Ухвала суду № 78957465, 17.07.2018, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/9204/15

Провадження № 4с/200/110/16

У Х В А Л А

17 липня 2018 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Женеску Е.В.,

за участю секретаря Санжаровської Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на дії чи бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеною скаргою.

Свої вимоги заявник мотивує тим, що Бабушкінським ВДВС м. Дніпро відкрито провадження по стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу в розмірі 30000 грн. за рахунок звернення стягнення на заробітну плату боржника. Постанову державного виконавця від 21.07.2016 року за № 0314/30582/3 про відкриття виконавчого провадження заявник вважє незаконною, а дії державного виконавця по проведенню виконавчих дій по відношенню до ОСОБА_1 протиправними, оскільки державний виконавець не повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження, не пересвідчившись, що боржник отримав копії постанов, почав здійснювати дії по примусовому виконанню рішення суду. Матеріали справи не містять доказів виконання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав боржника. Єдиним документом, який би підтверджував направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, є фіскальний чек УДППЗ «Укрпошта», який відсутній в матеріалах виконавчого провадження. Про існування постанови про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 дізналася лише 31 серпня 2016 року під час отримання заробітної плати. Заявник вказує, що не мала можливості подати скаргу на дії державного виконавця у передбачені законом строки в зв’язку зі своїм тривалим відрядженням.

З урахуванням зазначеного, заявник просить суд визнати поважною причину пропуску строку для подання скарги на постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 року за № 3014/30582/3, винесену Бабушкінським відділом державної виконавчої служби м. Дніпро про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 30000 грн. Зупинити виконавче провадження ВП № 51409149. Визнати дії державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро ОСОБА_3 щодо відкриття виконавчого провадження ВП № 51409149 та звернення стягнення з заробітної плати та пенсії боржника на користь ОСОБА_2 незаконними. Скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 року, винесену Бабушкінським відділом державної виконавчої служби м. Дніпро про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 30000 грн.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 вересня 2016 року відкрито провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересована особа: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на дії чи бездіяльність державного виконавця, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Заявник в судове засідання не з’явився, причини не явки не повідомив.

Заінтересована особа в судове засідання не з’явилася, причину неявки не повідомила.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підтвердження своїх доводів заявник надав копію постанови державного виконавця Бабушкінського відділу ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 21.07.2016 року про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 з метою примусового виконання виконавчого листа № 200/9204/15 від 10.05.2016 року, виданого Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу у розмірі 30000 грн.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду із зазначеною скаргою) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Згідно пп.9 п.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов’язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подальший розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, у частині, в якій вони не встановлюють нових обов’язків, не встановлюють чи не звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи не обмежують їх використання.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Заявник у скарзі стверджує, що про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо 31 серпня 2016 року, під час отримання заробітної плати, однак не надала ніяких доказів на підтвердження того, що саме цього дня їй була виплачена заробітна плата.

Разом з тим, виходячи із тверджень скаржника, ОСОБА_1 мала подати до суду скаргу не пізніше 10 вересня 2016 року.

Однак, скаргу до суду подано лише 28 вересня 2016 року, тобто після закінчення строку, встановленого як ст. 383 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення ОСОБА_1 до суду), так і ст. 449 ЦПК України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року), при цьому як на поважну причину пропуску встановленого процесуального строку ОСОБА_1 посилається на своє перебування у тривалому відрядженні, однак жодного документу на підтвердження факту свого перебування у відрядженні ОСОБА_1 не надала.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши доводи заявника та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами ту обставину, що нею пропущено строк звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця з поважних причин. Відповідно, суд не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку.

Зазначені в ст.449 ЦПК України строки є процесуальними, а тому, якщо суд не знайде підстав для їх поновлення, він повинен відповідно до вимог ч.2 ст.126 ЦПК України залишити таку скаргу без розгляду.

Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 126, 449, 450 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересована особа: Бабушкінський відділ державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на дії чи бездіяльність державного виконавця – залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення . Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до п.15.5 ч.1Перехідних положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Е.В. Женеску