Рішення № 78952410, 17.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 Справа № 904/5032/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Хавіної О.С.

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі

регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, м.Дніпро

про стягнення 3529,12 грн.

Представники:

Від Позивача: ОСОБА_1, довіреність № 2205 від 30.10.2018р., ОСОБА_2, довіреність № 2119 від 29.10.2018 р., представники

Від Відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 1781 від 17.04.2018 р., представник

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі-Позивач) 07.11.2018р. звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 3529,12 грн. заборгованості за надані послуги зв'язку пільговій категорії населення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та судові витрати покласти на Відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачем надано телекомунікаційні послуги фіксованого місцевого телефонного зв’язку на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", однак Відповідачем не було відшкодовано Позивачу витрати, понесені внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

10.12.2018р. Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (арк.с. 186-190).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2018 закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 17.12.2018р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

Відповідач позов не визнав, 30.11.2018 оку подав відзив на позовну заяву (арк.с. 174-175), в якому вказує про те, що між Управлінням соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради та регіональною філією „Придніпровська залізниця” ПАТ „Українська залізниця” жодних договорів з приводу надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям населення та проведення розрахунків за надані пільги за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. не укладались. Між Управлінням та ПАТ „Українська залізниця” не здійснювались щомісячно акти звіряння розрахунків. Позивачем не надано жодного договору, запису про надані телекомунікаційні послуги, а також будь-які інші докази фактичного надання послуг пільговим категоріям громадян у 2016-2017 роках. Крім того, оплату послуг Абонент здійснює на підставі виставлених рахунків (рахунків-актів), актів виконаних робіт (надання послуг). Такі докази надання послуг до суду не надано. До того ж, Позивачем у позовних вимогах не враховано, що при відшкодуванні витрат на послуги зв’язку необхідно врахувати не тільки Закони України, якими визначені пільги, а й виділення бюджетних асигнувань на фінансування визначеної бюджетної програми.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Структурний підрозділ "Дистанція сигналізації та зв'язку Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є оператором телекомунікацій на підставі Ліцензії №000872 від 04.10.2017 (арк.с. 25) та надає загальнодоступні телекомунікаційні послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку.

З 01.12.2015 року розпочало свою фінансово-господарську діяльність Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", яке є правонаступником оператора телекомунікації Державного підприємства "Придніпровська залізниця".

Початок фінансово-господарської діяльності ПАТ "Укрзалізниця" 01.12.2015 та закінчення такої ДП "Придніпровська залізниця", підписання 01.12.2015 комісією з реорганізації ДП "Придніпровська залізниця" та виконуючим обов'язки голови правління ПАТ "Укрзалізниця" заключного передавального акта, яким ПАТ "Укрзалізниця" визначено правонаступником усіх прав та обов'язків ДП "Придніпровська залізниця", а також наявності у ЄДРПОУ відомостей про те, що регіональна філія "Придніпровська залізниця" є відокремленим підрозділом юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця", останнє є належною стороною при розгляді спорів у судах та має право виступати як правонаступник у правовідносинах, у яких до моменту реорганізації по договірним та позадоговірним зобов'язанням виступало ДП "Придніпровська залізниця".

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги (послуги зв'язку) споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України, а саме відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 визначено, що встановлені законами пільги з оплати послуг зв'язку надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Структурний підрозділ "Дистанція сигналізації та зв'язку Нижньодніпровськ-Вузол" регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" свої зобов'язання виконав в повному обсязі, що підтверджуються укладеними договорами про надання послуг зв'язку пільговій категорії населення між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та особами, які згідно із законодавства України мають пільги на отримання послуг зв'язку, а саме:

Договір №534/10 про надання телекомунікаційних послуг від 10.02.2010р. на гр. ОСОБА_4 (телефон 731-49-70); Договір №1440/10 про надання телекомунікаційних послуг від 18.03.2010р. на гр. ОСОБА_5. (телефон 731-49-15); Договір №1056/10 про надання телекомунікаційних послуг від 03.03.2010р. на гр. ОСОБА_6 (телефон 731-49-67); Договір №4263 про надання телекомунікаційних послуг від 30.12.2009р. на гр. ОСОБА_7 (телефон 731-48-25); Договір №1797/10 про надання телекомунікаційних послуг від 01.06.2016р. на гр. ОСОБА_8 (телефон 731-49-56); Договір №4262 про надання телекомунікаційних послуг від 30.12.2009 на гр. ОСОБА_9 (телефон 731-48-24); Договір № 394/12 про надання телекомунікаційних послуг від 28.12.2012р. на гр. ОСОБА_10 (телефон 731-49-53); Договір №4261 про надання телекомунікаційних послуг від 30.12.2009 р. на гр. ОСОБА_11 (телефон 731-48-19) (арк.с. 60-63, 66-69, 72-75, 78-81, 84-87, 91-94, 97-100, 109-112).

