Рішення № 78966156, 14.11.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/2327/18

2/214/1825/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 листопада 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Чернової Н.В.,

за участю

секретаря судового засідання – Звади Л.В.,

позивача ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №214/2327/18 за позовною заявою ОСОБА_1 ( вул. В.Великого,24/32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) особі представника ОСОБА_2 (пр..Поштовий,12прим., м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до Публічного акціонерного товариства «Північтранс» (65025,м. Одеса, 21 км Старокиївчської дороги) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 (вул. Донецька,3/87, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПАТ «Північтранс матеріальну шкоду в розмірі 21 174,38 грн. внаслідок вчинення ДТП, яке мало місце 11.10.2017 р. за участі водія П іроженка ОСОБА_5, який є працівником ПАТ «Північтранс»; стягнути з ПАТ «Північтранс» моральну шкоду в розмірі 40 000,00 гривень.

В обґрунтування свої позовних вимог зазначила, що 11 жовтня 2017 року, приблизно о 13 год. 30 хв. Водій маршрутного автобусу «Рута 22 ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, який здійснював керування цим транспортним засобом та перевезення пасажирів за міським маршрутом № 307, здійснив порушення правил безпеки дорожнього руху, внаслідок чого вищевказаний маршрутний автобус перекинувся на лівий бік та було завдано пасажирам тілесні ушкодження різного степеню тяжкості. Одразу, після скоєння ОСОБА_4 дорожньої-транспортної пригоди (надалі ДТП) та заподіяння джерелом підвищеної небезпеки позивачу тілесних ушкоджень середньої тяжкості, карета швидкої медичної допомоги доставила її до КЗ «Криворізька міська лікарня №2) для проведення невідкладних медичних заходів по рятуванню її життя. Внаслідок дорожньої- транспортної пригоди її було спричинено такі тілесні ушкодження : синець обличчя, забійна рана обличчя, перелом кісток носу, контузія, гемофтальм лівого ока, садна обличчя та правої гомілки, забійні рани правої гомілки, відкритий перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки в верхній та нижній третині (відкритий). Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу у справі №211/5505/17 від 26 лютого 2018 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на один рік.

Для відновлення свого втраченого стану здоров’я в період часу та лікування, що підтверджується доданим до позовної заяви копіями чеків та рецептів лікаря, який здійснював лікування на загальну суму 21 174, 38 грн. ( двадцать одна тисяча сто сімдесят чотири гривні) 38 коп.. Для відновлення свого втраченого стану здоров’я період часу з 11 жовтня 2017 року по сьогоднішній день вона понесла витрати на придбання ліків та лікування, який здійснював лікування на загальну суму 21 174, 38 грн. ( двадцять одна тисяча сто сімдесят чотири гривні) 38 коп.. Позивач вважає, що діями ОСОБА_4 який на час скоєння ДТП, як зазначено у вироку Довгинцівського районого суду м. Кривого Рогу від 26.02.2018 р. є працівником ПАТ «Північтранс» її було завдано значної моральної шкоди, яка виразилася перш за все в тому, що навколишній світ для неї змінився взагалі і назавжди. До аварії вона мала гарне, привабливе обличчя , яке в одну мить змінилося і тепер на її обличчі та правій нозі страшні і непоправні рубці. Весь цей час вона змушена була зі знівеченим обличчям уникати від перебування в громадських місцях. Кожен раз, коли на неї дивились люди, вона відчувала пригнічення та депресію , оскільки вона була гарною жінкою, а коли тепер в неї страшні шрами на обличчя та правій нозі. Після ДТП вона була змушена понести значні трати як майнового, так і немайнового характеру. Вона не може нормально посміхатися. Всі її звичні життєві зв’язки зруйновано назавжди. Вона постійно відчуває на сьогоднішній день фізичний біль в області шрамів. Перед сном вона змушена приймати заспокійливе та снодійні препарати. У більшості своїх снів вона бачить цю страшну трагедію і переживає її наслідки ще раз. Завдана їй моральна шкода виражається також у тому, що після ДТП, що сталося саме з вини ОСОБА_4 у неї непоправне знівечене обличчя і непоправне знівечене життя .

Вказує для неї назавжди змінилися звичні життєві зв’язки та звички. До травми, вона була привабливою жінкою. Кожен день вона проводила своє життя з оточуючими людьми, посміхалася і раділа життю. А потім, порушення вимог ПДР, вчиненого ОСОБА_4 назавжди перекреслило звичне життя . На сьогодні, маючи такий шрам на обличчі і безліч шрамів і ран в душі вона навіть не можу спокійно йти по вулиці, оскільки люди одразу звертають увагу на моє обличчя. Після вказаної трагедії вона постійно переживає, що назавжди втратила привабливу зовнішність, повагу та увагу чоловіків, а також здоров’я. Дуже часто її відвідують дуже погані думки.

В судовому засіданні позивач, суду пояснила, що на теперішній час вона продовжує лікування, в неї болі в нозі, не може спати. Діти займали кошти на її лікування. Вона сподівалась, що їй відшкодують шкоду. У лікарні знаходилась 21 день. Також їй зробили тринадцять рентгенів, три місяці знаходилась в апараті «Ілізарова», дванадцять швів біля ока, постійно приймає снодійне та обезболююче, півроку не могла самостійно помитись. Позивач пояснила, що не зверталась до страхової компанії, та від підприємства нічого не отримала. Водій маршрутного автобуса «Рута 22 ПЕ» ОСОБА_4 відшкодував їй 5 000 гривень

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на факти, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи повідомлений належним чином.

