спростовується заявлені доводи позивача. Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що Страховиком 20.07.2016 було складено страховий лист. Відповідно до страхового акту від 20.07.2016 р. № ОЦВ- 16- 1567/1, заяви ОСОБА_4 про страхове відшкодування шкоди, позивачу здійснено виплату страхового відшкодування шкоди, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 615, 59 гривень. Про відшкодування моральної шкоди заподіяної здоров’ю позивач до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не звертався. Позивач погодився отримати суму страхового відшкодування саме в розмірі 7615, 59 грн. Позовних вимог ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з приводу неналежного розміру страхового відшкодування не заявляв. При цьому, через певний час після дорожньо - транспортної пригоди, позивач звертається до судового експерта Рейнюк О,В. щодо проведення авто товарознавчого дослідження. Вважають, що звернення позивача для проведення за власний рахунок авто товарознавчого дослідження не було необхідності, оскільки пошкоджене авто було вчасно оглянуто представником ПАТ «НАСК «ОРАНТА», страхове відшкодування виплачено на підставі протоколу огляду забезпеченого транспортного засобу, складеному в момент ДТП, відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з Висновком № 49/16, вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу складає 35 304, 35 грн. Також вважає, що при співставленні двох висновків експертиз (судового експерта Рейнюк О,В. та страховика) на явно просліджується, що при складанні висновку експертного автотранспортного дослідження №49/16 була завищена вартість відновлювального ремонту автомобіля ( в т.ч. встановлено розбіжність в переліку пошкоджень автомобіля (до вартості ремонту включено заміну 43 пошкоджених деталей, проте як в протоколі огляду транспортногозасобу на дату ДТП зазначено 12 позицій), завищено кількість нормо годин ( різниця складає 495,8 (622-126,2), майже в шестеро завищено, включено роботи, які напряму не стосуються ремонту пошкоджених деталей (мийка авто, антикорозійна обробка консервування внутрішньої порожнини) тощо. Окрім того, зазначаємо, що саме страховою компанією - ПАТ «НАСК «ОРАНТА» встановлювався розмір страхового відшкодування. А тому ПАТ «Криворіжхліб» не повинен нести відповідальність за дії Страховика, який можливо невірно оцінив завдану шкоду. З врахуванням зазначеного, відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат за проведення авто товарознавчої експертизи в розмірі 1950,00 гривень. Позивач помилково та незаконно (безпідставно) звертається до ПАТ «Криворіжхліб» із вимогою щодо стягнення різниці між страховою та фактичною шкодою. Оскільки, згідно договору страхування, відповідачем застраховано свою відповідальність в межах 50 000,00 грн., то сума 27 688,76 грн., яка можливо недоплачена позивачу в результаті можливої невірної оцінки завданої шкоди ДТП, покривається лімітом страхові відшкодування, і відповідно може бути компенсована страховою компанією ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача, зазначила, що позивачем не було доведено наявність причинно–наслідкового зв’язку між подією ДТП та моральною шкодою. Так з матеріалів справи встановлено, що під час ДТП 22.02.2016 року за кермом автомібіля ОСОБА_6 д.н. АЕ 252-72 АЕ, перебувала не позивач, а її чоловік ОСОБА_11. Позивача та її дитини, на місці ДТП не було. Внаслідок ДТП не отримали жодного ушкодження. Також позивачем не доведено яким саме чином факт ДТП спричинив їй моральні страждання та в чому саме полягає така моральна шкода. Просить відмовити в задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_3, проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі.

Представник третьої особи ПАТ "НАСК "Оранта" в судове засіданння не зявився, про час і місце слухання справи повідомлені належним чином, надали суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Допитаний в судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_12, суду пояснив, що при оцінці матеріальної шкоди, він керувався інструкцією. Щодо різниці в оцінці йому не відомо, він склав свій висновок. Всі позиції проведення експертизи оголосив позивачу та представнику ПАТ «Криворіжхліб», питань ніяких не виникало.

Судом встановлено, що згідно постанови Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_5, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ( а.с.9)

Відповідальність ПАТ «Криворіжхліб», як власника наземного транспортного застрахована в Національній акціонерній страховій компанії «Оранта» (ПАТ Відповідно до страхового акту від 20.07.2016 року №ОЦВ-16-1567/1 страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 7 615,59 гривень (розмір матеріального збитку 8 163,86 гривень - 510 грн. франшиза (а.с. 223). При цьому розмір матеріального збитку встановлено на підставі дослідження ТОВ "НАСК «ОРАНТА»" від 19.07.2016 року (а.с. 224-226).

За висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 49/16 щодо розрахунку суми матеріального збитку ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди на суму 35304,35 грн., на дату 04.03.2016 року ( а.с.10-26 )

Фактично спір між сторонами виник з наявних розбіжностей в оцінці матеріального збитку.

За загальним правилом згідно зі ст.1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В той же час норми Закону України Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (п.22.1 ст.22 межами ліміту відповідальності; ст.29 вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 ст.32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов’язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п.12.1 ст.12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).

Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу (який відшкодовує страховик згідно з Законом України Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України відшкодовує безпосередньо особа, яка завдала збитків.

Отже, Відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст.29 Закону України Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснює відшкодування витрат, пов’язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі ст. 1194 Цивільного кодексу України має відшкодовувати безпосередньо особа, яка завдала збитків.

Даний висновок підтверджується правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.12.2015р. у справі №6-691цс12.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його користь або на користь третьої особи страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

При цьому не передбачено стягнення матеріальної шкоди в солідарному порядку, оскільки позивачем пред'явлено позов шляхом звернення до страховика та до заподіювача шкоди.

Суд вважає розрахунок висновком експертного авто товарознавчого дослідження №49/16 щодо розрахунку суми матеріального збитку ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди на суму 35304,35 грн., на дату 04.03.2016 року не спростованим відповідачем.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, у відповідності до вимог ст. ст.12,81, доведено ті обставини, на які він посилалась як на підставу своїх вимог.

Вказане вище автотоварознавче дослідження №49/16 щодо розрахунку суми матеріального збитку ОСОБА_13, є належним та допустимим письмовим доказом, який містить інформацію щодо предмета доказування, має суттєве значення для вирішення справи і здобутий у передбачений законом спосіб. Зокрема,ст. 13 Закону України «Про судову експертизу» визначеноправо експерта проводити на договірних засадах дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

Оскільки страхове відшкодування, сплачене страховиком не покриває заподіяну майнову шкоду позивачу, то у відповідності з вимогами закону, решта суми підлягає відшкодуванню винною особою, а саме ПАТ «Криворіжхліб» як власника наземного транспортного засобу в трудових відносинах з яким перебував ОСОБА_5, підлягає стягненню майнова шкода заподіяна позивачу в сумі 27 688,76 грн., так як сплачена сума страхового відшкодування 7 615 гривень (35 304,35 грн.матеріальної шкоди – 7 615,59 грн. страхового відшкодування).

Крім заподіяння матеріальної шкоди, позивачу по справі була заподіяна і моральна шкода, яка виразилася у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження автомобіля та неможливості користування ним. Позивач вважає, що відповідач спричинив йому моральну шкоду, яку оцінює у 30 000,00 гривень, суд вважає таку необхідним компенсацію моральної шкоди зменшити до 2000 гривень, що буде належною та такою, що відповідає принципу розумності та справедливості.

Позивачем понесено судові витрати за проведення автотоварознавчих експертизи № 49/16 у розмірі 1 950 грн. 00 коп..( сплата робіт із складання висновку авто товарознавчого дослідження у розмірі 1 500,00 гривень+450,00 гривень послуги з евакуації машини з місця ДТП). Висновки зазначеної експертизи суд поклав в основу рішення, тому зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У ч. 2 ст.141 ЦПК України зазначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судових витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 38 Закону України "Про страхування", ст.ст. 12, 113, 76, 81, 141, 263, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: 50026, пр. Південний, 38/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» (50085, вул. Георга Отса,6, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область), третя особа ОСОБА_5 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1), третя особа Публічне акціонерне «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» ( адреса: вул. Здолбунівська, буд.7д, місто Київ, 02081) про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» (50085, вул. Георга Отса,6, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: 50026, пр. Південний, 38/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) матеріальну шкоду у розмірі 27 688 (двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят вісім) 76 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Криворіжхліб» (50085, вул. Георга Отса,6, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_4 (зареєстрована за адресою: 50026, пр. Південний, 38/2, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) моральну шкоду 2000 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворіжхліб» на користь (50085, вул. Георга Отса,6, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область) судовий збір в розмірі 1102,40 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В.Чернова

Повний текст рішення виготовлено 26 листопада 2018 року.