Ухвала суду № 78943309, 22.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/8761/18

Номер справи місцевого суду: 495/6870/18

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відстрочення сплати судового збору в частині за подання апеляційної скарги на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 05.12.2018 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про відстрочення сплати судового збору в частині за подання апеляційної скарги на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року, посилаючись на тяжкий матеріальний стан апелянта.

Проте, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення по справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Разом з тим, у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При зверненні до апеляційного суду Одеської області з зазначеним клопотанням представник ОСОБА_4 не підтвердила документально джерело доходу свого довірителя ОСОБА_3, за рахунок якого вона забезпечує власні життєві потреби, не надала належних доказів того, що у неї на момент подання апеляційної скарги дійсно відсутні кошти (бюджетні асигнування) для сплати судового збору в повному обсязі та доказів, які б свідчили про вжиття скаржником усіх необхідних заходів для сплати судового збору в повному обсязі.

Тому, самі по собі бездоказові посилання на скрутне матеріальне становище не можуть бути підставою для відстрочення від сплати судового збору.

З огляду навищевикладене, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року слід відмовити, оскільки заявником не надано жодного належного доказу щодо майнового стану апелянта.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 136 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в частині за подання апеляційної скарги на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання договору довічного утримання недійсним.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області: О.М. Таварткіладзе