Рішення № 78960897, 30.10.2018, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 30.10.2018

Справа № 334/4152/18

Провадження № 2/334/2938/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м.Запоріжжя

в складі: головуючого - судді Гнатюка О.М.,

при секретарі Алейніковій О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

позивач звернулась до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ПАТ «ПУМБ», в якому просить визнати виконавчий напис № 922 від 27.02.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення з неї на користь ПАТ «ПУМБ», заборгованості по кредитному договору № GP-6883186 від 10.10.2014 року в розмірі 22984,82 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Вимоги обґрунтувала тим, що в травні 2018 року їй стало відомо, що на адресу підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, в якому вона працює надійшла постанова ВП № 56167293 приватного виконавця виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4 про звернення стягнення на заробітну плату. На виконання даної постанови з її заробітної плати відраховується 20% в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ «ПУМБ». Загальна сума заборгованості становить 22984,82 грн. Підставою для стягнення є виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округшу ОСОБА_3 № 922, виданий 27.02.2018 рноку.

В дійсності, вона ніколи не мала жодних договірних відносин з ПАТ «ПУМБ» і категорично заперечує можливість існування у неї будь-якої заборгованоситі перед відповідачем.

Вказаний виконавчий напис вважає таким, що вчинений з порушеннями законодавства, оскільки з нього не вбачається, на підставі яких документів його було вчинено. Письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання їй не надсилалося, розрахунку заборгованості станом на 27.02.2018 року немає, нотаріус не врахував пропуск відповідачем строку за відповідним договором. На час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса не було всіх необхідних документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, а тому нотаріус не мав передбачених законом підстав про вчинення виконавчого напису щодо стягнення з неї заборгованості за договором кредиту.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила, з підстав зазначених у запереченнях на позовну заяву.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу м. Києва ОСОБА_4 до суду не прибула, про причини неявки суд не повідомила,

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 надіслала документи, на підставі яких був вчинений виконавчий напис № 922 від 27.02.2018 року. Просила розглянути справу за її відсутності, з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2014 року між ПАТ «ОСОБА_5 Капітал» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № GP-6883186, відповідно до якого банком надано ОСОБА_1 кредит в розмірі 13371,21 грн., з яких: 12200,01 грн. для рефінансування заборгованості за кредитним договором GP-4659294, укладеним з АТ «ПУМБ», 1171,20 грн. – для оплати договору страхування, строком на 48 місяців, з 13.10.2014 року по 13.01.2018 року, з процентною ставкою у розмірі (% річних та комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1,35%.

19.07.2016 року ПАТ «ОСОБА_5 Капітал» припинилося шляхом приєднання до ПАТ «ПУМБ», що підтверджується випискою з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ПАТ «ПУМБ» є правнаступником усіх прав та зобов’язань ПАТ «Банк «ОСОБА_5 Капітал», що підтверджується випискою та Статутом.

12.11.2017 року відповідач направив позивачу письмову вимогу (повідомлення) від 08.11.2017 року № 60, у якій повідомив, що він є правонаступником АТ «Банк «ОСОБА_5 Капітал» і запропонував погасити заборгованість за кредитним договором № GP-6883186 у сумі 22461,29 грн. Вказану вимогу позивач отримала 15.11.2017 року, що підтверджується електронним реєстром ДП «Укрпошта».

27.02.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № 922 про звернення стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» з ОСОБА_1 не сплачену в строк за договором кредиту № GP-6883186 від 10.10.2014 року, заборгованість за період з 25.01.2017 року по 25 січня 2018 року в сумі 22984,82 грн., яка складається з :

- простроченої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10485,23 грн.;

- простроченої заборгованості за комісією у розмірі 7039,89 грн.;

- простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2495,36 грн.;

- строкової заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2885,98 грн.;

- строкової заборгованості за комісією в розмірі 69,84 грн.

- строкової заборгованості за процентами в розмірі 8,52 грн.

Як зазначено у виконавчому написі, винесено його на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.

Вказаний виконавчий напис, як свідчать надані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 документи, вчинено ним на підставі оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, встановлено такі документи : а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3 Глави 16 Порядку (в редакції на день вчинення виконавчого напису) передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У відповідності до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст.12 та частинами 1,5,6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

У відповідності до положень ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 76-79, 89, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, Закону України «Про нотаріат», -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 922 від 27.02.2018 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2» заборгованості за кредитним договором № GP-6883186 від 10.10.2014 року в розмірі 22984,82 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_2», код ЄДРПОУ - 1482829 на користь ОСОБА_1, ІПН – НОМЕР_1 судовий збір в сумі 1057 (одна тисяча п’ятдесят сім) грн. 20 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М.Гнатюк