Постанова № 78942739, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

справа № 522/3196/16-ц

провадження № 22-ц/785/6415/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого- Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів- Вадовської Л.М.,ОСОБА_1,

за участю секретаря - Маслова Р.Ю.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_2,

представник позивача – ОСОБА_3,

відповідач – ОСОБА_4,

представник відповідача –ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2016 року у складі судді Погрібного С.О.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_2 через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов’язання вчинити певні дії.

Просив суд:

- розірвати договір купівлі-продажу, укладений 27 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований за №251;

- зобов’язати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 певне нерухоме майно машиномісце №107 за вищевказаною адресою;

- визначити порядок виконання рішення, відповідно до якого рішення суду є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на машино-місце №107 за зазначеною адресою, за ОСОБА_4;

- витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 27 лютого 2015 року укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – машино-місця №107, що знаходиться за вищевказаною адресою. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов’язання за вказаним договором, однак відповідач, у порушення умов зазначеного договору вартість об’єкту купівлі-продажу не сплатив у повному обсязі у розмірі 113964 грн. На теперішній час відповідачем умови договору не виконані, строк сплати за вказаним договором прострочений, а тому позивач просив його позов задовольнити(а.с.3-5).

Представник позивача надала суду заяву, якою позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити, розглянути справу за відсутності позивача.

Справа розглянута у відсутність відповідача.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2016 року позов задоволено.

Судом розірвано договір купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року, укладений між ОСОБА_2 В,Ф. та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №251.

Зобов’язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 машино-місце №107, розташоване за вищевказаною адресою.

Встановлено порядок виконання рішення суду, згідно з яким судове рішення є підставою для скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності на машино-місце №107, розташованого за вищевказаною за адресою, за ОСОБА_4.

Вирішено питання щодо сплати судового збору(а.с.55-56).

В лютому 2018 року ОСОБА_4 подана заява про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2016 року, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права(а.с.101-107).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 червня 2018 року заява ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення від 09 серпня 2016 року залишена без задоволення(а.с.172-175).

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову у позові.

Неправильність судового рішення мотивував порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховані обставини справи та докази які є у апелянта, справа розглянута у відсутність ОСОБА_4

В апеляційні скарзі заявник посилається на те, що суд не встановив всіх фактичних обставин, які мають значення для справи та не взяв до уваги,зокрема:

- апелянт виконав свої зобов'язання по пайову участь в будівництві машино-місця в паркінгу, що знаходиться за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 9 в повному об’ємі, що підтверджено Додатком №1 від 05 квітня 2008 року до Договору №2 про дольову участь будівництва паркінгу, яким передбачено, що апелянт сплатив 35 000 дол.США по курсу НБУ станом на 05 квітня 2008 року, та підтверджено прибутковим касовим ордером №35 від 03 квітня 2008 року стосовно сплати коштів у розмірі 176 750 грн.

Зазначив, що у березні 2008 року заявникОСОБА_4 уклав договір №2 про дольову участь будівництва паркінгу з ТОВ «Центр-Будінвест», який датується 10 січня 2006 року. Хоча фактично договір укладався та виконувався у березні 2008 року. Заявник оплатив суму за договором у розмірі 35000 доларів США.

Заявник виконав свої зобов’язання, але у 2010 році до заявника звернулися представники ТОВ «Центр-Будінвест» та повідомили, що сплачені ним кошти згідно Договору не були проведені на банківський рахунок. Директор ТОВ «Центр-Будінвест» обіцяв передати йому машино-місце в паркінгу, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 9, проте так і не виконав свої зобов’язання.

ОСОБА_4 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом про визнання права приватної власності на машино-місце у паркінгу, розташованому за адресою: Деволанівський узвіз, 12 в м. Одесі (будівельна адреса вул. Жуковського, буд. 9).

