Постанова № 78942749, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

справа №509/2447/18

провадження №22-ц/785/6342/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Колеснікова Г.Я. (суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

заявники - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник заявників – ОСОБА_3,

особа, яка є відповідальною за заявою, - садівничий кооператив «Таїр», її представники - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу садівничого кооперативу «Таїр» на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 червня 2018 року у складі судді Бочарова А. І.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про забезпечення позову до пред’явлення позову (а.с.2-5).

Заява обґрунтована тим, що вони, будучи членами садівничого кооперативу «Таїр» (далі – СК «Таїр»), не були допущені до участі в загальних зборах СК «Таїр», які відбулись 17 червня 2018 року об 11:00 годині на закритій території літнього кінотеатру, розташованого в селищі міського типу Таїрове Овідіопольського району Одеської області. Збори були проведенні з чисельними порушеннями, зокрема без допуску всіх членів садівничого кооперативу, та ухвалено низку рішень з питань фінансово-господарської діяльності СК «Таїр», затверджено в новій редакції статут СК «Таїр».

Вважаючи зазначені збори нелегітимними, усі ухвалені рішення незаконними і такими, що порушують права власників земельних ділянок СК «Таїр», тому потребують визнання недійсними та підлягають скасуванню, заявники посилались на те, що визнання незаконними рішень загальних зборів СК «Таїр», що відбулися 17 червня 2018 року, потребує звернення до суду із відповідною позовною заявою, підготовка якої потребує певного часу, який необхідний для того, щоб одержати ухвалені незаконні рішення, дослідити їх зміст та сформулювати позовні вимоги в остаточній редакції.

Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та ефективний захист їх прав, оскільки реєстрація статуту СК «Таїр», ухваленого в новій редакції нелегітимними загальними зборами, створить незаконні правові підстави для стягування грошових коштів із інших членів СК «Таїр», яких не було допущено до участі у зборах, внесе юридичну плутанину в земельні правовідносини, врегульовані статутом від 1999 року та сприятиме рейдерському захопленню земельних ділянок окремих членів СК «Таїр».

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд вжити заходів забезпечення позову до пред’явлення позову у вигляді заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі шляхом прийняття рішень про проведення реєстраційних дій та внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи - СК "Таїр".

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 червня 2018 року заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі шляхом прийняття рішень про проведення реєстраційних дій та внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо юридичної особи СК "Таїр" (а.с.56).

В апеляційній скарзі садівничий кооператив «Таїр», посилаючись на порушення норм процесуального права,просить ухвалу суду скасувати (а.с.61-63).

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення:

- неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи,

- недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

- не відповідають обставинам справи висновки суду;

- не зазначив яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав чи інтересів заявників;

- необґрунтовано не застосував зустрічне забезпечення осіб, які можуть набути процесуального статусу позивачів, шляхом забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу СК «Таїр» залишити без задоволення, ухвалу суду – без змін, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та законний висновок суду про забезпечення позову до пред’явлення позову, який зроблений судом на підставі повного і всебічного з’ясування обставин справи. Зазначали, що у виконання вимог ч.4 ст.152 ЦПК України вони звернулись до суду з позовом до СК «Таїр» та ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 липня 2018 року відкрито провадження у справі (справа № 509/2661/18). Підстави для зустрічного забезпечення відсутні (а.с.97-101).

Заслухавши суддю-доповідача, сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову до пред’явлення позову, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені заявниками обставини дають підстави вважати, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до пред’явлення позову та у випадку його задоволення ефективний захист прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони мають намір звернутися до суду, ускладниться або зробиться неможливим.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

За приписами ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Як роз’яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У заяві про забезпечення позову до пред’явлення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що мають намір звернутися до суду із позовом до СК «Таїр» про визнання незаконними та скасування рішень загальних зборів СК «Таїр» від 17 червня 2018 року внаслідок порушення вимог п. 17 статуту СК «Таїр», на що потрібен час для підготовки обґрунтованої позовної заяви. Невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить виконання рішення суду та ефективний захист їх прав, оскільки реєстрація статуту СК «Таїр», ухваленого в новій редакції нелегітимними загальними зборами, створить незаконні правові підстави для стягування грошових коштів із інших членів СК «Таїр», яких не допустили до участі в загальних зборах.