Згідно з ч. 1. ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, зокрема, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів

(оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

За приписами ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються такі пільги, зокрема, позачергове безплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонементна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни надаються такі пільги: позачергове користування і всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна і плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особам, на яких поширюється чинність цього Закону (стаття 10),надаються такі пільги: позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів.

Відповідач своїх зобов'язань, які виникли безпосередньо із Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" не виконав, за період з січня 2016 року по 31 грудня 2017 року не сплатив Позивачу грошові кошти за надані послуги зв'язку пільговій категорії населення.

Так, згідно з п.п. б п. 4 ч. 1 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, надання пільг ґрунтується на принципі відшкодування витрат підприємствам, які надають послуги пільговим категоріям громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 (далі - Постанова № 256) затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету. Зокрема, п. 2 Постанови №256 визначено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.

Відповідно до п.3 Постанови №256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення - є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад до компетенції яких належать питання пращ та соціального захисту населення.

Таким чином, головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови № 256, відшкодування витрат понесених Позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян здійснюється Відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12 та Постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012 року у справі № 15/5027/715/2011.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача листи від 13.05.2016р. №1158, від 09.09.2016р. №2323, від 01.12.2016р., №3050, від 27.07.2018р. №3521, від 10.03.2017р. №717 з проханням сплатити суму заборгованості (арк.с. 117, 121, 124, 127, 134).

Відповідач у своїх відповідях на листи Позивача вказував, про те що відмовляється платити кошти за надані телекомунікаційні послуги, посилаючись на відсутність субвенції на відшкодування видатків (арк.с. 124, 126, 128, 127).

Також з метою звірки заборгованості, Позивач направляв на адресу Відповідача ОСОБА_12 звіряння розрахунків для підписання, що підтверджується листом від 13.05.2016 №1158 (з боку Відповідача акт звіряння не підписаний); листом від 01.12.2016 №6050 (з боку Відповідача акт звіряння не підписаний); листом від 27.07.2018 №3521 (з боку Відповідача акт звіряння не підписаний); Актом звіряння розрахунків станом на 01.07.2018р., листом від 20.09.2018 №3947, Актом звіряння розрахунків від 01 лютого 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 березня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 квітня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 травня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 червня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 липня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 серпня 2018 року; Актом звіряння розрахунків від 01 вересня 2018 року; Акт звіряння розрахунків від 01 жовтня 2018 року (арк.с. 117, 134, 141-153).

Також, Позивач неодноразово направляв списки пільговиків для звіряння з Відповідачем, що підтверджується листами від 13.05.2016 №1158; від 22.11.2016 №2950; від 26.12.2017 №2942; від 05.09.2018 №3825; від 01.10.2018 №025) (арк.с. 117, 122, 129, 138).

У вересні 2018 року повторно направлено розрахунки видатків на відшкодування витрат за 2016-2017р. за формою "2- пільга" та список осіб, що користувались пільгами на телекомунікаційні послуги у цей період (арк.с. 162).

На підставі отриманої відповіді від Відповідача, щодо інформації, яка міститься в ЄДАРП (лист №4988 від 12.09.2018р.) (арк.с. 140), була проведена звірка пільговиків, які користуються телекомунікаційними послугами. Виявлено, що в період позовних відносин, пільговик ОСОБА_13 помер 10 липня 2015 року. Тому було зроблено перерахунок суми та знято 164,15 грн. у вересні 2018 року за період з 01.01.2016р. по 31.07.2016р., що підтверджується копією пояснення від начальника сектора з надання та продажу послуг зв'язку ОСОБА_14 від 14.09.2018 щодо звірки списку пільговиків та перерахунку заборгованості УПСЗН АНД (арк.с. 161).

Таким чином, заборгованість Відповідача за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року склала суму 2529,12 грн.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та статті 174 ГК України.

Наведені норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частин 1, 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги мають надаватися відповідно до законодавства. Телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

В Законах України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус" та "Про охорону дитинства" передбачено надання пільг при оплаті за послуги зв'язку (телекомунікаційні послуги).

Частина 2 статті 218 ГК України та стаття 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Згідно з пунктом 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 року, відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно частини 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи вищевикладене, суд визнає вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості за надані послуги зв'язку пільговій категорії населення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року у розмірі 3529,12 грн. обґрунтованими, оскільки надання Позивачем послуг пільговій категорії населення доводиться матеріалами справи, а обов'язок держави в особі Відповідача відшкодувати ці пільги ґрунтується на вищенаведених нормах матеріального права.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про стягнення 3529,12 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради (49023, м.Дніпро, вул. Радистів, 8, код ЄДРПОУ 03192490) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49038, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) 3529,12 грн. заборгованості за надані послуги зв'язку пільговій категорії населення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року та 1762,00 грн. судового збору

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 27.12.2018

Суддя ОСОБА_15