Під час судового засідання було виявлено, що ТОВ «Центр-Будінвест» незаконно, у порушення п.4.1.2 Договору, здійснило відчуження машино-місця, що знаходиться за адресою м. Одеса, Деволанівський узвіз, 12 на користь ОСОБА_2

Заявник зазначив, що виникла ситуація, коли ОСОБА_4 повністю оплатив вартість машино - місця в паркінгу, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера

стосовно сплати 176 750 грн. та Довідкою вих. № 13 від 01 квітня 2008 року, але ОСОБА_2 вчинив шахрайські дії, в зв’язку з чим він звернувся до правоохоронних органів з заявою про відкриття кримінального правопорушення, де проводиться розслідування кримінального провадження.

Вважає, що зі сторони ОСОБА_2 були у наявності шахрайські дії та свідома удаваність щодо укладання договору купівлі - продажу від 27 лютого 2015 року(а.с.177-183).

На апеляційну скаргу надійшов відзив представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2, яка просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишить без задоволення, судове рішення від 09 серпня 2016 року без змін.

Посилається, що обставини та докази, на які ОСОБА_4 зазначив у апеляційній скарзі, не мають жодного відношення до предмету позову ОСОБА_2 у даній справі № 522/3196/16-ц.

Так, предметом позову ОСОБА_2 у даній справі є розірвання договору купівлі-продажу, укладеного 27 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом, з підстав невиконання ОСОБА_4 своїх обов’язків по сплаті ОСОБА_2 коштів у розмірі 113 964 грн. за даним договором.

При цьому, ОСОБА_4 не надано доказів того, що вказана сума була сплачена позивачу по справі за вказаним договором.

Зазначила, що посилання апелянта на договір № 2 про дольову участь будівництва паркінгу та на вищевказані квитанції про сплату коштів не мають відношення до машино-місця № 107, розташованого за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, оскільки ані в договорі № 2 від 10 січня 2006 року , ані в квитанції до прибуткового касового ордера № 35 від 03 квітня 2008 року, ані в довідці № 13 від 01 січня 2008 року не зазначено номер спірного машино-місця, оскільки вони стосуються (або можуть стосуватися) якогось іншого машино-місця без визначеного номеру та не підтверджують їх відношення до спірного машино-місця № 107.

Посилається на те, що у іншій справі № 522/10529/14-ц не згадується про спірне машино-місце № 107, а предметом позову є квартира № 3 та машино-місце без номеру у будинку по вул. Жуковського, 9 у м. Одесі. Крім того, ОСОБА_2 не приймав участі у розгляді вказаної справи, що підтверджує той факт, що машино-місце, яке було предметом спору у вказаній справі не має до позивача ні якого відношення.

Крім того зазначила, що 20 березня 2015року у вказаної справі (№522/10529/14-ц) Приморським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала, якою прийнято відмову ОСОБА_4 від позовних вимог та закрито провадження по справі. Як зазначено у вказаній ухвалі суду, позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про відмову від позову, закриття провадження у справі та стягнення з відповідачів суми сплаченого судового збору, у зв’язку із вирішенням цього спору у позасудовому порядку, що підтверджує той факт, що з ТОВ «Центр-Будінвест» ОСОБА_4 спір було вирішено добровільно.

Зазначила, що ОСОБА_2 позбавилося всього, на що розраховував при укладенні договору купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року, не отримав кошти від ОСОБА_4, а невиконання ОСОБА_4 в повному обсязі зобов’язання щодо оплати придбаного ним машино -місця № 107 за вказаною адресою відповідно договору купівлі-продажу є істотним порушенням договору, згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України та є підставою для його розірвання(а.с.106-215).

У відповіді на відзив адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4, посилається на те, що ОСОБА_2 запропонував апелянту удавано купити машино-місце в паркінгу, що знаходиться за вказаною адресою зв’язку з чим був укладений договір купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, прояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.

Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що 27 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – машино-місця №107, що розташоване за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за №251 (а.с. 6-7 ).

Відповідно до п. 2 цього договору продаж машино-місця №107 вчинено за 113 964грн., грошові кошти у вказаній сумі покупець – ОСОБА_4 зобов’язується сплатити на поточний рахунок продавця – ОСОБА_2 у строк до 31 грудня 2015 року з можливістю сплати зазначеної суми частками. Сторони своїми підписами у цьому договорі підтвердили відсутність будь-яких претензій фінансового характеру щодо визначеного порядку розрахунку.