Отже, дослідивши матеріали справи, наявні у ній письмові докази, заслухавши пояснення сторін судом встановлено.

В провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу дійсно перебувало кримінальне провадження № 12017040230001837 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України.(а.с.15-20)

Під час розгляду справи судом були встановлені обставини події, що мала місце 11.10.2017 року на які посилається позивачка у своєму позові. Отже, у вироку суду від 26.02.2018 року у справі № 211/5505/17 (1кп/211/291/18) зазначено, що 11 жовтня 2016 року о 13 годині 30 хвилин, в світлий час доби, водій ОСОБА_4 керуючи технічно справним автобусом «РУТА 22 ПЕ», реєстраційний номер НОМЕР_2 та здійснюючи пасажирські перевезення за міським маршрутом № 307, рухався по сухому асфальтному покриттю проїзної частини дороги вулиці Кокчетавська з боку вулиці Соборності в напрямку вулиці Магістральна у Довгинцівському районі міста ОСОБА_6. Під час поїздки в салоні автобусу окрім водія також знаходились пасажири. Рухаючись по правому заокругленню дороги вулиці Кокчетавська, водій не обрав безпечної швидкості руху та виїхав за межі проїзної частини дороги з права, тим самим порушив вимоги правил безпеки дорожнього руху, а саме п.п. 1.5., 2.3. б), 12.1. Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху…не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «2.3 б). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: ... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ... і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- «12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- «1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху; безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

Внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною умовою для запобігання події, останній керуючи автобусом «РУТА 22 ПЕ» виїхав за межі проїзної частини дороги вулиці Кокчетавська з права та рухаючись правими колесами за її межами здійснив наїзд на електричну опору №347, в наслідок чого вказаний вище автобус перекинувся на лівий бік.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілой ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження, а саме: відповідно до висновку експерта №1875 ОСОБА_17 отримала тілесні ушкодження у вигляді: синець обличчя, забійна рана обличчя, перелом кісток носа, контузія, гемофтальм лівого ока, садна обличчя та правої гомілки, забійні рани правої гомілки, відкритий перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки зі зміщенням, подвійний перелом малогомілкової кістки в верхній та нижній третині (відкритий), які за своїм характером відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним ушкодженням, за ознаками тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби;

В діях водія ОСОБА_4 з керування автомобілем «РУТА 22 ПЕ», вбачається невідповідність вимогам п.12.1 Правил дорожнього руху України, яка з технічної точки зору перебуває в причинному зв'язку з настанням події ДТП.

За умов раптової відмови, або неефективності в роботі рульового керування, водій мав технічну можливість зупинити керований ним автобус на ділянці шляху від місця зміни напрямку руху до місця виїзду за межі проїзної частини, і тим більш мав таку можливість зупинити автобус до місця розташування електроопори №345, з якою він контактував після виїзду за межі проїзної частини дороги.

За результатами розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі, без позбавлення права керувати транспортним засобом. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на один рік.

Вирок набрав законної сили 10.07.2018 року, який міститься в матеріалах цієї цивільної справи.

Відповідно п.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В матеріалах справи міститься виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №У-12733 КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2 »ДОР від 14.02.2012 року № 110 в якому зазначено , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у неї виявлені синець обличчя, забійна рана обличчя, перелом кісток носу, контузія, гемофтальм лівого ока, садна обличчя та правої гомілки, забійні рани правої гомілки, відкритий перелом нижньої третини правої великогомілкової кістки в верхній та нижній третині (відкритий).(а.с.8-9)

Судом встановлено, що внаслідок отримання зазначеної травми, що сталася з вини ОСОБА_4 позивачка зазнала матеріальної шкоди, яка полягає у тому, що внаслідок завдання їй тілесних ушкоджень були здійснені такі витрати : загальна вартість ліків згідно наданим чекам становить 21 174,38 грн.(а.с.21-38)

Також, внаслідок не дотримання правил дорожнього руху ОСОБА_4, позивачка дійсно зазнала та зазнає у теперішній час глибоких моральних страждань що знаходить підтвердження матеріалами справи.

Стаття 1177 ЦК України передбачає, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1ст.1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Відповідно під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.1ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Оскільки обов’язковими умовами для настання деліктної відповідальності є наявність складу правопорушення, а саме: шкоди, протиправної поведінки заподіювача шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою, що наступила, а також вини, тому, виходячи з приведеної конструкції цивільно-правової відповідальності і, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що винність відповідача повністю доведена і позов повинен бути задоволений.

Крім того, щодо вирішення питання про судові витрати буде вирішуватися відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати, у тому числі з урахуванням відповідного клопотання позивача про стягнення витрат на правочину допомогу.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 259, 265 268 ЦПК України, 23, 1167, 1177 Цивільного Кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( вул. В.Великого,24/32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) особі представника ОСОБА_2 (пр..Поштовий,12прим., м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область) до Публічного акціонерного товариства «Північтранс»( 65025,м. Одеса, 21 км Старокиївчської дороги) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 (вул. Донецька,3/87, місто Кривий Ріг, Дніпропетровська область), про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Північтран» (код ЄДРПОУ 05523553) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 21 174 (двадцять одну тисячу сто сімдесят чотири) гривень 38 копійок.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Північтран» (код ЄДРПОУ 05523553) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) гривень .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення, у разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В.Чернова

Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2018 року.