Рішення № 78936159, 27.11.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

27.11.2018

Справа №489/1793/18

Провадження №2/489/1477/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого – судді Рум’янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – друга Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Миколаївська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, яка померла 05 лютого 2014 року, оскільки належним чином воно не оформлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07 липня 2005 року квартира АДРЕСА_1 належить: ОСОБА_5.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, сформованого 12.02.2018 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідним сином ОСОБА_5.

03 вересня 1976 року ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_6, свідченням чого є свідоцтво про одруження серії 1-ФП № 067517.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-ЕА № 436308, ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_6 та ОСОБА_3

08 березня 2007 року, чоловік позивачки, ОСОБА_6 помер, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії 1-ФП № 050166.

05 лютого 2014 року померла ОСОБА_5, свідченням чого є свідоцтво про смерть серії І-ФП № 194282.

Відповідно до довідки з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» житлово-експлуатаційна контора № 11 від 31.05.2016 року за вих.. № 2155, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з 26.11.1991 року разом з ОСОБА_5, яка була зареєстрована з 12.11.1985 року по день смерті – 05.02.2014 року.

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1. Спадкоємцями її майна були внук ОСОБА_4 – син позивачки, який написав заяву про відмову у прийнятті спадщини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, сформованого 30.11.2017 р. квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності від 07.07.2005 року, виданого Фондом комунальної власності Миколаївської міської ради.

05 серпня 2014 року позивач подала до другої Миколаївської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5.

Однак, державним нотаріусом другої Миколаївської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 12.02.2018 року за № 359/02-31 надано роз’яснення, відповідно до якого позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки нею не надані документи, які підтверджують право на спадкування після смерті ОСОБА_5, а підпис ОСОБА_4 на заяві про відмову від прийняття спадщини не завірений нотаріально та заява оформлена належним чином від ОСОБА_4 станом на 12.02.2018 року до нотаріальної контори не надходила.

Вказане підтверджується матеріалами спадкової справи № 333/2014 до майна померлої 05 лютого 2014 року ОСОБА_5.

Положеннями статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входить усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності з ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю до часу відкриття спадщини не менш як п’ять років.

Позивач прописана та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 з 26.11.1991 року. На протязі 23 років вона мешкала разом з спадкодавцем, несла витрати по утриманню житла та ОСОБА_5, забезпечувала продуктами харчування, здійснювала догляд та лікування останньої. Після смерті ОСОБА_5 позивач здійснила її поховання.

Таким чином позивач є спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1. Інші спадкоємці, які прийняли спадщину у встановленому порядку, відсутні.

Позивач, у відповідності з вимогами ст. 1269 Цивільного кодексу України, подала до другої Миколаївської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, свідченням чого є наявна в матеріалах справи копія спадкової справи до майна померлої 05 лютого 2014 року ОСОБА_5.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4,12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – друга Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, Миколаївська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 05 лютого 2014 року.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії ЕР 253052.

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_2, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Третя особа: Миколаївська міська рада, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Третя особа: друга Миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області, юридична адреса: м. Миколаїв, пр. Миру, 8.

Суддя Ленінського районного

суду міста ОСОБА_1 Рум’янцева

Повний текст судового рішення складено «27» грудня 2018 року.