В пункті 3 наведеного договору визначено, що ринкова вартість нерухомого майна, що відчужується, згідно зі звітом про оцінку машино-місця, складеним й виданим 26 січня 2015 року ПП «ДЕЛЬТА-КОНСАЛТІНГ» складає 113 964,00 грн.

Згідно з п. 10 вказаного договору ОСОБА_2 самостійно сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 5 699грн., про що свідчить квитанція від 27 лютого 2015 року.

При цьому, пунктом 11 цього договору передбачено, що сторони однаково розуміючи значення умов цього правочину та правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при його укладенні, а також те, що цей правочин не носить характер фіктивного та удаваного і не є зловмисним.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на машино-місце №107, що розташоване за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд.12 та є предметом наведеного договору, зареєстровано за ОСОБА_4, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 391157451101(а.с. 13).

За п. 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Однак сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем фактично виконані всі зобов’язання, взяті ним за вказаним договором купівлі-продажу. Невиконання відповідачем в повному обсязі умов договору купівлі-продажу нерухомого майна у встановлений договором строк – до 31 грудня 2015 року та несплаті грошових коштів за придбання машино-місця №107, що розташоване за вищевказаною адресою по своїй правовій природі носить характер істотного порушення умов договору, що спричинило значну шкоду другій стороні та виражається у неотриманні відповідних грошових коштів у розмірі 113 964грн. за придбаний товар, є підставою для розірвання вказаного договору та повернення предмету договору позивачу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (ч.3 ст. 692 ЦК України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору ( ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що позивачем доведено факт істотного порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу машино-місця №107, розташованого за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, в зв’язку з несплатою відповідачем вартості проданого машино-місця у розмірі 113 964грн.

Вищевказане порушення ОСОБА_4 договору купівлі - продажу є істотним порушенням, оскільки ОСОБА_2 під час укладення договору розраховував на оплату у розмірі 113 964 грн. й не мав наміру передавати у власність покупця машино-місце безоплатно. Тобто,ОСОБА_2 позбавився як майна так і коштів за майно, на що розраховував при укладанні договору від 27 лютого 2015 року, що є істотним порушення договору за ст.651 ЦК України, в зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про розірвання вказаного договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012року № 6-46цс12, постанові Верховного Суду України під 18 вересня 2013р. № 6-75цс13.

Доводи апелянта про те, що ним за договором № 2 про дольову участь будівництва паркінгу, укладеного ОСОБА_4 з ТОВ «Центр-Будінвест» 10 січня 2006року сплачені кошти в сумі 176 750,00 грн. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 35 від 03 квітня 2008 року та довідки ТОВ «Центр-Будінвест» № 13 від 01 квітня 2008р. до уваги не приймається, оскільки в зазначених доказах не вказане спірне машино - місця за № 107, розташованого за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, а зазначено просто машино - місце, без його номеру(а.с.109-116).

Крім того, договір № 2 від 10 січня 2006 року, квитанція до прибуткового касового ордера № 35 від 03 квітня 2008 року, довідка № 13 від 01 квітня 2008року не стосуються договору купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, ці докази не підтверджують виконання ОСОБА_4 обов’язків по сплаті ОСОБА_2 коштів у розмірі 113 964 грн. за вказаним договором, тобто взагалі не містять інформації про договір купівлі – продажу від 27 лютого 2015 року та спірне машино - місця за № 107(а.с.109-113,115).

Доводи на які посилається ОСОБА_4 в апеляційній скарзі спростовуються змістом договору купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року в якому, зокрема, викладено, що: сторони діють добровільно, однаково розуміючи значення, умови укладеного правочину та його правові наслідки (преамбула договору); сторони підтверджують дійсність намірів при його укладенні, а також те, що цей правочин не носить характер фіктивного та удаваного і не є зловмисним (п. 11 договору); договір вчинено за згодою дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_8, викладеною окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом (п. 12 договору)(а.с.6-7).

