Ухвала суду № 78953943, 26.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 грудня 2018 року м. Київ Справа № 810/4619/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський обласний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

в с т а н о в и в:

6 вересня 2018 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський обласний центр зайнятості (далі - третя особа), про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 37 858 грн. 70 коп.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 р. відкрито спрощене позовне провадження в цій адміністративній справі та призначено судове засідання.

26 жовтня 2018 р. до суду надійшло клопотання від представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлено тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень на пред'явлення визначених законом вимог. Оскільки підстави для звернення з цією позовною заявою виникли у позивача 16 квітня 2018 р., то строк на звернення до адміністративного суду закінчився 16 липня 2018 р. Проте, позовну заяву подано 6 вересня 2018 р., тобто із порушенням строку звернення до суду. У зв'язку з цим відповідач просить цю позовну заяву залишити без розгляду.

26 грудня 2018 р. від представника відповідача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

26 грудня 2018 р. до суду сторони не з'явилися.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши позовну заяву з доданими до неї документами, суддя зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів та використовує найману працю фізичних осіб.

Відповідачем надано позивачу звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 р. форми №10-ПІ. У звіті, зокрема, зазначено: середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) - 8; з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 00 грн. 00 коп.

6 вересня 2018 р. до суду з позовною заявою звернулося Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути адміністративно-господарські санкції у розмірі 37 858 грн. 70 коп., а саме: сума адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 34 925 грн. 00 коп. та пені за період з 16 квітня по 3 вересня 2018 р. (140 днів) в сумі 2 933 грн. 70 коп.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 31 січня 2007 р. № 70 затверджено Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Із змісту п. 2 даного Порядку видно, що звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції … Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.

Згідно з частиною 4 ст. 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Суд зазначає, що з урахуванням наведених вимог закону вже з 16 квітня 2018 року у позивача виникло право на стягнення несплачених підприємством адміністративно-господарських санкцій та пені у судовому порядку, яким позивач своєчасно не скористався.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з вимогами п. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог.

Крім того, ч. 4 ст. 123 КАС України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З урахуванням положень Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70, відповідач за наявності підстав зобов'язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у строк до 15 квітня 2018 р., а тому саме з 16 квітня 2018 р. у позивача виникло право на стягнення несплачених самостійно відповідачем сум санкцій та пені у судовому порядку. З огляду на це, тримісячний строк звернення позивача до суду закінчився 16 липня 2018 р.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини дії суб’єкта владних повноважень щодо втручання в права особи повинні бути обґрунтованими, законними, необхідними, а втручання – пропорційним. Дискреційність повноважень органу влади повинна бути зведена до мінімуму, а логіка рішень органу влади повинна бути чіткою і зрозумілою, як і можливі наслідки таких дій. Особа не повинна відповідати за помилки, вчинені органом держави.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Рисовський проти України” (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) суд визнав незаконне та непропорційне втручання у права заявника, гарантовані статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Суд у цьому рішенні підкреслив особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Принцип “належного урядування”, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу “помилку” не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Принцип “належного урядування” покладає на державні органи обов’язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку.

Судом у цій справі встановлено, що Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не дотрималося вимог щодо "належного урядування", оскільки ще з 16 квітня 2018 року мало право на звернення до суду за стягненням адміністративно-господарських санкцій та пені і почало нараховувати пеню відповідачу за їх несплату, проте до суду за стягненням цих санкцій і пені своєчасно у строк до 16 липня 2018 року не звернулося і продовжувало нараховувати пеню для збільшення суми стягнення.

Суд також бере до уваги, що у рішенні "Устименко проти України" (заява № 32053/13), яке набуло статусу остаточного 29 січня 2016 р., Європейський суд у п. 53 зазначив, що "національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції".

Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу.

Аналогічну правову позицію щодо необхідності дослідження дотримання строку звернення до суду за позовом відділення Фонду соціального захисту інвалідів, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 р. у справі № 813/1897/17.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених ч. 3 ст. 123 цього Кодексу.

Отже, суд дійшов висновку, що Київським обласним відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано цей позов з пропуском строку звернення до суду, клопотання про поновлення цього строку позивачем не подавалося, а тому клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню, а позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес" - задовольнити.

2. Залишити без розгляду позовну заяву Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний комбінат "Прогрес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київський обласний центр зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

3. Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

4. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Журавель В.О.