Крім того, рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області «Про розгляд заяви членів садівничого кооперативу «Таїр» від 12 серпня 2016 року № 389-VII було вирішено взяти до відома заяву членів СК «Таїр» про намір ліквідації кооперативу за ініціативи її членів, що добровільно об’єдналися та рекомендовано членам кооперативу здійснити ліквідацію кооперативу на підставах та у спосіб, що визначений статутом кооперативу та нормами чинного законодавства (а.с.46).

Посилаючись на зазначене рішення селищної ради, заявники зазначили, що нелегітимний статут СК «Таїр» 2018 року внесе юридичну плутанину в земельні правовідносини, врегульовані статутом СК «Таїр» 1999 року та сприятиме рейдерському захопленню земельних ділянок окремих членів СК «Таїр».

У зв'язку із зазначеним суд першої інстанції, прийнявши до уваги такі доводи заявників, правильно визначився з майбутнім характером спірних правовідносин, які стануть предметом судового розгляду, та заборонив державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо СК «Таїр».

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Розглядаючи заяву та вирішуючи питання про забезпечення позову до пред’явлення позову до суду, суд першої інстанції вирішує це процесуальне питання на підставі доказів, наданих заявниками на підтвердження своїх вимог.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову до суду, суд першої інстанції керувався майбутніми вимогами заявників, викладеними в заяві, та доказами, долученими до заяви про забезпечення позову, а саме: копіями членських книжок садоводів заявників, листів архівного відділу Овідіопольської районної державної адміністрації від 28 вересня 2016 року за № 98/01-35 та від 31 жовтня 2016 року за № 109/01-35, списків членів СК «Таїр», статуту СК «Таїр» від 1999 року, розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 19 березня 1999 року за №187, рішення Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 12 серпня 2016 року за № 398-VII, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У зв'язку з зазначеним, задовольняючи заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову до суду, суд першої інстанції правильно визначився, що вони стануть предметом судового розгляду, вагомістю поданих доказів щодо предмету спору, які дають підстави вважати, що реєстрація статуту в новій редакції, що ухвалена нелегітимними зборами, призведе до порушення прав членів кооперативу, що може ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявників, за захистом яких вони мали намір звернутися.

Отже, на стадії забезпечення позову до пред’явлення позову, суд керується лише доводами заявників щодо існуючого між сторонами спору, який ще не перебував у суді, та долученими ним доказами, та не може встановлювати обґрунтованості вимог, які в майбутньому будуть пред’явлені заявниками, оскільки такий процесуальний аспект виникає вже на стадії розгляду справи.

Встановлення всіх обставин справи та їх юридична оцінка, а також наявність або відсутність порушеного права позивачів має бути встановлена при ухваленні судового рішення за наслідками розгляду позовної заяви.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного не застосування судом першої інстанції зустрічного забезпечення є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення у випадках встановлених ч.3 ст. 154 ЦПК України.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову (ч.6 ст. 154 ЦПК України).

На час звернення із заявою про забезпечення позову до пред’явлення позову СК «Таїр» не набуло статусу відповідача, тому зустрічне забезпечення судом не вирішувалось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та доводами заявників, що спір має немайновий характер, тому по своїй правовій природі не може завдати збитків кооперативу, з огляду на те, що СК «Таїр» діє на підставі зареєстрованої редакції статуту, що не позбавляє його можливості реалізовувати свої права як юридичної особи.

Разом з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне роз'яснити апелянту, що після відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до СК «Таїр» та всебічного з'ясування обставин справи у рамках позовного провадження, він як відповідач має право звернутися до суду першої інстанції з заявою про скасування вжитих заходів забезпечення позову або з відповідним клопотанням про зустрічне забезпечення.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявники навели обґрунтовані підстави, які вказують на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Натомість апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які давали б підстави вважати, що забезпечення позову завдасть істотної шкоди кооперативу. Апелянтом не зазначено в чому полягає така шкода та які вона матиме наслідки. При цьому, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин, в силу вимог ст. 374 ЦПК України ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу садівничого кооперативу «Таїр» залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6