Так, договір купівлі-продажу від 27 лютого 2015 року був підписаний ОСОБА_4 без жодних зауважень та застережень щодо істотних умов договору, справжність його підпису та намірів засвідчено приватним нотаріусом, що вказує на те, що волевиявлення сторін було направлено на укладання договору купівлі - продажу машино-місця №107. В договорі не має жодного посилання на те, що вказаний договір пов’язаний з виконанням зобов’язань ТОВ «Центр-Будінвест» за договором від 10 січня 2006 року.

Крім того, п.15 договору вказує на те, що договір передбачає зміни та доповнення, які мають бути узгоджені сторонами та посвідчені нотаріально. Однак, ОСОБА_4 не скористався цим правом та не зауважив інші обставини, які йому були відомі та мали для нього правове значення під час укладання договору купівлі - продажу від 27 лютого 2015 року.

Так, в п.1 договору вказано, що машино-місце №107 за адресою: м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, загальною площею 27 кв.м. належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції від 23 червня 2014 року.

За п.4 Договору зазначено, що машино-місце №107 до цього часу нікому іншому не продане, не подароване, іншим способом не відчужено, під заставою (в тому числі податковою), забороною(арештом) не перебуває, судового спору щодо нього, а також прав у третіх осіб( у тому числі за договором оренди(найму)), як у межах, так і за межами України, немає, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не внесене, боргом за комунальні послуги та електроенергію не обтяжено.

Таким чином, укладаючи договір від 27 лютого 2015 року сторони підписали його, досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним, добровільним та відповідало їхній внутрішній волі під час його укладання. Відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов, змісту спірного договору та в подальшому не визнавав його недійсним в судовому порядку з підстав фіктивності, удаваності або інших, встановлених законом підстав.

Посилання заявника в апеляційній скарзі на заявлений ним позов у Приморському районному суді м. Одеси про визнання права приватної власності на квартиру № 3 у парадному № 1 житлового будинку за адресою м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 9 (будівельна адреса) та на машино-місце у паркінгу, розташованому у вказаному будинку, до ТОВ «Центр-Будінвест»( справа № 522/10529/14-ц), до уваги не приймається, оскільки відповідачем не надано доказів того, що у вказаної справі вирішувались вимоги щодо спірного машино-місця за №107 та що стороною у справі є відповідач ОСОБА_2 Предметом позову є квартира № 3 та машино-місце без номеру у будинку по вул. Жуковського, 9 у м. Одесі.

Доводи апелянта по те, що він виконав умови договору від 27 лютого 2015 року не підтверджено належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст.12-13,76-81 ЦПК України.

Посилання апелянта на договір від 10 січня 2006 року, квитанцію від 03 квітня 2008 року про оплату за цим договором, не можуть бути взяті до уваги, оскільки стосуються оплати по договору №2 про дольову участь будівництва пракінгу від 10 січня 2006 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Центр-Будінвест», та підтверджують оплату за цим договором на користь ТОВ «Центр-Будінвест», та не стосуються договору купівлі - продажу від 27 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Апелянтом не надано доказів, що ТОВ «Центр-Будінвест» має відношення до ОСОБА_2 та до правовідносин сторін, які виникли на підставі договору купівлі - продажу від 27 лютого 2015 року.

Доказів щодо шахрайських дій ОСОБА_2 вироком суду не встановлено.

Стосовно дій працівників ТОВ «Центр-Будінвест» відносно сплаченихОСОБА_4 на їх рахунок коштів у розміру 176 750 грн., згідно Договору, які не були проведені на банківський рахунок, відповідач повинний звернутися до правоохоронних органів.

Колегія суддів звернула увагу на те, що ОСОБА_4 не був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції, надавши йому та його представнику надати до суду апеляційної інстанції докази щодо заявлених до нього позовних вимог та спростування доводів позивача.

Однак доказів, які б спростували позовні вимоги позивача апелянтом ОСОБА_4 та його представником не було надано до апеляційного суду.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів, розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.

Підстав для ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 грудня 2018 року.

Головуючий /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_9